79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.08.12 Справа№ 5015/2276/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна", с. Проліски Бориспільського району Київської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА", с. Побужани Буського району Львівської області
про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 81 862,22 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Кміть М.Б.
Представники:
Від позивача: Янків І.М. -дов.№55 від 01.08.2012р., діє до 01.08.2013р.);
Від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 81 862,22 грн.
Ухвалою суду від 11.06.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 20.06.2012р. Ухвалою суду від 20.06.2012р. розгляд справи відкладався на 11.07.2012р. через неявку в судове засідання представника відповідача та невиконання сторонами всіх вимог ухвали суду.
В судовому засіданні 11.07.2012р. представнику позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представники не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали клопотання. В судових засіданнях 11.07.2012р. та 25.07.2012р. оголошувалась перерва.
В судовому засіданні 06.08.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 81 862,22 грн. та судовий збір в розмірі 1 641,00 грн.
В судовому засіданні 06.08.2012р. представник відповідача не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. 25.07.2012р. через канцелярію суду (вх. 16274/12 від 25.0.72012р.) подано відзив в якому позовні вимоги відповідач визнає частково, а в частині стягнення заборгованості у сумі 28 487,90 грн. за Актом № 4 від 01.11.2011р. просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено наступне.
08.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна"(Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА"(Користувач) було укладено договір №1985/014043 користування транспортним засобом (далі -Договір).
Відповідно до п.1 Договору власник (позивач) передає, а користувач (відповідач) приймає в тимчасове платне користування строком на 12 (дванадцять) місяців транспортний засіб марки VOLKSWAGEN CADDY, 2006року випуску, шасі №WV1ZZZ2KZ6X025080, номерний знак АІ6075СВ.
Згідно з п.2 Договору транспортний засіб є власністю позивача і зареєстрований за ним відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС №215265, виданого 18.02.2009 року. Пробіг транспортного засобу вказується в акті приймання-передачі.
Відповідно до п.3.1 Договору власник зобов'язується в 20-денний строк з моменту підписання договору передати транспортний засіб користувачу за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, 2, про що сторони складають акт приймання-передачі.
На виконання умов Договору, 09.04.2010р. позивач (власник) передав, а відповідач (користувач) прийняв транспортний засіб марки VOLKSWAGEN CADDY, 2006 року випуску, шасі №WV1ZZZ2KZ6X025080, номерний знак АІ6075СВ. Транспортний засіб передано в справному стані, комплектним, показ спідометра становить 140 240 км, про що складено акт прийому-передачі від 09.04.2012р. (наявний в матеріалах справи).
Відповідно до п.7 Договору за користування транспортним засобом користувач щомісячно вносить плату, розмір якої визначається в актах приймання-передачі послуг, що підписуються сторонами до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним.
Згідно з п.7.1 Договору розмір плати визначається, виходячи з розрахунку 1,30 (одна грн., 30 коп.) гривень, з урахуванням ПДВ, за один кілометр пробігу автомобіля за показниками спідометра.
Відповідно до п.4.8 Договору користувач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користування транспортним засобом.
Внесення плати за користування транспортним засобом в попередньому місяці здійснюється щомісячно, до 15-числа місяця, наступного за звітним. Сума місячної плати сплачується шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок власника (п.7.2-7.3 Договору).
01.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна"(Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА"(Користувач) було укладено додаткову угоду №1 до договору користування транспортним засобом від 08.04.2010р. №1985/014043.
Згідно з п.2 додаткової угоди строк користування транспортним засобом продовжено до 31.12.2011р. Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони домовилися внести зміни та викласти п.7.1 договору в наступній редакції: "7.1. Розмір плати визначається, виходячи з розрахунку 1,60 (одна грн., 60 коп.) гривень, з урахуванням ПДВ, за один кілометр пробігу автомобіля за показниками спідометра".
Відповідно до п.4.11 Договору користувач зобов'язаний щомісячно підписувати акти приймання-передачі наданих послуг.
31.03.2011р. сторони склали акт надання послуг, яким підтверджують, що позивачем надано послуги по Договору на суму 11 923,20грн., в т.ч. ПДВ 1 987,20грн. (наявний в матеріалах справи). Акт підписаний сторонами.
31.07.2011р. сторони склали акт надання послуг, яким підтверджують, що позивачем надано послуги по Договору на суму 30 007,8грн., в т.ч. ПДВ 5 001,3грн. (наявний в матеріалах справи). Акт підписаний сторонами.
31.07.2011р. сторони склали акт надання послуг, яким підтверджують, що позивачем надано послуги по Договору на суму 11 443,32грн., в т.ч. ПДВ 1 907,22грн. (наявний в матеріалах справи). Акт підписаний сторонами.
01.11.2011р. сторони склали акт №4 надання послуг, яким підтверджують, що позивачем надано послуги по Договору на суму 28 487,90грн., в т.ч. ПДВ 4 747,98грн. (наявний в матеріалах справи). Акт підписаний сторонами.
Загальна сума заборгованості за договором, на думку позивача, становить 81 862,22грн.
21.03.2012р. на адресу відповідача позивачем надіслано претензію (вих.№1568) про сплату орендної плати та пені на суму 86 787,06грн., з вимогою негайно оплатити заборгованість. Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді.
При прийняті рішення суд виходив з такого.
Зокрема, в акті №4 від 01 листопада 2011р.не зазначено розрахунок розміру плати за користування транспортним засобом відповідно до п.7.1. Договору, виходячи з розрахунку 1,60 (одна грн., 60коп.) гривень, з урахуванням ПДВ, за один кілометр пробігу автомобіля за показниками спідометра, не зазначено період (місяць) нарахування плати за користування автомобілем. В акті відсутня будь-яка інформація щодо порядку нарахування зазначених коштів чи за які надані послуги кошти сплачуються за договором.
Суд звернув увагу на період у часі, в якому було підписано Акт № 4, а саме 01 листопада 2011р., коли сторони не могли вважатися орендодавцем і орендарем за договором і транспортний засіб, як предмет договору не перебував у віданні орендаря і був ним повернутий.
Встановлено, що 16 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (продавець) та фізичною особою Агєєвим В.О. (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу(є в матеріалах справи) - бувшого у використанні автомобіля марки VOLKSWAGEN CADDY, 2006року випуску, шасі №WV1ZZZ2KZ6X025080, номерний знак АІ6075СВ (предмет договору). Пунктом 1.3. цього договору передбачено, що у зв'язку з тим, що автомобіль був у користуванні, продавець не надає жодних гарантій щодо експлуатації автомобіля.
При цьому порушено пункт 3.2. договору №1985/014043 користування транспортним засобом, відповідно до якого власник зобов'язується не відчужувати транспортний засіб третім особам протягом строку дії цього договору.
На виконання ухвали суду від 11.06.2012р. позивачем подано реєстраційну картку АМТ, з якої слідує, що 17.09.2012р. автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, 2006року випуску, шасі №WV1ZZZ2KZ6X025080, номерний знак АІ6075СВ, власником якого є Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна", Бориспільським МРЕВ ДАІ знятий з обліку для реалізації в межах України.
Відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. №1371) у разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному
паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до
свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис:
«Транспортний засіб знято з обліку для реалізації».
Під час зняття з обліку транспортних засобів номерні знаки
здаються та видаються номерні знаки для разових поїздок.
Також позивачем подано довідку про те, що автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, номерний знак АІ6075СВ знаходився на балансі організації у період з 09.03.2006р. по 20.09.2011р. (є в матеріалах справи).
Крім цього, у матеріалах справи є письмове пояснення позивача про те, що 22 вересня 2011 року автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, 2006 року випуску, номерний знак АІ6075СВ повернуто користувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна".
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про безпідставність стягнення заборгованості за договором на суму 28 487,90грн., зазначену у акті №4 надання послуг від 01 листопада 2011р. Інших належних та допустимих доказів підставності стягнення цієї суми позивач не надав.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг по користуванню транспортним засобом за Договором, що підлягає задоволенню та не заперечується відповідачем (відзив на позовну заяву вх. №16274/12 від 25.07.12р.) становить 53 374,32грн. (11 923,20грн. + 30 007,8грн. + 11 443,32грн.).
Докази погашення заборгованості відповідачем не подані і в матеріалах справи відсутні.
Посилання позивача на підтвердження боргу актом звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2011 -30.03.2012 оцінюється судом поряд з іншими доказами у справі. При цьому слід зазначити, що чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст.ст. 9,10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Така правова позиція зазначена Вищим господарським судом України у постанові від 16.12.2010р. у справі №17/717.
Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч.1 ст.798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання послуг по користуванню транспортним засобом за Договором на загальну суму 53 374,32грн., проте, в порушення зобов'язання, передбаченого договором, відповідач не оплатив позивачу вартості наданих послуг.
Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 193, ч.2 ст.218, ст.ст.219, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 610, 629, ч.1 ст.798 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА"(80513, Львівська область, Буський район, с.Побужани, вул.Шкільна, 127, ідентифікаційний код 35065462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2, ідентифікаційний код 21665011) 53 374 грн. 32 коп. -основного боргу; 1 069 грн. 94 коп. -судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 10.08.2012р.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Коссак С.М.