Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3598/12 вх. № 3598/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
при секретарі судового засідання Воронько В.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Кондратюк Н.А. посвідчення №242 від 15.11.11 р.;
позивача - не з'явився;
1-го відповідача - Косенко В.В. довіреність №300 від 01.10.12 р.;
2-го відповідача - не з'явився;
3-го відповідача - Савенко Н.Г. довіреність №42 від 19.09.12 р.;
4-го відповідача - Фатій Н.І. довіреність №12 від 02.11.2009 р.;
3-ї особи - Гой В.В. - директор;
розглянувши справу за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном
до 1) Державного підприємства "Харківський Науково - дослідний інститут технології машинобудування", м. Харків ,
2) Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція",
3) Головного управління юстиції у Харківський області, м. Харків ,
4) Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія" Альянс - Україна"
про визнання недійсними прилюдних торгів
Заступник прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Державного підприємства "Харківський Науково - дослідний інститут технології машинобудування", 2) Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", 3) Головного управління юстиції у Харківський області, м. Харків, 4) Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків, в якій просить визнати недійсними прилюдні торги від 27.09.2011 з реалізації арештованого нерухомого майна ДП "ХНДІТМ" по лоту №1 - нежитлова будівля літ. "В-3", яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108, яка закріплена в протоколі про проведення прилюдних торгів №229-02/234/11/а від 27.09.2011. Скасувати акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 29.09.2011. Скасувати свідоцтво серії ВРН за №054493 про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О. зареєстроване в реєстрі за №1732. Скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Компанія "Альянс- Україна" на нежитлову будівлю літ. "В-3", яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108, зобов'язавши КП "ХМБТІ" внести відповідні дані до державного реєстру прав на нерухоме майно.
Прокурор у судовому засіданні підтримував клопотання про забезпечення позову, викладене у позовною заявою та враховуючи письмові обґрунтування необхідності застосування даного виду забезпечення позову, просить суд накласти арешт на нерухоме майно літ. В-3", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108.
Розглянувши заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.
Як зазначалося в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову": п.3. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява прокурора не обґрунтована належними доказами та прокурором не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно ч. 2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Позивачем при поданні позову не визначено сторону правочину - переможця торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альянс - Україна" у статусі відповідача, але оскільки предмет спору стосується прав та обов'язків даного підприємства, суд вважає за власною ініціативою залучити ТОВ "Компанія "Альянс - Україна" у якості 5-го відповідача.
Прокурор у судовому засіданні підтримував вимоги, викладені у позовній заяві, у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, у наданих до суду 03.09.2012 року поясненнях підтримує заявлений позов, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Представник першого відповідача у судове засідання проти позову заперечував, з підстав викладених ним у запереченнях, які ним надані через канцелярію господарського суду Харківської області 01 жовтня 2012 року за вх.15080, а саме повідомив, що оскільки нежитлова будівля літ. "В-3", яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108 знаходилося на балансі підприємства, але не використовувалось за призначенням, тому реалізація вказаного майна дозволила скоротити заборгованість підприємства мінімізувала витрати на утримання майна та зняло соціальну напругу в колективі, тому просив у задоволенні позову прокурора відмовити.
Представник другого відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позов не надав.
Представник третього відповідача у судовому засіданні, а також у письмових поясненнях, наданих до суду 01.10.2012 року за вх. 15078 та залучених до матеріалів справи, проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим, мотивуючи свої заперечення тим, що оспорюванні прокурором прилюдні торги були проведені у відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням процедури підготовки до реалізації правомірно арештованого нерухомого майна, встановленої Законом України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 68/5.
Представник четвертого відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, з підстав викладених нею у відзиві на позов, який наданий нею через канцелярію господарського суду та повідомив суд, що КП "Харківське міське бюро технічної інвентарізації" при реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "В-3, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108 було здійснено з дотриманням Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, тому проти задоволення позовних вимог відносно зобов'язання КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" скасувати реєстрацію права власності на зазначену нежитлову будівлю заперечував. З питання щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування акту державного виконавця та свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, просила винести рішення за наявними у справі документами відповідно до норм чинного законодавства.
Представник 5-го відповідача, ТОВ "Компанія "Альянс-Україна" зазначає, що придбання нерухомого майна - нежитлового приміщення літ. "В-3, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108 було здійснено законно, у зв'язку з чим вимоги заступника прокурора вважає безпідставними та просить суд відмовити в їх задоволенні, про що надав письмові пояснення за вх.№ 15079, які долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищенаведене та те, що 2-ий відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на примусовому виконанні знаходились виконавчі провадження по виконанню посвідчення комісії по трудовим спорам №5 виданого 17.06.11 комісією по трудовим спорам ДП "ХНДІТМ" про стягнення з ДП "ХНДІМ" заборгованості по заробітної платі на користь Доленко Г.І. у сумі 4675,31 грн., посвідчення комісії по трудовим спорам №6 виданого 17.06.11 комісією по трудовим спорам ДП "ХНДІТМ" про стягнення з ДП "ХНДІМ" заборгованості по заробітної платі на користь Ільевського В.В. у сумі 4930,05 грн. що об'єднані у зведене виконавче провадження та інших виконавчих документів, виданих на виконання рішень судів та інших органів, що об'єднані у зведене виконавче провадження .
Державним виконавцем, в порядку визначеному статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції після 09.03.12 далі "Закону"), були відкриті виконавчі провадження з примусового виконання рішень судів та інших органів та запропоновано боржнику виконати їх у добровільному порядку. В наданий термін рішення судів боржником виконані не були.
У зв'язку з невиконанням рішень у встановлений термін, керуючись статтею 33 "Закону", державним виконавцем були винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Виконавчі провадження, у відповідності до положень статті 33 "Закону", були об'єднані у зведене виконавче провадження. Відповідно положень частини першої зазначеної статті, по зведеному виконавчому провадженню провадження на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення.
Усього у зведене виконавче провадження об'єднано 49 виконавчих документів на загальну суму боргу 905 124,66 грн.
З метою забезпечення виконання даних рішень, було накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках боржника в установах банків та стягнуто 22 232,12 грн. Цих коштів недостатньо для задоволення вимог усіх стягувачів.
27.07.11 року до державного виконавця звернувся директор ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" на підставі статті 52 "Закону" запропонував, в першу чергу, звернути стягнення на майно яке знаходиться на балансі ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" та незадійснено у виробничому процесі, а саме: нежитлова будівля літ. "В-3", загальною площею 2424,0 кв. м. та огорожа з 3-мя воротами довжиною 156 м. місцезнаходження: м. Харків, вул. Котлова, 108.
29.07.11 року державним виконавцем було здійснено виїзд за місцем знаходження майна боржника та складено акт опису та арешту майна №22386733, яке знаходиться на балансі ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" та незадійснено у виробничому процесі, а саме: нежитлову будівлю літ. "В-3", загальною площею 2424,0 кв. м. та огорожа з 3-мя воротами довжиною 15м. місцезнаходження: м. Харків, вул. Котлова, 108.
05.08.11 державним виконавцем на підставі статей 13, 58 "Закону", постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, залучено суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні - ТОВ "БАН "Центр".
11.08.2011 р. до державного виконавця надійшов звіт про оцінку, а саме: нежитлової будівлі літ. "В-3", загальною площею 2424,0 кв. м. та огорожі з 3-мя воротами довжиною 156 м. місцезнаходження: м. Харків, вул. Котлова, 108, відповідно до якого початкова вартість будівлі 458 540,00 гри. без ПДВ, а огорожі 42 200,00 грн. без ПДВ.
У відповідності до приписів ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 18.08.2011 року були направлені повідомлення про результати оцінки арештованого майна, що належить боржникові, а також повідомлено сторін виконавчого провадження про те, що у разі не згоди з результатами визначення вартості чи оцінки, сторони мають право подати державному виконавцю заперечення в 10-денний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.
07.09.2011 року між Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області та Харківською філією Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" було укладено Договір № 02/234/11/а, предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень №1 від 14 січня 2011 року з надання послуг з реалізації арештованого рухомого майна шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Відділ передає Спеціалізованій організації майно, арештоване державним виконавцем, а Спеціалізована організація надає послуги по організації і проведенню аукціону з реалізації майна у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (із змінами та доповненнями), іншими Законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. № 68/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 745/4038 (із змінами і доповненнями), та іншими нормативно - правовими актами України.
09.09.2011 p., Приватним підприємством "СП "Юстиція" Харківська філія у відповідності до п. 3.5. "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", було здійснено на офіційному сайті https://trade.informjust.ua, публікацію про прилюдні торги, тобто за 18 днів до проведення публічних торгів.
27.04.2011 р. у приміщенні Харківської філії ПП "СП Юстиція" було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи на продаж було виставлено нерухоме майно, що належало ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" на праві повного господарського відання, а саме: нежитлову будівлю літ "В-3", загальною площею 2424 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108.
Результати прилюдних торгів було зафіксовано в Протоколі № 229-02/234/11/а проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27.09.2011 р. Згідно зазначених документів було визначено переможця торгів -ТОВ "Компанія "Альянс-Україна", який придбав нерухоме майно, що входило до лоту № 1, за ціною 460 000, 00 грн.
На підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, ТОВ "Компанія "Альянс-Україна" 29.09.2012 р. у Відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області було отримано Акт про проведені публічні (прилюдні) торги.
На підставі Акта про проведені публічні (прилюдні) торги та ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" було отримано Свідоцтво про право власності на придбане майно серія ВРН № 054493, що видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О. та зареєстроване в реєстрі за №1732 в книзі 1.
Керуючись ст.ст. 43, 44, Законом України „Про виконавче провадження" грошові кошті, які були отримані після реалізації майна ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" були розподілені між стягувачами за зведеним виконавчим провадженням та погашені їх вимоги в порядку черговості, а саме: фізичними особами по стягненню заробітної плати та УПФУ Ленінського району м. Харкова.
Мотивуючи позовні вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів від 27.09.2011 з реалізації арештованого нерухомого майна ДП "ХНДІТМ" по лоту №1 - нежитлової будівлі літ. "В-3", яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108, яка закріплена в протоколі про проведення прилюдних торгів №229-02/234/11/а від 27.09.2011; скасування акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 29.09.2011; скасування свідоцтва серії ВРН за №054493 про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О. зареєстроване в реєстрі за №1732; скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Компанія "Альянс- Україна" на нежитлової будівлі літ. "В-3", яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108, зобов'язавши КП "ХМБТІ" внести відповідні дані до державного реєстру прав на нерухоме майно прокурор посилається на порушення економічних інтересів держави під час відчуження майна ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" без урахування позицій Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном та як зазначає прокурор у позовній заяві спричинило шкоду інтересам держави у вигляді недоотримання коштів, оскільки за даними ТОВ ІКК "Проконсул", яке є професійним учасником ринку нерухомості, фактична ринкова вартість вказаної будівлі на час її оцінки складала 1 939,2 тис. грн., натомість початкова вартість відчужуваного об'єкту була встановлена на рівні 458 540,00 грн., на підставі звіту від 11.08.2011 р. про оцінку арештованого майна боржника.
Так, прокурор посилається на те, що при проведенні виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні щодо примусового стягнення з ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" заборгованості, директор ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" Косенко В.В., у супереч приписам ст. 75 ГК України та статуту ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування, не отримавши погодження на відчуження вищевказаної будівлі з Мінпромполітики (правонаступником якого є Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, звернувся до державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області з листом, в якому просив в першу чергу звернути стягнення за зведеним виконавчим провадженням про стягнення боргів з ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" саме на будівлю літ. "В-3" за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108. Що, на думку прокурора, є порушенням вимог статті 52 Закону України "Про виконавче провадження.
Також, прокурор вказує на те, що при проведенні оцінки майна були допущені значні недоліки, які вплинули на її достовірність та значне зменшення реальної ринкової вартості відчужуваного майна.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання права; визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки сторін виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 4 статті 202 Цивільного кодексу України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно п.2.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 №68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за №745/4038, з подальшими змінами та доповненнями, під прилюдними торгами розуміється продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Результатом проведення публічних торгів є визначення покупця-переможця публічних торгів та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу та складання акту про проведення прилюдних торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої видачі свідоцтва про придбання майна.
Як вже встановлено судом, 27.09.2011 року були проведені прилюдні торги, які відбувались в межах зведеного виконавчого провадження щодо примусового стягнення з ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, за результатами яких було реалізоване арештоване нерухоме майно ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування", нежитлову будівлю літ. "В-3", яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108.
Зазначене арештоване та реалізоване майно належало на праві власності державі Україна в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном та перебувало в господарському віданні ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування", що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 28.03.2011 року виконавчим комітетом Харківської міської ради.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, оскільки перший відповідач відносно закріпленого за ним майна мав лише обмежене речове право -право господарського відання, то звернення з листом щодо звернення стягнення за зведеним виконавчим провадженням про стягнення боргів з ДП "ХНДІТМ" саме на будівлю за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108 є порушенням процедуру відчуження державного майна.
Суд критично ставиться до даних доводів прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до Стаття 52. ЗУ "Про виконавче провадження" Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Зміст наведеної норми закону свідчить про альтернативність майна, на яке може бути звернуто стягнення, тобто майно, яке є власністю боржника або майно, закріплене за ним.
Як встановлено судом, на час вчинення оскаржуваних дій у ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" на балансі були відсутні цінні папери, грошові кошти на депозитах та інших рахунках, готова продукція, у зв'язку з чим листом від 27.07.2011 року перший відповідач повідомив державного виконавця, що на балансі ДП "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" знаходиться нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108, яка не задіяна у виробничому процесі. На зазначене майно було накладено арешт державним виконавцем.
Згідно статті 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України,: право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Право господарського відання державних підприємств прирівнюється до права власності із застосуванням деяких обмежень у розпорядженні державним майном, що встановлюються законом і статутами таких підприємств.
Главою 5 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи та зазначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. Крім того, згідно підпункту 5. 11 Інструкції про проведення виконавчих дій встановлено, що: прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній) основі і з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою. Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця. До заявки додаються: копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно, визначене ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідка про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства-боржника та копія повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника. Таким чином законодавством встановлена можливість примусової реалізації майна державних підприємств. Повідомлення до відповідних установ були направлені державним виконавцем, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, за змістом ст. 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" передбачено встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Судом також не встановлено порушень норм Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", так як згідно з ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" для цілей цього закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами; продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства. Оскільки, по-перше прокурором не надано доказів того, що нежитлові приміщення, що були відчуженні по результатам спірних відкритих торгів, забезпечували ведення виробничої діяльності ДП "Інститут машин і систем", навпаки з матеріалів справи вбачається та підтверджено позивачем, що спірна будівля має аварійний стан та не опалюється; по-друге, гроші отримані від відчуження спірних приміщень були направлені на погашення вимог працівників, пов'язаних з трудовими правовідносинами, вимог УПФУ та держави.
Також, суд вважає такими, що базуються на довільному тлумаченні норм права, посилання прокурора на значне зменшення реальної ринкової вартості відчужуваного майна.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Безпосередньо порядок продажу арештованого майна визначено статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження", за якою реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Крім того, цей порядок регулюється Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5.
Так, відповідно до пункту 1.1. Тимчасового положення ним визначено умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.
Пунктом 2.1. Тимчасового положення надано визначення арештованого майна, а саме ним є майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. В свою чергу, відповідно до 2.2. Тимчасового положення прилюдними торгами є продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
У відповідності до пункту 3.1. вказаного Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації.
Відповідно ч. 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.
До того ж, відповідно до вимог частини 4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Першим відповідачем були надані до виконавчої служби заперечення щодо звіту про оцінку предмета іпотеки та запропоновано провести рецензування звіту.
11.08.11 було проведено рецензування звітів про оцінку арештованого майна боржника.
Відповідно до 6.1. вказаного вище Тимчасового положення, після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.
На підставі оцінки матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо відсутності порушень чинного законодавства України при підготовці до проведення прилюдних торгів. Так, зокрема, прилюдні торги було проведено за заявкою державного виконавця та у відповідності до вищезазначеного Договору № 02/234/11/а про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 07.09.2011 р. Прилюдні торги було проведено 27.09.2011р., тобто в межах визначеного п. 3.3. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5 двомісячний строк.
На виконання вимог п. 3.5. вказаного Тимчасового положення Харківською філією ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" було здійснило на офіційному сайті https://trade.informjust.ua, публікацію про прилюдні торги 09.09.2011 p., тобто за 18 днів до проведення публічних торгів.
Крім того, Державному підприємству "Харківський НДІ технології машинобудування", 18.08.2011 року було вручено повідомлення про час та місце проведення прилюдних торгів.
Також при підготовці до проведення торгів було здійснено інші дії, передбачені чинним законодавством України, а саме -отримано від ТОВ "Компанія "Альянс-Україна" та Науково-виробничого підприємства "Електродинаміка" у формі ТОВ заяви про участь у прилюдних торгах та документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків; покупцям надано можливість ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням (про що було зазначено в офіційному повідомленні).
Суд не може прийняти до уваги послання прокурора на невідповідність стартової початкової ціни реальній ринковій вартості проданого на прилюдних торгах нерухомого майна, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", пп. 5.7.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. N 74/5 та п. 3.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна початкова вартість нерухомого майна було визначено згідно звіту суб'єкту оціночної діяльності ТОВ "Біржове агентство нерухомості "Центр" від 11.08.2011р. про оцінку арештованого майна боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурором належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, суду не доведено, що оцінка вартості спірно майна, проведена ТОВ "Біржове агентство нерухомості "Центр" не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісною і не може бути прийнята судом в якості належного та допустимого доказу.
Крім того, ТОВ "БАН "Центр" була проведена рецензія на звіт про оцінку майна якою підтверджено що звіт проведено з дотриманням всіх вимог, які пред'являються к звітам про незалежну оцінку.
Таким чином, враховуючи те, що оцінка відчужуваного майна проведена з додержанням чинного законодавства, результати оцінки майна не були оскаржені у встановленому чинним законодавством порядку, тому не можуть вважатися не чинним.
Доводи прокуратури на те, що даними ТОВ ІКК "Проконсул" встановлена фактична вартість будівлі на час її оцінки, яка ніби то складала 1 939,2 грн., не приймаються судом, у зв'язку з тим, що спеціалістами ТОВ ІКК "Проконсул" не проводився візуальний огляд об'єкта, не визначено його технічний стан, не взято до уваги знос та відсутність (на момент придбання) даху, комунікацій та інше. Крім того, в останньому абзаці листа зазначено, що вказані вище цінові діапазони відображають тільки рівень цінових показників в районі місцезнаходження об'єкту і не можуть бути висновком для визначення цінових показників для конкретного об'єкта, які визначаються шляхом виконання оціночних процедур.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується прокурора та позивача, які повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Натомість, прокурором, в порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України належними доказами не доведено в установленому законом порядку з поданням відповідних доказів, обґрунтованості та правомірності заявлених вимог.
Враховуючи вищевикладене та на підставі аналізу чинного законодавства та матеріалів справи судом встановлено відсутність порушень чинного законодавства України при підготовці та проведенні прилюдних торгів по лоту № 1 з продажу нерухомого майна, результати яких оформлено Протоколом № 229-02/234/11/а проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 27.09.2011 р., затвердженим керівником Харківської філії ПП "СП Юстиції" та підписаним переможцем торгів директором ТОВ "Компанія "Альянс-Україна". Таким чином, підстави для визнання недійсними оспорюваних прилюдних торгів, які проводились 27.09.2011 року ХФ ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" відсутні.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є безпідставними, не обґрунтованими та такими, які не підтвердженні документально, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.
За таких обставин господарський суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на прокурора. Враховуючи, що прокурор звільнений від сплати держмита, згідно ЗУ "Про судовий збір", держмито по даній справі не стягується .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 24, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
1. В задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову відмовити.
2. Залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альянс - Україна" у якості 5-го відповідача.
3. В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Светлічний Ю.В.
Справа №5023/3598/12
Повне рішення складено 08 жовтня 2012 року.