Рішення від 27.09.2012 по справі 19/041-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"27" вересня 2012 р. Справа № 19/041-12

за позовом Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України,

м. Полтава,

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський

військовий торг», м. Біла Церква, Київська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Військова частина А-1476 Міністерства оборони України, м. Суми,

про стягнення 979,97 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від прокуратури: Пантюхов О.В. (посвідчення № 906 від 14.12.2011 р.);

від позивача: Клекта І.Т. (довіреність № 1 від 03.01.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно -експлуатаційного відділу м. Полтава Міністрерства оборони України (далі - позивач) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі -відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Військової частини А-1476 Міністерства оборони України (далі -третя особа) про стягнення 979,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 233 від 02.06.2008 р. про відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з 01 вересня по 31 грудня 2010 року у загальній сумі 979,97 грн.

Ухвалою від 19.07.2012 р. господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 19/041-12 та призначив розгляд справи на 06.08.2012 р.

В подальшому ухвалами від 06.08.2012 р., від 28.08.2012 р., від 10.09.2012 р., від 18.09.2012 р. розгляд справи відкладався.

Присутніми у судовому засіданні 27.09.2012 р. представниками прокуратури та позивача вимоги підтримані у повному обсязі та надані витребувані судом документи.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 19.07.2012 р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Представник третьої особи також жодного разу не з'явився у судові засідання, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 19.07.2012 р. не виконав

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача та третьої особисуд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача та третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008 р. третя особа, позивач та відповідач уклали Договір відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення № 233, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати згідно з нормами водопостачання та водовідведення та/або показниками лічильників та встановленими тарифами вартість послуг з водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування особового складу Військової частини А1476 (третя особа), які надаються на підставі договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 р.

Відповідно до п. 2.1 договору, щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідачем надавались послуги з харчування особового складу третьої особи, позивач надає відповідачу рахунок-фактуру, складений на підставі розрахунку або згідно показників лічильників. Відповідач перераховує на поточний рахунок позивача, кошти у сумі, що дорівнює вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за показниками лічильників та тарифами, встановленими уповноваженими органами та підприємствами. Відповідач приймає до виконання подані позивачем документи та оплачує їх в термін, вказаний в цьому Договорі.

Згідно п. 3.2.2 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно, до 20 числа поточного місяця оплачувати отримані від позивача рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до показників (лічильника) обліку спожитої води, відповідач у період з 01 вересня по 31 грудня 2010 року здійснив споживання води у загальній кількості 320 м. куб., що підтверджується підписаними представниками відповідача та позивача актами звірки спожитої води та водовідведення, копії яких додані до матеріалів справи.

У відповідності з приписами ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначає позивач, при наданні послуг з харчування у військовій частині А-1476, відповідач користувався водопостачанням та водовідведенням, яке надає комунальне підприємство «Міськводоканал»Сумської міської ради згідно договору з вказаною військовою частиною, тому під час складання розрахунку за водопостачання та водовідведення позивач керувався тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 03.06.2010 р. № 287.

Згідно зазначеного рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради, тариф для бюджетних установ становить: за 1 м.куб., з ПДВ, - водопостачання - 3,51 грн.; за 1 м.куб., з ПДВ, - водовідведення - 3,53 грн.

З наданих позивачем до справи доказів вбачається, що для оплати за використану воду та водовідведення відповідачу були направлені наступні рахунки:

- № 215 від 08.10.2010 р. на суму 1048,96 грн. (149 м. куб. водопостачання та водовідведення у вересні - вих. № 2526 від 11.10.2010 p.);

- № 241 від 11.11.2010 р. на суму 499,84 грн. (71 м. куб. водопостачання та водовідведення за жовтень - вих. № 2927 від 17.11.2010 p.);

- № 263 від 01.12.2010 р. на суму 499,84 грн. (71 м.куб. водопостачання та водовідведення за листопад - вих. № 3083 від 01.12.2010 p.);

- № 298 від 13.12.10 р. на суму 499,84 грн. (71 м.куб. водопостачання та водовідведення за грудень - вих. № 3231 від 16.12.2010 р.);

- № 12 від 03.02.11 р. на суму 197,12 грн. (28 м.куб. водопостачання та водовідведення за грудень - перерахунок - вих. № 354 від 11.02.2011 p.).

При цьому, при підрахунку спожитої води за вересень місяць була допущена технічна помилка, а саме: в акті звірки було зазначено про споживання відповідачем води в кількості 149 м.куб., тоді як дійсно спожито 79 м.куб. води, тому позивачем у листопаді 2010 року було здійснено коригування суми оплати за вересень і направлений для відома рахунок № 249 від 25.11.2010 р. на суму -492,80 грн. (-70 м.куб. водопостачання та водовідведення у вересні - вих. № 2975 від 25.11.2010р.).

Крім того, позивач зазначає про те, що відповідачем у листопаді 2010 року була проведена часткова оплата за водопостачання та водовідведення за вересень - жовтень в сумі 1272,83 грн.

Таким чином, загальна сума боргу складає: 1048,96 + 499,84 + 499,84 + 499,84+ 197,12 = 2745,60 - (492,80 + 1272,83) = 979,97 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов'язок доказування, не надав жодних доказів на підтвердження проведення повної оплати за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 вересня по 31 грудня 2010 року (копії платіжних доручень або будь-які інші докази проведення розрахунків за спожиті послуги).

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 979,97 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави Міністерства оборони України (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36; код ЄДРПОУ 08377170) 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 97 коп. -боргу.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) в доход Державного бюджету України 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.10.2012 р.

Суддя Т.П. Карпечкін

Попередній документ
26369444
Наступний документ
26369446
Інформація про рішення:
№ рішення: 26369445
№ справи: 19/041-12
Дата рішення: 27.09.2012
Дата публікації: 11.10.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги