Постанова від 03.10.2012 по справі 5008/411/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.12 Справа № 5008/411/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра»без номера від 20.07.2012 року (вх. №364 від 25.07.2012 року)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2012 року (суддя Швед С.Б.)

у справі № 5008/411/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра», м. Берегово, Закарпатська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Берегово, Закарпатська область

про стягнення 16432 грн.

Представники сторін:

від позивача: представник Горбоконь В.Ю. (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_3

Судом роз'яснено учасникам судового процесу права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 08.08.2012 року та 18.09.2012 року. Ухвалою від 18.09.2012 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.0.7.2012 року у цій справі (суддя Швед С.Б.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра»(надалі ТОВ «Астра») до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі ФОП ОСОБА_3.) про стягнення 16432 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що не слід було брати до уваги локальний кошторис, оскільки даний документ не був погоджений з позивачем; в зазначеному кошторисі вартість робіт вказана разом з ПДВ, однак на момент виконання робіт відповідач не був платником ПДВ. Також скаржник вказує, що для визначення вартості фактично понесених витрат судом першої інстанції повинна б призначатись експертиза. Окрім цього, апелянт зазначає, що висновок суду про незабезпечення позивачем належних умов для функціонування орендованого приміщення в зимовий період є помилковим, оскільки такий обов'язок не був передбачений умовами договору оренди. Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд помилково, як доказ про відсутність опалення в орендованому об'єкті, взяв до уваги лист відповідача з підписами, зазначених у ньому осіб. Також ТОВ «Астра»вказує, що перерахунок судом першої інстанції орендної плати за жовтень 2011 року -січень 2012 року є незаконним, необґрунтованим та суб'єктивним. Окрім цього скаржник вказує, що місцевим господарським судом помилково взято до уваги твердження відповідача про обмеження доступу до приміщення, оскільки в останнього був ключ від дверей орендованого приміщення. Також апелянт зазначає, що місцевий господарський суд повинен був відкласти розгляд справи у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача та необхідністю подання доказів позивачем. Тому, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що жодним документом не передбачалось погодження кошторисної документації з позивачем, тому зазначений кошторис є чинним. Окрім цього, ФОП ОСОБА_3 зазначає, що доводи апелянта щодо того, що вартість робіт у кошторисі завищена і нічим не підтверджена не знайшли свого відображення у матеріалах справи. Також відповідач вказує на відсутність необхідності призначення судової експертизи для визначення вартості фактично витрачених коштів на ремонт орендованого приміщення, оскільки доказом вартості проведених робіт є належним чином оформлений кошторис. ФОП ОСОБА_3 вказує, що згідно з договором оренди від 01.06.2011 року цільове призначення приміщення є надання інших комерційних послуг, освіта дорослих, інші види освіти, а тому, стан приміщення повинен відповідати вимогам, що містяться у Державних санітарних правилах та нормах влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. Також відповідач вказує на безпідставність тверджень позивача щодо недостовірності доказів в підтвердження факту низького температурного режиму в орендованому приміщенні; заперечує порушення судом норм процесуального права, оскільки позивач неодноразово викликався в судове засідання, однак, не з'являвся і не подавав жодних документів, які б обґрунтовували причину неявки. ФОП ОСОБА_3 вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

1 червня 2011 року між ТОВ «Астра»(орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди (надалі Договір), відповідно до якого орендодавець здає, а орендар приймає в оренду частину торгового залу 106,5 кв.м., яке знаходиться на балансі ТОВ «Астра»(п.1.1 Договору); мета використання торгового залу: надання інших комерційних послуг, освіта дорослих та інші види освіти (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору плата встановлюється в сумі 3400 грн. на один календарний місяць. Оплата за оренду проводиться орендарем в термін до 15 числа поточного місяця (п.2.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що він укладений строком на 1 календарний рік.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.08.2008 року (САВ №687248), виданого Берегівською міською радою, є власником нежитлової будівлі, торгового комплексу в АДРЕСА_1, загальною площею 4501,9 кв.м. В цілому нежитлова будівля складається з 123 приміщень, загальною площею 4118,2 кв.м. Крім цього, є 8 підвальних приміщень, загальною площею 85,7 кв.м. та 3 мансардних приміщення, загальною площею 298 кв.м.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів за Договором за період з січня 2012 року до 18.05.2012 року, виникла заборгованість у розмірі 16432 грн. Докази сплати орендних платежів за період січень-травень 2012 року у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом положення передбачені ч.1 ст.283 ГК України. Частиною 3 статті 283 ГК України передбачено, що об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч.ч.4, 5, 6 ст.762 ЦК України).

Статтею 767 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Нормами статті 776 ЦК України визначено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд взяв до уваги доводи відповідача та констатував факт незабезпечення позивачем умов для належного функціонування приміщення у зимовий період та обмеження доступу до приміщення відповідача.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене відповідачем не надано належних та допустимих доказів (лист із підписами осіб не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.34 ГПК України), які б підтверджували неможливість або обмеження у використанні орендованого приміщення.

Акт прийому-передачі майна в оренду сторони не складали. Відтак, доказ про неналежний технічний стан приміщення відсутній.

Окрім цього, зараховуючи частину коштів, витрачених відповідачем на ремонт приміщення (7735 грн.), а також здійснюючи перерахунок орендної плати за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог (зустрічного позову про зарахування коштів, сплачених за ремонт орендованого приміщення не заявлялось; позовні вимоги заявлено за період січень-травень 2012 року). Доказів погодження з наймодавцем поліпшення приміщення, зданого в найм, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю (ч.3 ст.778 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2012 року у цій справі підлягає скасуванню.

За наслідками скасування відповідно до ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про прийняття нового рішення, яким позовні вимоги необхідно задоволити в повному обсязі.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання позовної заяви до місцевого господарського суду та апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.0.72012 року у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. Позов задоволити. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра»(90200, Закарпатська область, м. Берегове, пл.. Героїв,6, ідентифікаційний код 13598453) 16432 грн. згідно договору оренди від 01.06.2011 року; 1609,50 грн. судового збору за подання позовної заяви до місцевого господарського суду; 804,75 грн. за розгляд справи в апеляційному порядку.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повне рішення складено 08.10.2012 року

Головуючий - суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Процик Т.С.

Попередній документ
26370500
Наступний документ
26370502
Інформація про рішення:
№ рішення: 26370501
№ справи: 5008/411/2012
Дата рішення: 03.10.2012
Дата публікації: 11.10.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.07.2012)
Дата надходження: 22.05.2012
Предмет позову: стягнення