"13" вересня 2012 р.Справа № 6/48/5022-513/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом Чортківської міської ради, вул. Шевченка, 21, м.Чортків, Тернопільська область, 48500
до відповідача №1 Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
відповідача №2 Управління Держкомзему в Чортківському районі, вул. В.Великого, 31а, м.Чортків, Тернопільська область
про cтягнення 10 264,81 грн. заборгованості.
За участю представників сторін:
Позивача -Калінніков М.О.
Відповідача №1 - не з'явився
Відповідача №2 - не з'явився
Суть справи:
Чортківська міська рада звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про cтягнення 10 264,18 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 21 червня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Управління Держкомзему в Чортківському районі.
В процесі розгляду справи, ухвалою від 26 липня 2012 року, Управління Держкомзему в Чортківському районі виключено з числа третіх осіб та залучено до участі у справі в якості відповідача №2, а розгляд справи розпочато заново.
Судове засідання, призначене вперше на 19 липня 2012 року неодноразово відкладалось, востаннє на 13 вересня 2012 року.
Уповноважені представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.
У своєму відзиві, відповідач №1 проти позову заперечує посилаючись на його безпідставність.
13 вересня 2012 року від відповідача №2 на адресу суду надійшли письмові пояснення щодо предмету спору.
При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними документами.
В засіданні представнику позивача роз'яснювались належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
10 вересня 2009 року між Чортківською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 5 (п'ять) років. Тобто до 2014 року.
За змістом договору, орендодавець (позивач) передав орендарю у строкове оплатне користування земельну ділянку площею 1691 кв м по АДРЕСА_1, а орендар (відповідач), серед іншого, брав на себе зобов'язання щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим вносити 1092,62 грн. орендної плати.
У пункті 34 сторони передбачили, що договір припиняється, зокрема у разі придбання орендарем земельної ділянки у власність.
Договір оренди зареєстровано в Чортківському районному відділі Тернопільської регіональної філії центру ДЗК 16 лютого 2010 року за №041065400004.
10 травня 2011 року між Чортківською міською радою та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі -продажу орендованої відповідачем земельної ділянки.
Договір посвідчено нотаріально, зареєстровано в реєстрі 10 травня 2011 року за №1001 та внесено до державного реєстру правочинів 10 травня 2011 року за №4440359.
У відповідності до розділу 2 договору купівлі-продажу, ринкова вартість земельної ділянки, яку зобов'язується сплатити покупець становить 140790 грн., з яких 1500 грн. було сплачено авансовим платежем (квитанціями №№68,86 від 27 грудня 2010р.), решту 139290 грн. внесено протягом місяця (копія платіжного доручення №2 від 09 червня 2011 року наявна у матеріалах справи).
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту реєстрації цього права (земельної ділянки) -п. 8.1 договору.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності. Договір купівлі-продужу є лише підставою для видачі покупцю такого акта (п.8.2 договору).
30 січня 2012 року, на підставі договору купівлі-продажу від 10 травня 2011 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1691 кв м по АДРЕСА_1, про що видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №439454.
Поряд з цим, ревізією Чортківського міського бюджету, проведеною до оформлення права власності на землю Контрольно-ревізійним управлінням в Тернопільській області, виявлено, що підприємець ОСОБА_1 не виконував умови договору оренди землі, зокрема не вносив орендні платежі.
Направлена на адресу відповідача вимога про проведення розрахунку №1347 від 18 серпня 2011 року залишена без відповіді та задоволення.
Як вбачається з представленого розрахунку, заборгованість підприємця ОСОБА_1 за період з квітня 2011 року по січень 2012 року становить 10264,81 грн.
За твердженням відповідача №1, з огляду на придбання земельної ділянки по договору купівлі-продажу від 10 травня 2011 року та сплату за неї повної вартості, від-так поєднанні в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, зобов'язання по внесенню орендних платежів на рахунок Чортківської міської ради є припиненим. А тому, підстав для стягнення заявлених в позові сум немає.
Згідно з письмовими та усними поясненнями представника позивача та відповідача №2, відповідно до приписів чинного земельного законодавства, припинення договору оренди відбулось не з дати укладення договору купівлі - продажу 10 травня 2011 року чи сплати ринкової вартості земельної ділянки 09 червня 2011 року, а лише після реєстрації в установленому порядку права власності на земельну ділянку та отримання підприємцем ОСОБА_1 Державного акта на право власності на землю, тобто 30 січня 2012 року.
Судом також з'ясовано, що у період з дати укладення договору купівлі - продажу 10 травня 2011 року до дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку 30 січня 2012 року реєстрація факту припинення договору оренди земельної ділянки не проводилась. Із заявою про видачу Державного акта на право власності на земельну ділянку підприємець звернулась тільки 20 січня 2012 року.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Поданими документами, усними та письмовими поясненнями, підтверджено обґрунтованість вимог позивача.
Так, земельні правовідносини, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.
Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 1 Закон України "Про оренду землі" (161-14) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч. 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтями 96 Земельного Кодексу України, ч.2 ст. 410, ст. 792 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 21,24 Закону України «Про оренду землі»на орендаря покладено обов'язок по внесенню орендної плати.
Згідно з приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється, зокрема в разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, інших випадках, передбачених законом.
За змістом ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землі, придбаної із державної чи комунальної власності посвідчується державним актом встановленої форми.
На державному акті про право власності робиться відмітка про документ (в даному випадку договір купівлі-продажу земельної ділянки), на підставі якого відбулось відчуження. А також, уповноваженим органом здійснюється реєстрація права власності на земельну ділянку.
В силу приписів ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
За змістом ст. 202 ЗК України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель і складається з двох частин:
а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;
б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Державний земельний кадастр, згідно з ст. 204 ЗК України, ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Приписами чинного на час укладення договору купівлі-продажу Порядку ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009р. визначено, що Книга записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі - документ, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.
Записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі (п.10 названого Порядку).
Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку (п.11 Порядку).
З огляду на вищевикладене, підприємець ОСОБА_1 стала власником земельної ділянки площею 1691 кв. м. по АДРЕСА_1 лише з моменту отримання відповідного правовстановлюючого документа, приналежно до земельних правовідносин, яким є не договір її купівлі-продажу, а державний акт про право власності на земельну ділянку (ст. 126 ЗК України), та після здійснення реєстрації названого права власності (ст. 125 ЗК України).
З цього часу, в силу ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" у відповідача №1 припинились попередньо існуючі орендні правовідносини щодо користування земельної ділянкою.
З врахуванням наведеного, з огляду на чинність договору оренди, обов'язок по внесенню орендної плати у підприємця ОСОБА_1 припинився лише 30 січня 2012 року.
Доказів на підтвердження погашення заборгованості по орендній платі за землю відповідачем №1 не представлено.
А тому, вимога про стягнення з підприємця ОСОБА_1 10264,81 грн. заборгованості по орендних платежах за період з квітня 2011 року по січень 2012 року, підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача №1.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49,82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)
- на користь Чортківської міської ради, (вул. Шевченка, 21, м.Чортків, Тернопільська область, код 24636045) 10264,81 грн. заборгованості по орендній платі, 1609,50 грн. сплаченого судового збору.
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 19 вересня 2012 року
Суддя І.П. Шумський