36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.09.2012 р. Справа №18/448/12
За позовом Білецьківської сільської ради, вул. Леніна,231, с. Білецьківка, Кременчуцького району, Полтавської області,39760
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія", вул. Леніна,243, с. Білецьківка, Кременчуцького району, Полтавської області, 39760
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області (36000, м.Полтава, вул.Зигіна,1)
2. Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі (39600, м.Кременчук, вул.Леніна, 14/23)
3. Державна екологічна інспекція в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Зигіна,1)
на стороні відповідача: 4. ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (39600, м.Кременчук, вул.І.Приходька,141)
про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов"язання повернути земельну ділянку
Суддя Солодюк О.В.
Представники:
від позивача: сіл. гол. Самойлюк А.В., паспорт в протоколі, Ульянов Р.А., дов. в протоколі
від відповідача: Житніков А.І., дов. в протоколі, д-р Чубенко О.М., паспорт в протоколі
від третіх осіб: 1. Бодак О.М., дов. в протоколі 2. не з"явився, 3.Хоміч Л.В., дов. в протоколі; 4. Ікаєв Н.М., дов. в протоколі
від прокуратури: Лисенко Н.М., посв. в протоколі
Суть справи: Розглядається позовна заява про розірвання договору оренди земельної ділянки № 6 від 04.04.2001р. площею 8,84 га та зобов"язання повернути земельну ділянку.
Від позивача надійшло письмове пояснення (вх. №12363д від 19.09.12р.) та клопотання з додатковими документами для залучення до матеріалів справи (вх. № 12364д від 19.09.12р.).
Позивач на вимогах наполягає.
Від відповідача надійшли додаткові заперечення (вх. №12350д від 19.09.12р. та вх. №12711д від 26.09.12р.).
Відповідач позов не визнає, посилаючись зокрема на те, що акти від 21.01.11р., 13.05.11р. та від 29.02.12р. про прийом відходів ливарного виробництва на полігоні промислових відходів КМК від ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", надані позивачем і складені за його участю, є неправдиві. Відповідач відкрито інформував (в тому числі й через ЗМІ) громадськість та Державні органи влади Полтавської області про свою законну діяльність. Твердження позивача про те, що полігон відповідача не визначено як місце поводження з відходами, є неправдивими.
Відповідач зазначає, що твердження позивача про відсутність у відповідача дозвільних документів, які мав видавати позивач на місце поводження з відходами, суперечить матеріалам справи і чинному законодавству. Уповноваженими, відповідно до чинного законодавства, органами державної влади, підтверджено законність діяльності відповідача на спеціально визначеному місці поводження з відходами та видано необхідний дозвіл. Відповідач використовує земельну ділянку в межах цільового призначення, визначеного до вимог чинного законодавства.
Згідно акту вибору земельної ділянки від 11.04.2000р., затвердженого колегіально, відповідачу надана земля, на якій вже находились відходи (тобто, місце поводження з відходами) для накопичення та переробки відходів ливарного виробництва (створення екологічно чистої площадки).
Відповідач також зазначає, що він оформив всі необхідні документи для місця видалення відходів (МВВ), а саме: Паспорт МВВ № 81, Дозвіл на розміщення відходів та Ліміт № 24113, затверджені заступником голови Полтавської ОДА, висновок СЕС.
Крім того, як зазначає відповідач в своїх поясненнях, відходи, які знаходяться на орендованій земельній ділянці не є небезпечними і в Жовтому переліку відходів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів № 1120 від 13.07.2000р. не значаться, а тому дозвіл органу місцевого самоврядування на експлуатацію об"єкта поводження з цими відходами не потрібен.
В усіх документах, в тому числі у договорі оренди, чітко визначене цільове призначення землі, а також вказується про регенерацію відходів ливарного виробництва (а не про рекультивацію відведеної землі).
Площадка має назву "регенераційна", а не "рекультиваційною" по рекультивації землі (про що не зазначено в жодному документі). Регенерація та рекультивація, як стверджує відповідач, це два зовсім різні терміни.
Від третьої особи 1 надійшло пояснення (вх. №12348д від 19.09.12р.) з додатковими документами для залучення до матеріалів справи.
Третя особа 1 в поясненні позов підтримує, посилаючись зокрема на те, що земельна ділянка надана в оренду для створення екологічної регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території. Земельна ділянка не надавалась: для будівництва (створення) місця видалення відходів; будівництва (створення) об"єкта поводження з відходами; збирання, зберігання, захоронення відходів. Не існує жодного офіційного документа, який би свідчив про відведення земельної ділянки для створення місця видалення відходів чи для створення об"єкта поводження з відходами. Тому, земельна ділянка не є об"єктом поводження з відходами та спеціально відведеним місцем, на використання якого отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.
На відповідача, як зазначає третя особа 1, нормативно-правовим актом покладений обов"язок утилізувати існуючі відходи.
Управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області чи Мінприроди України не проводилась державна екологічна експертиза, не існують науково-дослідницькі і технологічні розробки, і не існує проектно-кошторисна документація на будівництво місця видалення відходів чи об"єкта поводження з відходами.
Спірна земельна ділянка не відводилась для будівництва об"єкта поводження з відходами.
На земельній ділянці не будувався і не існує об"єкт поводження з відходами.
Ні органом місцевого самоврядування, ні місцевою державною адміністрацією не визначалась спірна земельна ділянка, як місце чи об"єкт поводження з відходами, а тому це місце є несанкціонованим.
Таким чином, як зазначає третя особа 1, відповідач порушив вимоги Закону України "Про відходи" і діяв незаконно.
Третя особа 2 пояснення на позов не надала, її повноважний представник в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений (лист від 19.09.12р. в мат. справи додається).
Третя особа 3 в поясненні (вх. №12041д від 11.09.12р.) зазначає, що відповідно до Переліку видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995р. №554, збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів включені до переліку видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких здійснення державної експертизи є обов"язковим, а тому у відповідача повинен бути позитивний висновок державної екологічної експертизи щодо розміщення відходів ливарного виробництва на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та на створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території. Також на виконання п. з) ст. 25 Закону України "Про землеустрій", п. 6.6 ГОСТ 17.5.3.04-83 "Охрана природы. Земли. Общие требования к рекультивации земли" у відповідача повинен бути робочий проект рекультивації земельної ділянки по переробці відходів з наступним залісненням очищеної території.
Відповідачем не наданий висновок експертизи щодо створення екологічно чистої регенераційної площадки, робочий проект рекультивації земельної ділянки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території щодо термінів технічного та біологічного етапу, термінів експлуатації даного полігону.
Відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи, робочого проекту рекультивації земельної ділянки при фактичному розміщенні відходів ливарного виробництва ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", є підставою стверджувати про порушення мети використання орендованої земельної ділянки.
Крім того, Держекоінспекція у Полтавській області повідомила, що обстеження спірної земельної ділянки не проводилося, відповідні акти обстеження, приписи, адміністративні протоколи не складалися, посадові особи відповідача до відповідальності не притягувалися.
Третя особа 4 в поясненнях (вх. № 11951 д від 10.09.2012 р. та № 12358д від 19.09.12р.) проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач у позові посилається на складені за його участю акти від 21.01.11р.,13.05.11р. та 29.02.12р., про прийом відходів ливарного виробництва на полігоні промислових відходів КМК від ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод". В акті від 21.01.11р., складеному за участю сільського голови, секретаря, землевпорядника та депутата сільської ради, зафіксовано складування відходів ливарного виробництва. В зазначені дні відходи на полігоні ПАТ "Кременчуцький сталелеварний завод" не розміщував.
Крім того, як зазначає третя особа 4, позивач відповідно до вимог чинного законодавства підписав акт вибору земельної ділянки, затвердженого колегіально за участю керівництва Кременчуцької державної районної адміністрації, органів місцевого самоврядування та іншими уповноваженими до цього посадовими особами. Згідно зазначеного акту, відповідачу надається земля, на якій вже находились відходи для накопичення та переробки відходів ливарного виробництва (створення екологічно чистої площадки). У документації із землеустрою відповідно до чинного законодавства визначається цільове призначення та код УКЦВЗ. Земельна ділянка відповідача визначена, як місце поводження з відходами (…"в тому числі для видалення відходів"), згідно цільового призначення (код УКЦВЗ 3.1.5.) "землі іншої промисловості".
Таким чином, як зазначено в поясненні третьої особи 4, посилання позивача на те, що уповноважені органи державної влади не визначили полігон МВВ №81, як місце поводження з відходами, є неправомірним.
Відповідач в свою чергу належним чином оформив всі необхідні документи для місця видалення відходів, а саме: паспорт, дозвіл, ліміт №24113.
Відповідач відкрито інформував (в тому числі й через ЗМІ) громадськість та Державні органи влади Полтавської області про свою законну діяльність. Твердження позивача про те, що не визначено полігон відповідача як місце поводження з відходами є неправомірним. Відповідно до актів (земельної інспекції та районної СЕС) перевірки дотримання вимог земельного та санітарного законодавства, встановлено відсутність порушень.
Земельна ділянка відповідача, на підставі отриманого паспорту МВВ №81, зареєстрована в Державному реєстрі місць видалення відходів Полтавської області.
Твердження позивача про відсутність у відповідача дозвільних документів на місце поводження з відходами, не відповідає дійсності, суперечить матеріалам справи і чинному законодавству.
В судовому засіданні 19.09.12р. оголошено перерву до 26.09.12р. до 14-00 год.
В судовому засіданні 26.09.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано та оформлено у відповідності ст. 84 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб 1,3,4, суд встановив:
Між ТОВ "Кременчуцька Металургійна компанія" (орендар) (далі-відповідач) та Білецьківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області (орендодавець) (далі-позивач) був укладений договір оренди №6 від 04.04.2001р. (далі по тексту - договір), відповідно до якого позивач на підставі рішення 18 сесії 23 скликання від 16.03.2001р. надав відповідачу в строкове платне користування і володіння земельну ділянку площею 8,84 га (акт прийому-передачі від 16.04.2001р. в мат. справи) для створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного використання з наступним залісненням очищеної території строком на 25 років з можливою пролонгацією на наступний строк (п. 4.1 договору).
Договір зареєстрований у Білецьківській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №6 від 17.04.2001р
Відповідно до п.2.1.1, п. 2.1.2 договору орендодавець зобов"язувався після державної реєстрації цього договору не пізніше 15 календарних днів передати земельну ділянку в користування землекористувача у стані, що відповідає умовам цього договору та придатну для використання за цільовим призначенням і не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою. Відшкодувати орендарю понесені останнім витрати на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки, якщо між ними з цього питання буде досягнута викладена в письмовій формі домовленість.
Відповідно до п.2.2 договору орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату; додержання орендарем умов договору щодо використання останнім земельної ділянки за цільовим призначенням, усувати допущені порушення; додержання правил екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються; має право давати письмову згоду орендарю на зведення у встановленому законодавством порядку житлових, культурно-побутових та інших будівель і споруд, закладання багаторічних насаджень, здійснення встановленому порядку зрошувальних, осушувальних, інших меліоративних робіт, будувати ставки та водойми.
Відповідно до п. 4.4 договору договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін достроково за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов"язань по договору, а також у разі випадкового знищення чи пошкодження об"єкта оренди, яке буде суттєво перешкоджати передбаченому договором використанню земельної ділянки.
Позивач просить розірвати договір, посилаючись на те, що протягом дії договору відповідач допустив грубі порушення його умов. Усупереч умов договору, як зазначено у позові, орендар почав використовувати земельну ділянку не у відповідності до умов договору та цільового призначення земельної ділянки, а також не використовує її у відповідності до цілей договору, що є істотним порушенням умов договору оренди, внаслідок чого маються підстави для його розірвання в судовому порядку, оскільки згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" умови використання та цільове призначення земельної ділянки є істотними умовами договору оренди.
Позивач також посилається на те, що відповідач протягом 2011р. розмістив на цій земельній ділянці відходи ливарного виробництва без погодження з орендодавцем та з порушенням умов договору оренди, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 21.01.2011 р., рішенням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області № 01 від 18.03.2011 р., актом обстеження земельних ділянок в урочище Широке на території Білецьківської сільської ради від 13.05.2011 р., рішенням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області № 02 від 30.05.2011 р., актом обстеження Державної екологічної інспекції в Полтавській області засміченої земельної ділянки від 27.07.2011 р., листом ДЗ "Кременчуцька районна СЕС" №13/928 від 05.07.2011 р., листом Держкомзему в Кременчуцькому районі № 04-04/103 від 02.08.2011 р., листом Головного управління Держкомзему у Полтавській області № 4939/100 від 29.12.2011 р., а також податковими деклараціями з екологічного податку за І та ІІ квартал 2011 року, копією дозволу на розміщення відходів у 2011 р. № 24113 від 01.07.2010 р., лімітом № 24113 на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, копіями платіжних доручень про сплату відповідачем екологічного податку за розміщення відходів на спірній земельній ділянці.
Посилаючись на ст. 21 Закону України "Про відходи" позивач зазначає, що Білецьківська сільська рада протягом 2001р.-2012р. не приймала рішень про визначення земельної ділянки, що передана в оренду ТОВ "Кременчуцька металургійна компанія" згідно договору оренди №6 від 04.04.01р., під місце видалення відходів.
За таких обставин, як зазначає позивач, розміщення на орендованій земельній ділянці відходів є неправомірним та порушує умови договору, оскільки метою надання в оренду було не перетворення її на нове місце видалення відходів, а саме, очищення від розміщених відходів.
Посилаючись також на п. 2.3. договору, позивач зазначає, що розміщення нових відходів на земельній ділянці знижує якість землі. Будь-які регенераційні роботи на земельній ділянці відповідачем не проводяться і жодні механізми, відповідно до заключення № 9 по проекту робочому від 06.09.2000р., погодженого з Кременчуцькою райСЕС, з 2006 році на земельній ділянці не працюють.
Позивач також посилається на рішення десятої сесії двадцять третього скликання Білецьківської сільської ради від 10.02.2000 р. про вибір земельної ділянки відповідачу для організації робіт по переробці шламів Кременчуцького сталеливарного заводу та організації лісового господарства.
Таким чином, позивач стверджує, що дозвільні документи на розміщення на орендованій земельній ділянці оформлені відповідачем з порушенням чинного законодавства, без дозволу позивача.
Для того, щоб відповідач мав правові підстави для складування додаткових відходів з подальшою їх "регенерацією", як вважає позивач, зазначена ділянка мала бути занесена до реєстру об"єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Відсутність протягом 10 років факту внесення земельної ділянки до реєстру ООУВ означає, що вона протягом 10 років не використовується відповідачем за її цільовим призначенням.
Позивач також зазначає, що зазначені відходи віднесено до класу Б -помірно небезпечні, які віднесені до Жовтого переліку відходів, як небезпечні. У відповідача також відсутня ліцензія на поводження з небезпечними відходами.
Білецьківською сільською радою відповідачеві не видавався дозвіл на експлуатацію об"єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території.
В письмових поясненнях (вх. № 12363д від 19.09.2012 р.) позивач зазначає, що рішенням вісімнадцятої сесії двадцять третього скликання Білецькіської сільської ради від 16.03.2001 р. відповідачу було надано земельну ділянку "для організації регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним поетапним залісненням очищеної території", а не для накопичення додаткових відходів з наступною їх переробкою.
Проте, з 2006 року будь-які роботи на зазначеній земельній ділянці не проводяться, а в 2011 році відповідач без будь-якого погодження з позивачем почав завозити на земельну ділянку відходи ливарного виробництва ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та звалювати ці відходи без проведення будь-яких робіт по їх утилізації та переробці.
Земельну ділянку площею 8,84 га, як зазначає позивач, відповідач вніс до реєстру місць видалення відходів. Зазначеному місцю видалення відходів присвоєно код D1 згідно додатку № 2 до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1216 від 03.08.1998 р. "Поховання в землі чи скидання на землю".
Позивач зазначає, що згідно ст. 33 ч. 4 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюється в місцях, визначених органами місцевого самоврядування, а позивач такого рішення не приймав.
Доказів того, що спірна земельна ділянка внесена до реєстру місць оброблення та утилізація відходів відповідач не надав. Крім того, такий об"єкт, як стверджує позивач, підлягає затвердженню обласною державною адміністрацією.
Рішення про розміщення об"єкту поводження з відходами у відповідності до ст. 21 п е) Закону України "Про відходи" позивач також не приймав.
На зазначеній земельній ділянці вже більше 5 років не проводяться будь-які роботи з оброблення або утилізації відходів та відсутня будь-яка техніка, установки для видалення або утилізації відходів.
Посилаючись на ч.2 ст. 651 ЦК України, позивач просить розірвати договір в судовому порядку, оскільки стверджує, що відповідач порушує істотну умову договору оренди № 6 від 04.04.2001 р. -створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території.
На підставі ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та п. 2.3. договору оренди № 6 від 04.04.2001 р., в разі розірвання договору, позивач просить суд зобов"язати відповідача повернути спірну земельну ділянку орендодавцю.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб 1,3,4, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.
Кременчуцькою райдержадміністрацією 11.04.2000р. був складений акт вибору земельної ділянки, підписаний головою комісії та членами комісії (1 том, а. с. 64,65), в якому зазначено, що у відповідності до "Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005р.", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №668 від 28.06.1997р., земельна ділянка площею 9,5 га, яка знаходиться в урочищі Широкому Крюківського лісництва і складається з трьох частин, що межує, зокрема, з землями Білецьківської сільської ради, необхідна та придатна для розміщення та організації екологічно чистої площадки по накопиченню перепаленої землі та шлаків з їх послідуючим очищенням та регенерацією (регенераційна площадка) з наступним залісненням очищеної території.
Згідно вищезазначеного акту (п. 2. Характеристика земельної ділянки) відповідачу надається земля, на якій вже находились відходи (Наявність забруднення - забруднення через високий вміст перепаленого кремнію та дисперсного окису заліза) для накопичення та переробки відходів ливарного виробництва (створення екологічно чистої площадки).
На підставі акту вибору земельної ділянки 11.04.2000р. Кременчуцькою райрадою, Кременчуцьким районним відділом земельних ресурсів, Державною екологічною інспекцією м. Кременчука було погоджено вибір земельної ділянки по землях Кременчуцького держлісгоспу Кременчуцького району на площі 9,5 га не вкритої лісовою рослинністю для розміщення та організації екологічно чистої площадки по накопиченню перепаленої землі та шлаків з їх послідуючим очищенням та регенерацією з наступним залісненням очищеної території (1 том, а с. 66-68).
04.04.2001р між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №6, відповідно до якого позивач відповідачеві надав в строкове платне користування і володіння земельну ділянку площею 8,84 га для створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного використання з наступним залісненням очищеної території строком на 25 років.
Згідно акту контролю за станом використання земельної ділянки площею 8,84 га, що передана в оренду ТОВ "Кременчуцька металургійна компанія" на підставі договору оренди № 6 від 04.04.2001 р. (копія акту від 29.02.2012 року, том 1, а.с. 43), комісія у складі сільського голови Самойлюк А.В., землевпорядника, депутатів Білецьківської сільської ради встановила, що спірна земельна ділянка не огорожена, не охороняється, ознаки її використання відсутні. Будь-які роботи з регенерації земельної ділянки станом на момент огляду не проводяться, будь-які механізми, транспортні засоби, побутові приміщення тощо на території земельної ділянки відсутні, роботи з вилучення металевого скрапу з відвалів ливарного виробництва не проводяться з 2006 року. Розміщені на частині земельної ділянки площею 1,03га в 2011р. відходи ливарного виробництва не видалені із земельної ділянки.
Таким чином, позивач під регенераційними роботами, розуміє переробку, оброблення та утилізацію відходів на земельній ділянці, які проводились відповідачем, як вбачається з вищезазначеного акту, до 2006 року.
З письмових пояснень позивача (том 3, а.с. 129) вбачається, що він визначив зазначену земельну ділянку, як місце поводження з відходами.
Згідно ст.1 Закону України "Про відходи"(далі по тексту -Закон) об"єкти поводження з відходами -місця чи об"єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів.
За таких обставин, посилання позивача на те, що ним у відповідності до ст. 21 Закону України "Про відходи" згода на розміщення на території Білецьківської сільської ради місць чи об"єктів для зберігання (збирання) та захоронення відходів не надавалась, рішення про відвід земельної ділянки для розміщення відходів, розміщення та будівництва об"єктів поводження з відходами не приймалося, суд до уваги не приймає, оскільки на земельній ділянці, яка передавалась у користування відповідачу, вже знаходились відходи, що підтверджується актом вибору земельної ділянки від 11.04.2000 р. і позивач визначив спірну земельну ділянку, як місце поводження з відходами.
Крім того, відсутність вищезазначених документів не є істотним порушенням відповідачем договору оренди.
Судом не приймається до уваги і посилання позивача на те, що з 2006 року відповідач не проводить регенераційні роботи з вилучення металевого скрапу з відвалів ливарного виробництва, чим порушує умови договору, оскільки договором оренди № 6 від 04.04.2001 р. не встановлено план чи графік проведення таких робіт.
З урахуванням того, що строк дії договору встановлено 25 років, роботи по вилучення металевого скрапу з відвалів ливарного виробництва відповідач має право проводити в межах строку дії цього договору і в будь-який час. Посилання позивача на наявність технологічного процесу переробки відходів (том 1, а.с. 14) є безпідставним, оскільки строки та терміни проведення робіт по переробці відходів цим процесом не встановлено.
Згідно ст. 1 Закону спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оформив Паспорт МВВ№81 від 28.02.2007р. (том 1, а с. 71), дозвіл на розміщення відходів у 2011 р. № 24113 від 01.07.2010 р. (том.1,а.с.72), ліміт №24113 на утворення та розміщення відходів на 2011 р., затверджений заступником голови Полтавської ОДА та погоджений начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області (том 1, а.с.73), отримав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 03/1704 від 20.09.2010 р. (том. 1, а.с. 74), згідно якого відповідач може здійснювати вид господарської діяльності -видалення промислових відходів на Полігоні промислових відходів (Полтавська область, Кременчуцький район, Білецьківська сільська рада, урочище "Широке"), що відповідає вимогам санітарного законодавства.
Згідно ст. 22 Закону спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.
На виконання ст. 23 Закону (Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері поводження з відходами) Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області відповідачу видано дозвіл № 24113 на розміщення відходів у 2011 році, погоджено паспорт місця видалення відходів (МВВ) № 81 та ліміт на утворення та розміщення відходів на 2011 рік.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем для отримання дозволу про розміщення відходів на 2011 рік Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області було надано договір № 654/10 від 17.12.2010 р., укладений між відповідачем та Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 на вивезення останнім відходів (том 3, а.с.91-92), договір № 183а-юр/10 від 03.08.2010 р. (том 3, а.с. 93-97), згідно якого відповідач надає послуги ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з розміщення відходів на місці видалення відходів, а останній передає відходи та оплачує послуги по їх розміщенню.
В договорі № 183а-юр/10 від 03.08.2010 р. визначено терміни:
Відходи - промислові відходи сталеливарного виробництва, перелік яких зазначений в додатку № 1 до договору (том. 3, а с. 98);
Розміщення відходів - складування відходів з метою подальшого оброблення (перероблення), утилізації та/або захоронення відходів у місці видалення відходів;
Місце видалення відходів (МВВ) -полігон, що розташований на земельній ділянці, якою володіє ТОВ "Кременчуцька металургійна компанія" на підставі договору оренди земельної ділянки від 04.04.2001 р., укладеного між Білецьківською сільською радою, на використання якого отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами (паспорт МВВ№81 від 28.02.2007 р., затверджений головою Полтавської ОДА).
До заяви для отримання дозволу про розміщення відходів на 2011 рік відповідач надав також висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 03/1704 від 20.09.2010 р. (том. 3, а.с. 99), перелік відходів, плануємих до розміщення на полігоні ТОВ "КМК" (том. 3, а.с. 100), висновок державної санітарно-епідеміологічної служби № 03/613 від 09.04.2009 р. (том. 3, а.с. 101) та інші документи.
Крім того, в листі за № 832/9-03 від 26.03.2009 р. (том. 1, а.с. 86) Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області повідомило відповідача, що не заперечує проти співпраці Кременчуцького сталеливарного заводу та Кременчуцької металургійної компанії щодо розміщення зазначених у переліку відходів ливарного виробництва.
Надавши дозвіл на розміщення відходів у 2011 році на спірній земельній ділянці, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області не заперечувало проти складування відходів ливарного виробництва та використання для цього полігону .
Доказів того, що дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області щодо видачі відповідачу дозволу на розміщення відходів у 2011 році є неправомірними (незаконними) позивач не надав. Судові рішення з таких спорів в матеріалах справи відсутні.
Як вбачається з рішення Кременчуцької районної ради від 27.02.2001 р. (том.3, а.с. 114), відповідачу було затверджено проект відведення земельної ділянки площею 8,84га в довгострокове тимчасове користування на умовах оренди строком на 25 років для "підприємств іншої промисловості" (організація регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням), код за УКЦВЗ 3.1.5.
Згідно експлікації земельної ділянки (том.1, а.с.63) цільове призначення земельної ділянки площею 8,84 га (для видалення відходів) - підприємства іншої промисловості (код 3.1.5.).
Тобто, відповідач використовує спірну земельну ділянку для розміщення відходів за цільовим призначенням земельної ділянки.
Згідно ст. 6.1 статуту ТОВ "Кременчуцька металургійна компанія" (том. 2, а. с. 98) пріоритетним напрямком діяльності Товариства є розміщення, дослідження та інші види поводження з відходами, в тому числі їх переробка та утилізація, в рамках співпраці з ТОВ "Центр науково-технічного розвитку" по дослідженню, розробки та впровадження сучасних технологій в галузі переробки відходів.
У реєстрі місць видалення відходів Полтавської області під № 81 зареєстрована площадка відходів ливарного виробництва D1, в урочище "Широке" Деївської гори, діюче, категорія екологічної безпеки -Б (помірно небезпечні), а саме, шлам шліфування, шлам (шлак) металургійного перероблення, відпрацьовані формувальні матеріали, відходи піскоструйного обладнання, окалина та відходи дробу, відходи газоочистки (4 класу безпеки).
Вищезазначені відходи до Жовтого переліку відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1120 від 13.07.2000 р. "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів" не відносяться і не є небезпечними.
Це також підтверджується висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 790/03 та 791/03 від 06.07.2012р. (том.3, а. с. 54-55), висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/23732 від 26.03.2012 р. та протоколом державної санітарно-гігієнічної експертизи № 090/SH-03.12 від 16.03.2012 р. (том.3, а.с.75).
За таких обставин, твердження позивача про те, що відходи ливарного виробництва, які розміщені на спірній земельній ділянці є небезпечними і діяльність відповідача з поводження цими відходами потребує ліцензування, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Згідно п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин" у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».
Як зазначалося вище, відповідач використовує земельні ділянку згідно її цільового призначення. Докази використання землі з порушенням екологічних вимог в матеріалах справи відсутні. Як зазначила Державна екологічна інспекція у Полтавській області в письмових поясненнях та її представник в судовому засіданні, приписи, адміністративні протоколи щодо відповідача інспекцією не складалися, посадові особи відповідача до відповідальності не притягувалися.
За таких обставин, посилання позивача на те, що використання відповідачем земельної ділянки всупереч п. 2.3. договору оренди № 6 від 04.04.2001 р. призводить до зниження якості землі, є безпідставним. Крім того, на земельній ділянці, переданій відповідачу в оренду у 2001 році, вже знаходились відходи ливарного виробництва (акт вибору земельної ділянки від 11.04.2000 р.)
Посилання позивача на те, що відповідач не заніс земельну ділянку в реєстр об"єктів утворення, оброблення та утилізації відходів у відповідності до п. 2 Порядку ведення реєстру об"єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1360 від 31.08.1998 р. суд до уваги не приймає, оскільки даний факт не є істотним порушенням відповідачем договору оренди та його умов.
Суд також зазначає, що посилання позивача на рішення десятої сесії двадцять третього скликання Білецьківської сільської ради від 10.02.2000 р. (том.2, а.с. 113) та рішення Білецьківської сільської ради від 16.03.2001 р. (том. 3, а.с. 130), згідно яких, як стверджує позивач, земельна ділянка надавалась відповідачу лише для переробки відходів ливарного виробництва з поетапним залісненням очищеної території, а не для складування та завезення нових відходів виробництва, суд до уваги не приймає, оскільки, приймаючи вищезазначені рішення, позивач діяв, як суб"єкт владних повноважень. Укладаючи ж договір оренди із відповідачем, позивач, реалізуючи повноваження власника землі, діє, як рівний учасник земельних відносин із відповідачем (п.п.1.2.2,1.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин"). Умови договору визначаються та погоджуються сторонами договору (ст.ст. 627, 628 ЦК України).
В позовній заяві та в письмових поясненнях позивач посилається на порушення відповідачем п.1.3. договору оренди № 6 від 04.04.2001 р. -створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території.
Разом з цим, позивачем до матеріалів справи не надано визначення терміну "Регенерація". З позовом до суду про тлумачення умов договору № 6 від 04.04.2001 р., зокрема, п.1.3.договору, позивач не звертався.
За таких обставин, суд не приймає до уваги акти обстеження земельної ділянки, надані позивачем до матеріалів справи (том 1, а.с.15, 18-22, 28, 43, том 3, а. с. 132), оскільки вони не є доказом істотного порушення відповідачем договору оренди. З наданих до матеріалів справи позивачем фотоматеріалів (том 3, а.с. 133-147) не можливо встановити місце фотографування.
Суд також зазначає, що не є доказом істотного порушення відповідачем договору оренди №6 від 04.04.2001 р., відсутність висновку державної екологічної експертизи щодо розміщення відходів ливарного виробництва на земельній ділянці та на створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів з наступним залісненням очищеної території, а також робочого проекту рекультивації земельної ділянки, на які посилається Державна екологічна інспекція у Полтавській області. Крім того, договір оренди № 6 від 04.04.2001 р. не містить умови щодо рекультивації земельної ділянки.
Посилання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області на те, що згідно Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 28.06.1997 р. на відповідача покладений обов"язок утилізувати (переробити, використати) існуючі відходи, суд до уваги не приймає, оскільки згідно цієї Програми відповідач зобов"язаний протягом 2002 - 2004 років розробити експериментальну-промислову технологію вилучення дисперсного металу з відходів ливарного виробництва з подальшим використанням у металургійному виробництві. Строк же дії договору оренди № 6 від 04.04.2001 р. встановлено 25 років, тобто, до 2026 року.
Судом не приймаються до уваги і інші посилання Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області (відсутність: рішень уповноважених органів на створення (будівництво) місця видалення відходів та об"єкту поводження з відходами, державної екологічної експертизи науково-дослідних і технологічних розробок, проектно-кошторисної документації), оскільки відсутність цих документів не є доказом істотного порушення відповідачем умов договору оренди.
Судом враховано, що за протестами Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора були анульовані погодження паспорту МВВ № 81 на підставі того, що земельна ділянка не надавалась для будівництва (створення) об"єктів поводження з відходами, збирання, зберігання та захоронення відходів (том 1, а.с.16-17, 24-27).
Постановами Полтавського окружного адміністративного суду (том.2, а.с.25-81) рішення державних органів і уповноважених юридичних осіб про скасування погоджень паспорту МВВ №81 були визнані протиправними та скасовані.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що земельна ділянка надавалась відповідачу в користування в 2001 році з наявними на ній відходами, строк дії договору оренди №6 від 04.04.2001 р. - 25 років, а також наявність у відповідача дозволу на розміщення відходів у 2011 році, паспорту МВВ№ 81, ліміту № 24113 на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, відсутність рішень про протиправність чи незаконність дій Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області щодо видачі та погодження вищезазначених документів, відсутність доказів використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням та з порушенням екологічних вимог (відходи, які знаходяться на земельній ділянці не є небезпечними), а також відсутність доказів істотного порушення відповідачем договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди № 6 від 04.04.2001 р. та повернення земельної ділянки є безпідставними, необґрунтованими, оспорені відповідачем, спростовані матеріалами справи і такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі матеріалів справи, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,-
В позові відмовити.
Суддя О.В. Солодюк
Повний текст виготовлено та підписано 01 жовтня 2012 року.
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України