79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.10.12 Справа № 5008/520/2012
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Н. Чорній
за участю представників сторін:
від позивача -Лапка І. С. -представник
від відповідача (апелянта) -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород б/н від 23.07.2012 р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2012 р. (суддя Швед С. Б.)
у справі № 5008/520/2012
за позовом ТОВ «Транскарпатбуд», с. Лямівці, Закарпатська область
до відповідача Публічного акціонерного товариства Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород
про стягнення 500 000 грн.
рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.07.2012 р. у справі № 5008/520/2012 повністю задоволено позов ТОВ «Транскарпатбуд», с. Лямівці, Закарпатська область, з Публічного акціонерного товариства Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород стягнуто на користь позивача 500 000 грн. безпідставно одержаних коштів та 10 000 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши від позивача помилково сплачені на його рахунок кошти, не повернув їх, а тому такі кошти підлягають стягненню в межах виставлених позивачем вимог.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати, а позов залишити без розгляду, посилаючись на те, що кошти, отримані відповідачем не є безпідставно набутим майном, оскільки отримані останнім на підставі договору новації від 24.10.2011 р. При цьому, апелянт зазначає, що даний договір визнаний недійсним рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.07.2012 р.
У відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до нього позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що 07.07.2012 р. позивач скористався правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, подав до суду уточнення підстав позовних вимог, в яких просив задоволити позовні вимоги на підставі ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України. Так, позивач вважає, що початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог. В даному випадку, на думку позивача, розгляд справи по суті розпочався після подання заяви про уточнення підстав позовних вимог. Щодо визнання недійсним договору новації, позивач зазначає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2012 р. у справі № 5008/546/2012 оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду, а відтак, не набуло законної сили. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.10.2011 р. ТОВ «Транскарпатбуд»звернулося до ПАТ Готельно-туристичного комплексу «Інтурист-Закарпаття»з листом-офертою № 09 про поселення в готелі працівників та будівельників (а. с. 9).
Як вбачається з виставленого відповідачем рахунку-фактури від 20.10.2011 р. № Го-0000791, вартість проживання становила 32 000 грн.
Позивачем в рахунок попередньої оплати платіжним дорученням від 21.10.2011 р. № 11 перераховано на рахунок відповідача 3 200 000 грн. замість виставлених до сплати 32 000 грн. (а. с. 10 -11).
22.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 13 про повернення перерахованих коштів в розмірі 32 000 грн. у зв'язку з тим, що підприємство, зважаючи на несприятливі погодні умови, не мало змоги проводити будівельні роботи, тому необхідності у проживанні працівників та будівельників в готелі не було (а. с. 12). Крім суми передоплати в розмірі 32 000 грн. позивачем також заявлено вимогу щодо повернення йому 3 168 000 грн. помилково перерахованих коштів.
Наявність заборгованості ПАТ готельно-туристичного комплексу «Інтурист-Закарпаття»перед ТОВ «Транскарпатбуд»в сумі 3 168 000 грн. та 32 000 грн. не заперечується відповідачем, а також підтверджується погодженим сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 30.11.2011 р. (а. с. 14 -15).
У зв'язку із важким фінансовим становищем та відсутністю необхідних коштів для сплати судового збору у повному обсязі, ТОВ «Транскарпатбуд»(позивач) поставив вимогу про стягнення з відповідача боргу лише в сумі 500 000 грн.
В позовній заяві серед підстав своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Обов'язковою умовою застосування вказаної статті є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, позовні вимоги правомірно та обґрунтовано задоволені господарським судом першої інстанції.
Щодо тверджень апелянта про неправомірне застосування ст. 1212 ЦК України, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених ст.ст. 22 і 23 ГПК України, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.
Проте, як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем 07.07.2012 р. подано заяву про уточнення підстав позовних вимог (а. с. 32), зокрема збільшення позовних вимог і стягнення 3 200 000 грн. з посиланням на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України. Як вбачається з протоколів судових засідань від 27.06.2012 р..ю 03.07.2012 р., 09.07.2012 р., заяву про уточнення подано в третє судове засідання, після початку розгляду справи, а тому суд першої інстанції правомірно розглядав позов в межах вимог, заявлених в позовній заяві.
Посилання апелянта на зміну судом підстави позову на ст. 1212 ЦК України не береться до уваги апеляційним судом, оскільки позивач в позовній заяві мотивував свої вимоги з посиланням в тому числі і на ст. 1212 ЦК України (а. с. 2 -4).
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.07.2012 р. у справі № 5008/520/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 05.10.2012 р.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.