01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" жовтня 2012 р. Справа № 21/099-12
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Підприємства «Березаньтепломережа», Київська обл., м. Березань
про стягнення 1 857 228,24 гривень
за участю представників:
від позивача: Жигадло І.Б. (довіреність №119/10 від 26.12.2011р.)
від відповідача: не з'явився
15.08.2012р. Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-ДК «Газ України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Підприємства «Березаньтепломережа»(далі-відповідач) про стягнення 1 857 228,24 грн., з яких: 1 613 002,73 грн. заборгованості за договором №06/10-2514 БО-17 від 20.12.2010р., 121 197,80 грн. пені, 69 705,73 грн. 3% річних та 53 321,98 грн. інфляційних втрат.
Відповідач наявність заборгованості за спірним договором визнав, однак просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2012р. порушено провадження у справі №21/099-12 та призначено справу до розгляду на 10.09.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012р. розгляд даної справи відкладено на 24.09.2012р.
В судовому засіданні 24.09.2012р. оголошувалась перерва до 08.10.2012р.
08.10.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з необхідністю участі представника останнього у іншому судовому засіданні.
У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання доказів, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 08.10.2012р., судом у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
20.12.2010р. між ДК «Газ України»(далі-постачальник) та Підприємством «Березаньтепломережа»(далі-покупець) укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2514 БО-17 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.
Відповідно до п. 2.2 додатку №1 від 20.12.2010р. до Договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.
Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін на скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення (п. 10.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2011р.).
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.
Так, на виконання умов Договору, протягом січня-квітня 2011 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 1 879 650,17 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі природного газу:
- від 31.01.2011р. на суму 707 891,80 грн.,
- від 28.02.2011р. на суму 657 967,48 грн.,
- від 31.03.2011р. на суму 420 850,81 грн.,
- від 30.04.2011р. на суму 92 940,08 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.
Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 266 647,44 грн., внаслідок чого за ним утворилось 1 613 002,73 грн. заборгованості.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 613 002,73 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого природного газу за січень-квітень 2011 року згідно Договору.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приписами статей 175, 173, 265 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктами 6.1.1 та 4.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних Актів приймання-передачі природного газу без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем газу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 613 002,73 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого природного газу за січень-квітень 2011 року згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 121 197,80 грн. пені, нарахованої з 15.02.2012р. по 14.08.2012р. на 1 613 002,73 грн. заборгованості.
Приписами ст. 230 ГК України та ст. 627 ЦК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Виходячи з системного аналізу зазначеного пункту Договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання зобов'язань за ним ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі №3-33гс11.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 121 197,85 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 121 197,80 грн. пені підлягає задоволенню.
Посилання ж відповідача на безпідставність вимоги про стягнення пені з огляду на те, що заборгованість за Договором виникла не з його вини, а у зв'язку з неперерахуванням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію судом не приймаються, оскільки у відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за Договором, суд дійшов висновку, що таке прострочення тягне за собою наслідки, встановлені ст. 230 ГК України та п. 7.2 Договору, у вигляді стягнення пені.
Що ж до заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені з підстав ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня на заборгованість перед постачальниками енергоносіїв.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Втім, в порушення вищезазначених вимог Закону, суду не надано належних та допустимих доказів, зі змісту яких можливо встановити на яку суму реструктуризована заборгованість населення перед відповідачем за відповідний період, як-то: договори реструктуризації заборгованості за використану теплову енергію, укладені з фізичним особами, документи щодо несвоєчасного отримання бюджетного фінансування на покриття різниці в тарифах, встановлених на теплову енергію, інформацію щодо стягнення заборгованості з перелічених вище споживачів в судовому порядку (тобто документи, що свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань внаслідок збігу комплексних причин, зокрема, здійснення несвоєчасних та неповних проплат населенням та іншими споживачами теплової енергії), що унеможливлює визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем, на яку не нараховується пеня.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, зі змісту яких можливо визначити розмір заборгованості відповідача перед позивачем, на яку не нараховується пеня, наявність яких необхідна для застосування ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 69 705,73 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за спірними актами зростаючим підсумком з урахуванням часткових оплат, за періоди:
з 11.02.2011р. по 23.02.2011р. на 627 891,80 грн. заборгованості,
з 24.02.2011р. по 01.03.2011р. на 557 891,80 грн. заборгованості,
з 02.03.2011р. по 10.03.2011р. на 527 891,80 грн. заборгованості,
з 11.03.2011р. по 10.04.2011р. на 1 185 859,28 грн. заборгованості,
з 11.04.2011р. по 10.05.2011р. на 1 606 710,09 грн. заборгованості,
з 11.05.2011р. по 23.05.2011р. на 1 699 650,17 грн. заборгованості,
з 24.05.2011р. по 24.05.2011р. на 1 698 928,67 грн. заборгованості,
з 25.05.2011р. по 26.05.2011р. на 1 698 288,33 грн. заборгованості,
з 27.05.2011р. по 29.05.2011р. на 1 648 288,33 грн. заборгованості,
з 30.05.2011р. по 31.05.2011р. на 1 646 974,08 грн. заборгованості,
з 01.06.2011р. по 02.06.2011р. на 1 646 958,57 грн. заборгованості,
з 03.06.2011р. по 05.06.2011р. на 1 646 561,22 грн. заборгованості,
з 06.06.2011р. по 08.06.2011р. на 1 645 473,45 грн. заборгованості,
з 09.06.2011р. по 13.06.2011р. на 1 644 665,95 грн. заборгованості,
з 14.06.2011р. по 14.06.2011р. на 1 644 468,94 грн. заборгованості,
з 15.06.2011р. по 15.06.2011р. на 1 643 547,92 грн. заборгованості,
з 16.06.2011р. по 16.06.2011р. на 1 642 586,22 грн. заборгованості,
з 17.06.2011р. по 20.06.2011р. на 1 640 903,09 грн. заборгованості,
з 21.06.2011р. по 22.06.2011р. на 1 639 094,66 грн. заборгованості,
з 23.06.2011р. по 23.06.2011р. на 1 638 816,96 грн. заборгованості,
з 24.06.2011р. по 29.06.2011р. на 1 638 428,80 грн. заборгованості,
з 30.06.2011р. по 30.06.2011р. на 1 634 767,37 грн. заборгованості,
з 01.07.2011р. по 05.07.2011р. на 1 634 626,83 грн. заборгованості,
з 06.07.2011р. по 07.07.2011р. на 1 634 608,91 грн. заборгованості,
з 08.07.2011р. по 10.07.2011р. на 1 634 480,62 грн. заборгованості,
з 11.07.2011р. по 11.07.2011р. на 1 634 429,41 грн. заборгованості,
з 12.07.2011р. по 12.07.2011р. на 1 634 109,34 грн. заборгованості,
з 13.07.2011р. по 13.07.2011р. на 1 633 981,74 грн. заборгованості,
з 14.07.2011р. по 18.07.2011р. на 1 633 683,99 грн. заборгованості,
з 19.07.2011р. по 19.07.2011р. на 1 633 252,67 грн. заборгованості,
з 20.07.2011р. по 21.07.2011р. на 1 632 226,32 грн. заборгованості,
з 22.07.2011р. по 24.07.2011р. на 1 628 759,31 грн. заборгованості,
з 25.07.2011р. по 25.07.2011р. на 1 628 599,28 грн. заборгованості,
з 26.07.2011р. по 26.07.2011р. на 1 628 480,11 грн. заборгованості,
з 27.07.2011р. по 27.07.2011р. на 1 627 894,42 грн. заборгованості,
з 28.07.2011р. по 01.08.2011р. на 1 627 734,39 грн. заборгованості,
з 02.08.2011р. по 03.08.2011р. на 1 627 670,76 грн. заборгованості,
з 04.08.2011р. по 07.08.2011р. на 1 627 643,61 грн. заборгованості,
з 08.08.2011р. по 08.08.2011р. на 1 627 568,07 грн. заборгованості,
з 09.08.2011р. по 11.08.2011р. на 1 625 698,21 грн. заборгованості,
з 12.08.2011р. по 14.08.2011р. на 1 625 666,91 грн. заборгованості,
з 15.08.2011р. по 15.08.2011р. на 1 625 410,86 грн. заборгованості,
з 16.08.2011р. по 16.08.2011р. на 1 625 304,79 грн. заборгованості,
з 17.08.2011р. по 17.08.2011р. на 1 624 907,18 грн. заборгованості,
з 18.08.2011р. по 21.08.2011р. на 1 624 359,23 грн. заборгованості,
з 22.08.2011р. по 24.08.2011р. на 1 624 263,21 грн. заборгованості,
з 25.08.2011р. по 25.08.2011р. на 1 624 199,20 грн. заборгованості,
з 26.08.2011р. по 28.08.2011р. на 1 622 773,58 грн. заборгованості,
з 29.08.2011р. по 30.08.2011р. на 1 621 226,29 грн. заборгованості,
з 31.08.2011р. по 04.09.2011р. на 1 620 906,22 грн. заборгованості,
з 05.09.2011р. по 11.09.2011р. на 1 620 758,54 грн. заборгованості,
з 12.09.2011р. по 13.09.2011р. на 1 620 112,81 грн. заборгованості,
з 14.09.2011р. по 14.09.2011р. на 1 620 100,01 грн. заборгованості,
з 15.09.2011р. по 18.09.2011р. на 1 619 804,60 грн. заборгованості,
з 19.09.2011р. по 20.09.2011р. на 1 619 080,15 грн. заборгованості,
з 21.09.2011р. по 21.09.2011р. на 1 618 942,01 грн. заборгованості,
з 22.09.2011р. по 22.09.2011р. на 1 617 141,29 грн. заборгованості,
з 23.09.2011р. по 25.09.2011р. на 1 617 077,28 грн. заборгованості,
з 26.09.2011р. по 27.09.2011р. на 1 617 013,27 грн. заборгованості,
з 28.09.2011р. по 29.09.2011р. на 1 616 387,01 грн. заборгованості,
з 30.09.2011р. по 03.10.2011р. на 1 615 938,92 грн. заборгованості,
з 04.10.2011р. по 05.10.2011р. на 1 615 661,92 грн. заборгованості,
з 06.10.2011р. по 11.10.2011р. на 1 615 279,33 грн. заборгованості,
з 12.10.2011р. по 17.10.2011р. на 1 614 851,65 грн. заборгованості,
з 18.10.2011р. по 18.10.2011р. на 1 614 660,74 грн. заборгованості,
з 19.10.2011р. по 20.10.2011р. на 1 614 261,39 грн. заборгованості,
з 21.10.2011р. по 23.10.2011р. на 1 613 987,16 грн. заборгованості,
з 24.10.2011р. по 26.10.2011р. на 1 613 640,66 грн. заборгованості,
з 27.10.2011р. по 30.10.2011р. на 1 613 046,86 грн. заборгованості,
з 31.10.2011р. по 14.08.2012р. на 1 613 002,73 грн. заборгованості;
- 53 321,98 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за спірними актами зростаючим підсумком з урахуванням часткових оплат, за періоди:
з 01.02.2011р. по 23.02.2011р. на 627 891,80 грн. заборгованості,
з 11.03.2011р. по 31.03.2011р. на 1 185 859,28 грн. заборгованості,
з 11.04.2011р. по 30.04.2011р. на 1 606 710,09 грн. заборгованості,
з 11.05.2011р. по 23.05.2011р. на 1 699 650,17 грн. заборгованості,
з 15.06.2011р. по 15.06.2011р. на 1 643 547,92 грн. заборгованості,
з 14.07.2011р. по 18.07.2011р. на 1 633 683,99 грн. заборгованості,
з 15.08.2011р. по 15.08.2011р. на 1 625 410,86 грн. заборгованості,
з 15.09.2011р. по 18.09.2011р. на 1 619 804,60 грн. заборгованості,
з 12.10.2011р. по 17.10.2011р. на 1 614 851,65 грн. заборгованості,
з 01.11.2011р. по 30.04.2012р. на 1 613 002,73 грн. заборгованості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 69 994,31 грн. та 74 487,32 грн. відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 69 994,31 грн. 3% річних та 53 321,98 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Посилання ж відповідача на те, що прострочка виконання грошового зобов'язання за період менший ніж місяць не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, спростовуються положеннями ст. 625 ЦК України.
До того ж, при винесенні даного рішення судом враховано, що право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таке право гарантоване кредитору нормами ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.09.2012р. у справі №5011-35/3877-2012.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відстрочити виконання даного рішення в частині стягнення заборгованості за Договором на 3 місяці у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.
Позивач проти зазначеного клопотання заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання відповідача задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до приписів пунктів 1.1-1.3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996р. №02-5/333 застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Крім того, розстрочку та відстрочку виконання рішення господарський суд повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.
Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, доказів, що підтверджують факт існування обставин, які ускладнюють виконання відповідачем рішення у даній справі, як-то: довідки з банківських установ, в яких відкриті поточні рахунки відповідача, про відсутність в останнього грошових коштів необхідних для виконання рішення, докази існування дебіторської заборгованості та звернення з даного приводу до суду, суду не надано.
За таких обставин, оскільки відповідачем не доведено факту відсутності в нього можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про відстрочення виконання даного рішення на два роки є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232, 625 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Підприємства «Березаньтепломережа»(07540, Київська обл., м. Березань, вул. Фрунзе, 20, ідентифікаційний код 20615577) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1 613 002 (один мільйон шістсот тринадцять тисяч дві) грн. 73 коп. заборгованості, 121 197 (сто двадцять одну тисячу сто дев'яносто сім) грн. 80 коп. пені, 69 705 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот п'ять) грн. 73 коп. 3% річних, 53 321 (п'ятдесят три тисячі триста двадцять одну) грн. 98 коп. інфляційних втрат та 37 144 (тридцять сім тисяч сто сорок чотири) грн. 56 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 10.09.2012р.
Суддя В.А. Ярема