"04" жовтня 2012 р. Справа № 5016/1161/2012(17/52)
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Кондратовій О.В.,
з участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився.
від відповідача: Левченко О.В., довіреність № 01/33-137 від 13.02.12р.
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська,40
про: скасування господарсько-оперативної санкції в розмірі 41 539,44 грн., застосованої рішеннями комісії, яка оформлена протоколом № 749 від 13.06.2012р. та протоколом № 795 від 13.06.2012р.,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про скасування господарсько-оперативної санкції в розмірі 41 539,44 грн., застосованої рішеннями комісії, яка оформлена протоколом № 749 від 13.06.2012р. та протоколом № 795 від 13.06.2012р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення комісії ПАТ "Миколаївобленерго" про застосування оперативно-господарської санкції, оформлені протоколами № 794 та № 795 від 13.06.2012р. винесені із порушення вимог ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергії, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовної заяви з огляду на те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 є необґрунтованими та недоведеними, а дії ПАТ «Миколаївобленерго»стосовно складання актів про порушення ПКЕЕ № С3393 та № С3394 від 25.04.2012р. відповідають вимогам чинного законодавства.
Позивач у судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та в обгрунтування заявлених вимог посилався на наступне:
Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством «Миколаївобленерго»(далі -відповідач) 09.06.2009 року було укладено договір № 44/3242 про постачання електричної енергії (далі - договір), у відповідності до якого постачальник (відповідач) зобов'язався продавати електричну енергію споживачу (позивачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 30 кВт, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
20.04.2012 року при проведенні представниками відповідача технічної перевірки було складено акти про порушення № С 3393 та № С 3394, за наслідками розгляду яких, комісією філії ПАТ «Миколаївобленерго»м.Миколаєва, 22.05.2012 р. було складено протоколи № 59/3 та № 59/2.
13.06.2012 року комісією ПАТ «Миколаївобленерго»по розгляду актів про порушення правил користування електричної енергії (далі - ПКЕЕ) було складено протоколи № 794 та № 795.
Позивач вважає, що нарахування господарсько-оперативних санкцій в розмірі 41539,44 грн., застосованих рішенням комісії, яке оформлене протоколом № 794 від 13.06.2012 р. та протоколом № 795 від 13.06.2012 р. є незаконними та необгрунтованими з огляду на численні порушення при їх складанні, так зокрема останній не погоджується з результати перевірки у відповідності до якої було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 при користуванні електричною енергією порушив п.7.6 ПКЕЕ, а саме підключення споживачем струймоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, оскільки відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 8 до Договору) точка продажу електричної енергії встановлюється на наконечниках кабелю живлення, приєднаного до комутаційного пристрою, встановленого в РУ - 0.4кВ ТП -171. Але, як зазначено в актах про порушення, точка самовільного підключення наконечника кабелю живлення, приєднаного до комутаційного пристрою, встановленого в ПЛ - 0,4кВ ТП-728. Кабелі, що підключені до комутаційного пристрою, встановленого в ПЛ -0,4кВ ТП-728 були виявлені за адресою: АДРЕСА_2, яка є житловим приміщенням.
Згідно договору купівлі-продажу № 2606 від 07.09.2006., квартира НОМЕР_1 належить на праві власності громадянину ОСОБА_2.
Таким чином, позивач вважає, що встановлення уповноваженими представниками ПАТ «Миколаївобленерго»в квартирі НОМЕР_1 фактів порушення власником правил користування електроенергії не поширюється на кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Крім того, позивач в обгрунтування позову посилається на те, що акти за № С 3393 та № С 3394 від 20.04.12 р. складено всупереч п. 6.41ПКЕЕ, а саме - за відсутності самого споживача або його повноважного представника.
Особа, вказана в актах, як відповідальна за електрогосподарство з боку споживача не є повноважною особою, яка представляє інтереси позивача, а також не є відповідальною за електрогосподарство. Довіреність на право представляти інтереси позивача ОСОБА_3 не надавалась, про що свідчить відсутність відповідного запису в акті перевірки. Дані обставини на думку позивача суперечать вимогам статті 237 Цивільного кодексу України, якою визначені поняття та підстави представництва та п.6.41 ПКЕЕ, яким передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
Також, позивачем в обґрунтування позову зазначено, що ПАТ "Миколаївобленерго" невірно розраховано штрафні санкції. Так у таблицях розрахунку оперативно - господарських санкцій у графі коефіцієнт зазначено К=1.
Згідно вимог пункту 2.5 „Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією", затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р. за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови не допуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,75.
На думку позивача, принаймні має бути застосований К = 0,5, оскільки твердження відповідача, викладені в актах не ґрунтуються на фактичних обставинах. Коефіцієнт, який дорівнює 0,75 повинен застосовуватись лише у випадку недосягнення згоди та за умови не допуску споживачем представників постачальника на свою територію. Можливість застосування К = 0,5 взагалі не обговорювалась та не пропонувалась представниками відповідача.
Дану вимогу позивач обґрунтовує посилаючись на ст. 235 та ч.2 ст. 237 Господарського кодексу України, у відповідності до яких за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Відповідач, як вже зазначалось раніше, позов заперечив з тих підстав, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було порушено п.7.6 ПКЕЕ шляхом приєднання електроустановок та струмоприймачів поза розрахунковим приладом обліку, про що і було складено два акти про порушення С 3393 та С 3394 від 25.04.2012р. ОСОБА_3 на момент складання актів про порушення був уповноваженою особою позивача, про що свідчить наказ ФОП ОСОБА_2 № 12 від 01.05.2009р. (арк. спр. 67). Крім того, відповідач вважає, що останнім було вірно нараховано ФОП ОСОБА_2 штрафні санкції, оскільки у відповідності до додатку № 8 договору про постачання електричної енергії, об'єкт споживача приєднано до ТП-171, а самовільне підключення було виконано до ПЛ- 04 кВ ТП-728, яка не має відношення до договору про постачання електричної енергії. За таких обставин, розрахунок було виконано відповідно до п. 2.1.5 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за №782/12656 із змінами згідно Постанови НКРЕ від 14.10.2010 № 1338 за формулою 2.7 Методики за умови відсутності договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд дійшов до таких висновків.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Для вирішення спору по даній справі, перш за все, необхідно встановити чи було правомірним застосування ПАТ «Миколаївобленерго» оперативно-господарської санкції, оформленої протоколами № 794 та № 795 від 13.06.2012 р.
Електропостачання до об'єкту фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 -кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»здійснювалося на підставі договору № 44/3242 від 09.06.2009р., укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Миколаївобленерго».
Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 8 до договору), межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електромереж та установок встановлена на наконечниках кабелю живлення приєднаного до комутаційного пристрою, встановленого в РУ- 0,4 кВ ТП-171.
Проте, всупереч договору, в приміщенні залу кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1»під час технічної перевірки у споживача були виявлені несанкційовані підключення електропроводки до мереж енергопостачальної організації.
За таких обставин, позивачем було порушено п. 7.6 ПКЕЕ шляхом приєднання електроустановок та струмоприймачів поза розрахунковим приладом обліку, про що і було складено два акти про порушення С 3393 та С 3394 від 25.04.2012р.
Твердження позивача про те, що квартира НОМЕР_1 належить на праві власності громадянину ОСОБА_2, тому встановлення в кварті НОМЕР_1 фактів порушення власником правил користування електроенергії не поширюється на кафе -бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки квартира НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться в житловому фонді, відхиляється судом з огляду на наступне:
Позивачем не підтверджено документально, що станом на сьогоднішній день, квартира за адресою АДРЕСА_2 знаходиться в житловому фонді. Документи, які підтверджують зазначений факт видано ще в 2006 році. За період з 2006 року (дата реєстрації права власності) по серпень 2012 року, вказана квартира могла бути виключена з житлового фонду.
Дана квартира, яка зі слів позивача знаходиться в житловому фонді, використовується для здійснення підприємницької діяльності позивача та є єдиним майновим комплексом та невід'ємною частиною кафе -бар "ІНФОРМАЦІЯ_1". Фактично відбулась зміна функціонального призначення вказаної квартири. Тобто, споживання електричної енергії позивачем за даною адресою здійснювалось для потреб підприємницької діяльності. Згідно з абз. 3 п. 19 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999р., громадяни -суб'єкти підприємницької діяльності оплачують електричну енергію, спожиту на потреби підприємницької діяльності, за відповідним тарифом. Тобто, за тарифом на потреби підприємницької діяльності, а не за тарифом для населення.
Окрім того, точка обліку побутового споживача (особовий рахунок № НОМЕР_2), за адресою:АДРЕСА_2, ще в 2009 році ліквідована, особовий рахунок закрито, договір про користування електричною енергією між позивачем - як фізичною особою та відповідачем не укладався взагалі.
Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена та обставина, що уповноваженими представника ПАТ «Миколаївобленерго» при проведенні технічної перевірки невірно було встановлено факт несанкційованого підключення електропроводки до мереж енергопостачальної організації.
Судом також відхиляється твердження позивача про те, що ОСОБА_3 на момент складення актів про порушення ПКЕЕ не був уповноваженим представником споживача з огляду на наступне:
Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
Оскільки чинними ПКЕЕ не передбачено типової форми акта про порушення Правил, енергопостачальник (електропередавальна організація) розробляє його самостійно на власний розсуд та затверджує внутрішнім розпорядчим документом, при цьому акт має містити інформацію у обсязі, достатньому для подальшого визначення величини збитків, завданих енергопостачальнику діями споживача. При його складанні енергопостачальник (електропередавальна організація) мають дотримуватися вимог, встановлених Правилами та чинним законодавством.
Частиною 1 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зазначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до статті 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Із зазначеного випливає, що право підпису акту про порушення ПКЕЕ має власник підприємства, особа (орган), уповноважена ним, чи особа, відповідальна за електрогосподарство. Дану позицію підтримує також НКРЕ у своїх роз'ясненнях від 31.05.2011 № 3769/11/17-11 в яких зазначено, що уповноваженим представником споживача вважається та особа, яка указом чи розпорядженням керівника підприємства призначена відповідальною за електрозабезпечення споживача та/або особа, якій відповідно до посадової інструкції, установчих документів надані повноваження щодо вчинення конкретних дій.
Відповідно до наказу ФОП ОСОБА_2 №12 від 01.05.2009 року, особою, відповідальною за електрогосподарство, призначено ОСОБА_3 Таким чином, ОСОБА_3 на момент складання актів про порушення був уповноваженою особою позивача.
Твердження позивача в судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 на момент складання актів про порушення не був відповідальною особою за електрогосподарство у ФОП ОСОБА_2 також спростовується судом, оскільки у відповідності до абз. 3 п. 9.4. договору № 44/3242 від 09.06.2009 року, сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну уповноваженої особи по виконанню умов цього договору не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін. Від позивача не надходило жодних повідомлень до відповідача, що ОСОБА_3 вже не є особою відповідальною за електрогосподарство.
Крім того, з наданого відповідачем акту про використану електричну енергію за квітень 2012р. згідно договору № 44/342 ФОП ОСОБА_2 вбачається, що станом на 24.04.2012р. ОСОБА_3 був відповідальним за електрогосподарство у ФОП ОСОБА_2 (арк. спр. 25 Т.ІІ).
Судом також відхиляється твердження позивача про неправильність застосування методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергії, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р., виходячи із наступного:
Згідно додатку № 8 договору про постачання електричної енергії об'єкт споживача приєднано до ТП-171, а самовільне підключення було виконано до ПЛ- 04 кВ ТП-728, яка не має відношення до договору про постачання електричної енергії. Розрахунок виконано відповідно до п. 2.1.5 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за №782/12656 із змінами згідно Постанови НКРЕ від 14.10.2010 № 1338 за формулою 2.7 Методики за умови відсутності Договору.
Таким чином, оскільки за формулою 2.7 Методики не передбачено використання коефіцієнту використання електрообладнання, то твердження позивача з даного приводу є також є безпідставними.
Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту того, що рішення комісії відповідача про застосування оперативно-господарської санкції, оформлені протоколами № 794 та № 795 від 13.06.2012р., були винесені із порушенням вимог ПКЕЕ та Методики.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про скасування господарсько-оперативних санкцій в розмірі 41 539,44 грн., застосованих рішеннями комісії, та оформлених протоколом № 794 від 13.06.2012р. та протоколом № 795 від 13.06.2012р., слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Повний текст рішення складено 09.10.2012 р.