"19" вересня 2012 р.Справа № 1/59/5022-630/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
Розглянув справу
Розглянув справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Україна", вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 10 238 грн. 49 коп.
За участю представників сторін:
Позивача: Вербицький Олег Романович, представник за довіреністю від 02.07.12 р.
Відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № 81 від 30.08.12 р.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскор-Україна" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Підгороднє Тернопільського району - 10 238 грн. 49 коп., в т.ч.: 10000 грн. 00коп. -заборгованості за послуги по обслуговуванню торгового місця, 70 грн. 00 коп. -втрат від інфляції та 168 грн. 49 коп. -три відсотки річних.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором від 31.12.2010р. зобов'язання по оплаті послуг по обслуговуванню торгового місця.
В підтвердження заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскор-Україна" надало копію Договору оренди б/н від 31.12.2010р., картку розрахунків по клієнту ОСОБА_1, копію повідомлення про закінчення дії договору № 67 від 27.01.2012р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.08.2012р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2012 р., в якому оголошувалася перерва до 19.09.2012р. для залучення до справи для подання пояснень електрика ТзОВ "Аскор-Укрїна", відповідального за підтримання у працездатному та безпечному стані побутового та промислового електроустаткування на підприємстві позивача.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судових засіданнях просить у задоволенні позову відмовити через необґрунтованість і безпідставність позову. Стверджує, що приміщення, в якому розташоване торгове місце здано в експлуатацію лише 26.12.2011р. і підстав для укладення такого договору не було. В березні 2011р. відповідачем була припинена оплата послуг, після чого позивач від"єднав торгове місце відповідача від електромережі. Відсутність електрики позбавило можливості відповідача працювати в ньому. В зв"язку з зазначеним, просить визнати Договір щодо надання послуг з обслуговування торгового місця НОМЕР_2 в торговому комплексі "Тернопіль" від 31.12.2010р. недійсним та на підставі цього просить зобов"язати позивача повернути 2000 грн., що були внесені на рахунок позивача за січень-лютий 2011р.
Як пояснив в судовому засіданні 19.09.2012р. працівник підприємства позивача ОСОБА_4, який був викликаний для дачі пояснень з питань що виникли під час розгляду справи, він у 2010-2011 роках відповідав за підтримання у працездатному та безпечному стані побутового та промислового електроустаткування на підприємстві позивача. Відключення торгового місця від мережі ним здійснювалося за вказівкою керівництва в липні 2011р. тимчасово, а в кінці жовтня 2011р. остаточно (протокол судового засідання від 19.09.2012р.).
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, щодо пояснень працівника ОСОБА_4 повідомив, що останній міг сплутати відключення влітку 2011р. з відключенням електрики влітку 2010р. та заявив про можливість впливу на свідка зі сторони відповідача. Щодо припинення постачання електрики до торгового місця в листопаді-грудні 2011р. не заперечив, уточнивши, що відключення відбулося на початку листопада 2011р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та пояснення свідка, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
31.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскор -Україна" в особі директора Сословської М.Д., що діяла на підставі Статуту та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, яка діяла на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності укладено Договір (без номера), за яким ТзОВ "Аскор -Україна" зобов"язувалося надавати послуги з обслуговування торгового місця за НОМЕР_2, що розташоване на земельній ділянці ТзОВ "Аскор-Україна" за адресою майдан Перемоги, 4 в м. Тернополі, а ПП ОСОБА_1 зобов'язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати сплату платежів, що визначені цим договором незалежно від результатів провадження господарської діяльності підприємцем за весь період знаходження в торговому місці та користування послугами (п. 1.1. Договору).
Сторони узгодили, що оплата послуг та спільних витрат за торгове місце складаються з: відшкодування комунальних послуг; послуг з нічної охорони приміщень; послуг прибирання коридорних проходів та прилеглої території; послуг з вивозу та утилізації твердих побутових відходів; здійснення ремонту місць загального користування та електрообладнання; утримання приміщень та прилеглої території в належному санітарно-технічному та протипожежному станах; користування санвузлом (п. 2.1. договору).
За цим Договором розмір оплати за послуги позивача становить 1000,00 грн. в місяць з ПДВ . При цьому сплата коштів проводиться відповідачем самостійно щомісячно на розрахунковий рахунок позивача у термін не пізніше 5-го числа поточного місяця ( п.2.2 Договору).
Згідно п. 3.2. Договору ПП ОСОБА_1 зобов'язалася своєчасно і в повному обсязі сплачувати передбачені даним Договором платежі.
Договір укладено на термін з 01 січня 2011 р. до 31 грудня 2011 р. (п. 8.1. договору).
Як вбачається зі змісту Договору, він по своїй правовій природі є договором про надання послуг, цивільні правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках, прямо передбачених договором, може покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
Як стверджує позивач в позовній заяві та його повноважний представник в судових засіданнях, взяті на себе договірні зобов'язання ним виконані належним чином, шляхом надання відповідачу послуг з обслуговування торгового місця НОМЕР_2, розташованого на земельній ділянці позивача за адресою майдан Перемоги, 4 в м. Тернополі, факт початку надання послуг з обслуговування торгового місця визначений моментом підписання даного договору, однак відповідач свої зобов"язання згідно Договору щодо оплати послуг з обслуговування торгового місця протягом дії договору в повній мірі не здійснював, в зв"язку з чим, як стверджує позивач, за ним рахується заборгованість в сумі 10000 грн.00 коп.
В зв"язку з вищезазначеним, позивачем на адресу відповідача 27.01.2012р. направлено повідомлення № 67 про закінчення дії договору ( у відповідності до п.8.1 Договір припинив свою дію з 01.01.2012р.) та з вимогою сплатити у повному обсязі плату за надані послуги з обслуговування торгового місця, однак таке повідомлення залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Разом з тим, як стверджує відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні, позивачем безпідставно в липні 2011р. та в кінці жовтня і до кінця 2011р. було здійснено відключення торгового місця відповідача від електромережі, що знайшло своє підтвердження в поясненнях в судовому засіданні працівника ТзОВ "Аскор-Україна" та безпосереднього виконавця відключення від електромережі за вказівкою керівництва, працівника позивача ОСОБА_4
Відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в липні 2011р. та листопаді-грудні 2011р. безпідставні та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по основній сумі боргу в розмірі 7000 грн. 00 коп. підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Твердження відповідача про те, що підстав для укладення цього договору у позивача не було, оскільки приміщення здано в експлуатацію лише 26.12.2011р., судом до уваги не приймаються. Як зазначалося вище, суд кваліфікує укладений між сторонами договір як договір про надання послуг. Для дійсності такого договору не має значення, чи мав надавач послуг будь-які речові права на обслуговувані торгові місця. Так само не впливає на дійсність договору факти введення чи не введення в експлуатацію торгового місця.
Вимога відповідачки про повернення їй 2000 гривень в цьому судовому засіданні розглядатися не може, оскільки вона не зверталася до суду з зустрічним позовом в установленому законом порядку.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за Договором від 31.12.2010р. за період з січня 2012 року по квітень 2012р., нараховано втрати внаслідок інфляції, що становлять за підрахунками позивача 70 грн.00 коп. та за період з 01.01.2012 р. по 23.07.2012 р. -3% річних від прострочених сум в розмірі 168 грн. 49 коп.
Розглянувши представлені розрахунки інфляційних нарахувань та 3 % річних, з огляду на наявність у відповідача заборгованості за договором та з врахуванням часткового задоволення основної суми боргу в розмірі 7000 грн.00 коп., суд, зробивши перерахунок, вважає за необхідне задовільнити вимоги позивача в цій частині часткового, а саме в сумі 49 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 117 грн.94 коп. -3 % річних. В решті частині нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних - відмовити.
За таких обставин справи та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України та ст.ст.30, 33,34 ГПК України позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме в сумі 7000 грн.00 коп. боргу, 49 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 117 грн.94 коп. -3 % річних.
Судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 30, 32, 34, 36, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Україна", м.Тернопіль, вул. Бродівська, буд.44, код 24627614 -7000 (сім тисяч) гривень рівно основного боргу, 49 (сорок дев"ять) гривень рівно втрат від інфляції, 117 (сто сімнадцять) гривень 94 коп. 3% річних і 1 126 (одну тисячу сто двадцять шість) гривень 65 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.
Повний текст рішення виготовлено 25 вересня ц.р.
Суддя Ю.О. Чопко