"03" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2163/2012
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Кравченко С.В.
за участю представників сторні :
Від позивача: не зявився;
Від відповідача: Шепель В.С. за довіреністю 05.03.2012р.;
розглянувши у відкритому засідання суду справу:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ";
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ";
про стягнення 560467,17грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" (далі-Позивач, Лізингодавець) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ НСТРАКШНЗ" (далі -Відповідач, Лізингоодержувач) із позовом про стягнення 560467,17грн., посилаючись на наступне.
13.02.2008р. між сторонами у справі був укладений Генеральний договір фінансового лізингу № 281 (далі - Генеральний договір) та Лізингова угода до нього від 13.02.2008р., що є Додатком № 03-281 до Генерального договору (далі - Лізингова угода), відповідно до якої Відповідачеві у фінансовий лізинг було передано 1 (один) новий «кран гідравлічний автомобільний КТА-25 на шасі КАМАЗ 55111-1064-15»вартістю 806 820,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 11.03.2008р.
Лізингодавець свої зобов'язання за Договором виконав належним чином. З метою виконання своїх обов'язків Позивач одержав кредит в ЗАТ «Донгорбанк»та придбав зазначений вище автокран у третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом про лізинг та законом. Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»за користування майном з наймача (Лізингоодержувача) справляється плата, розмір якої встановлюється договором.
Порядок розрахунків та здійснення лізингових платежів визначені розділами «З»Генерального договору та Лізингової угоди.
Так, п. 3.1. Генерального договору визначає, що Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі в терміни та в сумах, які будуть зазначені в Лізинговій угоді; згідно з п. 3.3. Лізингової угоди сплата Лізингоодержувачем чергових лізингових платежів відбувається в терміни, на умовах та у сумах згідно з наведеним в Лізинговій угоді Графіком сплати лізингових платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»( далі -Закон) визначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати Лізингові платежі.
Пунктом 4 частини 2 ст. 11 цього Закону визначено обов'язок Лізингоодержувача надавати Лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання.
Як зазначає позивач у позові, всупереч вказаним нормам чинного законодавства, умовам Генерального договору, Лізингової угоди зобов'язання щодо здійснення оплати Лізингоодержувачем не виконані.
Починаючи з листопада 2008р. лізингові платежі почали надходити з порушенням визначених Лізинговою угодою умов, а починаючи з червня 2010р. Відповідач взагалі припинив здійснення Лізингових платежів.
Строк лізингу за Лізинговою угодою закінчився ще в березні 2011р., але станом на дату подачі позовної заяви передане в лізинг майно продовжує знаходитися у Відповідача, який і не сплачує лізингові платежі, і не повертає майно власнику (тобто Лізингодавцю, Позивачу в цій справі).
Станом на 12.07.2012р. заборгованість по сплаті лізингових платежів складає 482 679,94 грн., відповідно до наданого розрахунку.
Згідно з пунктом 8.4.1. Генерального договору фінансового лізингу № 281 від 13.02.2008 р. за невиконання зобов'язань зі своєчасної сплати чергових лізингових платежів Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений законом або договором.
Станом на 12.07.2012р. пеня складає 42 331,16 грн., інфляційні втрати складають 4 150,05 грн. та 3% річних від простроченої суми становлять 31 306,02 грн., відповідно до наданого розрахунку.
Розділом 10 Генерального договору передбачено, що спірні питання, що виникають при виконання умов цього договору, Сторони вирішують шляхом переговорів (п. 10.1.); при недосягненні взаємоприйнятного рішення сторони вирішують спірне питання у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства України без використання претензійного порядку (п.10.2.).
Крім того, Відповідач порушує вимоги Розділу 5 «Звітність»Лізингових угод, яким передбачено зобов'язання Лізингоодержувача (Відповідача) щоквартально в термін 15 календарних днів після закінчення звітного кварталу письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження Майна (предметів лізингу) шляхом направлення Лізингодавцю Довідки «Про технічний стан Майна»відповідної форми.
Як зазначає позивач у позові, на сьогодні Позивач не отримав жодної інформації щодо місцезнаходження або технічного стану своєї власності.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 629, 762, 806 ЦК України, ст. 193, 222, 229, 230 ГК України, ст. ст. 7, 10, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», умовами Генерального договору фінансового лізингу № 281 від 13.02.2008р. та Лізингової угоди, що є додатком № 03-281 до нього, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь : 482 679,94 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 42 331,16 грн. пені, 31 306,02 грн. 3% річних, 4 150,05 грн. інфляційних втрати.
Представник відповідача відзив на позов не надав. 21.09.2012 р. надав суду заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені з посиланням на п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.
Ухвалою суду від 19 вересня 2012 року за клопотанням представника відповідача строк розгляду спору по справі продовжений на 15 днів до 09 жовтня 2012 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав до суду 02.10.2012р. клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника позивача, згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши представника Відповідача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як випливає з матеріалів справи, приведені Позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами - Генеральним договором фінансового лізингу №281 від 13.02.2008р., Лізинговою угодою від 13.02.2008р. (Додаток №03-281), акт приймання -передачі майна від 11.03.2008р.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок стягнення суд приймає його до уваги за винятком нарахування пені. Як випливає з розрахунку пені, пеня нарахована відповідачеві за період з 11.08.09 року по 07.09.2011 року, тобто фактично за 2 роки.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до розділу 8 договору іншого строку, ніж зазначеного у п.6 ст. 232 ГК України не зазначено. Тобто пеня нараховується протягом 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивач звернувся до суду 24.07.2012 року, отже позовна давність починає текти з 24.07.2011 року. Таким чином, останнім днем нарахування пені є 24.07.2011 року, а першим є 24.01.2011 року.
Згідно наданого розрахунку за період часу з 24.01.2011 року по 24.07.2011 р. відповідачеві нараховано пені в сумі 13411,98 грн. ( останні 8 платежів).
Таким чином, на думку суду, вказана сума пені і підлягає стягненню в межах строку позовної давності.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Згідно вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" -задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (68093, Одеська область, м.Іллічівськ, село Малодолинське, вул.Заводська,1, код ЄДРПОУ 33832730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-ЛІЗИНГ" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 33635277, п/р № 26008060294196 в Філії «Розрахунковий центр»ЗАТ КБ «ПриватБанк»у м.Києві, МФО 320649) - заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 482679 (чотириста вісімдесят дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 94 коп., пені у сумі 13 411(тринадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 98 коп., 3% річних у сумі 31306 (тридцять одна тисяча триста шість) грн.02 коп., інфляційних втрат у сумі 4150 (чотири тисячі сто п'ятдесят) грн. 05 коп., судовий збір у сумі 10630 (десять тисяч шістсот тридцять) грн.97 коп.
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 08.10.2012 р.
Суддя Никифорчук М.І.