01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" жовтня 2012 р. Справа № 8/032-12/10
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справe № 8/032-12/10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», м. Київ;
до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана», с. Щасливе;
2. товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма», с. Щасливе;
3. Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області,
с. Щасливе Бориспільського району;
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору
публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі»,
с. Щасливе Бориспільського району;
про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, визнання
права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився;
від третьої особи: Григоришен О.О., довіреність № 71 від 01.06.2011р.
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода»(надалі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана»(надалі -відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма»(надалі -відповідач 2), Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (надалі - відповідач 3) про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, визнання права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він 31.03.2004р. придбав у відкритого акціонерного товариства «Племінний завод»Бортничі», земельну ділянку, площею 40,8 га, яка належала останньому на праві власності відповідно до державного акту від 08.09.1997 року серії КВ, який зареєстрований в Книзі записів на право колективної власності на землю за № 1, та правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Племінний завод «Бортничі», в адміністративних межах Щасливської сільської ради шляхом укладення Договору міни від 31.03.2004р., який посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 921. Проте, відповідач 3, не маючи прав власника земельної ділянки, без вилучення або без викупу останньої та при відсутності рішення суду про примусове припинення права власності на цю ділянку і без визнання договору міни недійсним, передав частину ділянки в строкове платне користування відповідачам 1 та 2, внаслідок чого позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власності на спірну земельну ділянку, в зв'язку з чим просить визнати недійсними договори оренди земельної ділянки, укладенні між відповідачем 3 та відповідачами 1, 2, визнати за ним право власності на спірні земельні ділянки та витребувати їх у відповідачів 1, 2.
Ухвалою суду від 05.03.2012р. було порушено провадження у справі № 8/032-12, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -публічне акціонерне товариство «Племінний завод «Бортничі»(надалі -третя особа).
Рішенням господарського суду Київської області від 20.03.2012р. у справі № 8/032-12 було задоволено повністю позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»та визнано укладений між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма» договір оренди земельної ділянки від 02.11.2004 року, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Козій А.В. та зареєстрований за № 6162, площею 1,0 га, що знаходиться в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, недійсним з моменту укладення; визнано, укладений між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Оріана», договір оренди земельної ділянки від 04.02.2005 року, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г. та зареєстрований за № 365, площею 2,0 га в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, недійсним з моменту укладення; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» право власності на земельну ділянку площею 1,0 га в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» право власності на земельну ділянку, площею 2,0 га, в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма» повернути шляхом передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Злагода»земельну ділянку, площею 1,0 га, в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Оріана» повернути шляхом передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Злагода» земельну ділянку, площею 2,0 га, в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району; стягнуто з Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»судовий збір в сумі 1609,50 грн.
17.04.2012р. на виконання вказаного рішення видані відповідні накази.
03.08.2012р. публічне акціонерне товариство «Племінний завод «Бортничі»звернулось до господарського суду Київської області із заявою, в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України, про перегляд рішення суду від 20.03.2012р. за нововиявленими обставинами, в якій просило переглянути рішення господарського суду Київської області від 20.03.2012р. по № 8/032-12 за нововиявленими обставинами; відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Злагода»в задоволенні позовних вимог повністю та визнати право власності на спірні земельні ділянки за ПАТ «Племінний завод «Бортничі».
Дана заява обґрунтована тим, що на момент винесення рішення суду від 20.03.2012р. у № 8/032-12 існувало рішення господарського суду Київської області від 04 грудня 2008 року у справі № 4/081-08/18 про визнання недійсним правовстановлюючого документа - державного акта на право власності на земельну ділянку площею 40, 8 га, а отже на даний час відсутні належні докази набуття TОB «Злагода»права власності на земельну ділянку площею 40,8 га, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення позовних вимог останнього.
Згідно з автоматизованою системою документообігу суду, заяву разом із матеріалами справи № 8/032-12 передано до розгляду судді Привалову А.І.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2012р. заяву ПАТ «Племінний завод «Бортничі»про перегляд рішення господарського суду Київської області від 20.03.2012р. по № 8/032-12 за нововиявленими обставинами прийнято до розгляду та призначено розгляд вказаної заяви в судовому засіданні на 21.08.2012р.
Рішенням господарського суду Київської області від 21.08.2012р. частково задоволено заяву публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі»про перегляд рішення господарського суду Київської області від 20.03.2012р. по справі № 8/032-12 за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду Київської області 20.03.2012р. у справі № 8/032-12 та призначено вказану справу до розгляду на 04.09.2012р. за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.
21.08.2012р. до господарського суду Київської області надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору -публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі», в порядку ст. 26 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з поданої суду позовної заяви, ПАТ «Племінний завод «Бортничі»просить відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»щодо визнання права власності на земельні ділянки загальною площею 3,0 га в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, відносно яких було укладено оспорювані договори оренди земельної ділянки, та щодо зобов'язання відповідачів 1 та 2 повернути вказані земельні ділянки ТОВ «Злагода». При цьому, третя особа просить визнати право власності на вказані земельні ділянки загальною площею 3,0 га в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, відносно яких укладено оспорювані договори оренди земельної ділянки, за публічним акціонерним товариством «Племінний завод «Бортничі». В обґрунтування заявлених вимог ПАТ «Племінний завод «Бортничі»посилається на наявність у нього державного акту від 08.09.1997 року серії KB, який зареєстрований в Книзі записів на право колективної власності на землю за №1, та відповідно до якого спірні земельні ділянки входять до складу земельної ділянки, що належить останньому на праві колективної власності.
Ухвалою від 23.08.2012р. суд прийняв до провадження в межах справи 8/032-12/10 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі».
28.08.2012р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява № 28/08 від 28.08.2012р. про розгляд справи за відсутності представників товариства.
Присутній у судовому засіданні 04.09.2012р. представник відповідача 2 подав клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Присутній у судовому засіданні представник третьої особи заперечив щодо клопотання відповідача 2 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Суд, розглянувши кллопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма», про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки рішення у даній справі не може вплинути на прави чи обов'язки осіб, зазначених у даному клопотанні. Також, подане клопотання суперечить заявленим позивачем та ПАТ«Племінний завод «Бортничі»позовним вимогам.
Представник ПАТ«Племінний завод «Бортничі» підтримав у повному обсязі вимоги, викладені у позовній заяві.
Представники відповідач 1 та 3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 21.08.2012р. і від 23.08.2012р. не виконали, витребувані документи не надіслали.
Ухвалою від 04.09.2012р. суд відклав розгляд справи на 13.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів 1, 3 та неподанням витребуваних судом доказів.
Представник позивача в судове засідання 13.09.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 04.09.2012р. не виконав.
Представники відповідачів 1, 3 в судове засідання також не з'явились, проте 13.09.2012р. через загальний відділ господарського суду від останніх надійшли відзиви на позовну заяву. Відповідач 1 у своєму відзиві на позовну заяву просить суд розглянути справу без участі його представника, у зв'язку з відсутністю доповнень та доказів. Відповідач 3 також просить розглянути справу без участі представника.
Крім того, 11.09.2012р. через загальний відділ господарського суду від третьої особи надійшли пояснення по справі б/н від 11.09.2012р. та заява про відкладення розгляду справи.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача 2 проти відкладення розгляду справи не заперечував.
Ухвалою від 13.09.2012р. суд відклав розгляд справи на 25.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи та неподанням сторонами витребуваних судом доказів.
Представники позивача та відповідачів у судове засідання 25.09.2012р. не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.
Крім того, позивач та третя особа витребувані судом докази не надали.
Ухвалою від 25.009.2012р. суд відклав розгляд справи на 04.10.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та відповідачів, а також неподанням сторонами витребуваних судом доказів.
27.09.2012р. через загальний відділ господарського суду від відповідача 2 надійшла заява № 17/12 від 27.09.2012р. про розгляд справи за відсутності представників товариства.
Присутній у судовому засіданні представник третьої особи заперечив проти задоволення первісного позову та підтримав позовні вимоги, викладені у позові ПАТ «Племінний завод «Бортничі».
Представники позивача та відповідачів у судове засідання не з'явились.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника позивача та відповідачів суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, тому, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників позивача та відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода»31.03.2004р. придбало у відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Племінний завод «Бортничі», земельну ділянку, площею 40,8 га, яка належала останньому на праві власності відповідно до державного акту від 08.09.1997р. серії КВ, який зареєстрований в Книзі записів на право колективної власності на землю за № 1, в адміністративних межах Щасливської сільської ради шляхом укладення Договору міни, який був посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 921.
Умовами п. 5.3. передбачено, що договір є підставою для відведення земельної ділянки в натурі та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.
17.04.2004р. ТОВ «Злагода»на підставі Договору міни від 31.03.2004р. та технічної документації із землеустрою отримало державний акт на право власності серії КВ № 086629 на земельну ділянку площею 40,8 га.
Однак, в подальшому рішенням господарського суду Київської області від 04 грудня 2008 року у справі № 4/081-08/18 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, Державної інспекції з контролю з використанням та охороною земель, Щасливської сільської ради, залишеного без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р., визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 40, 8 га серії КВ № 086620 від 17.08.2004р, який був виданий ТОВ «Злагода».
Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 30.07.2012р. у справі № 8/073-12 задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»до публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі»та розірвано Договір міни від 31.03.2004р., укладений між відкритим акціонерним товариством «Племінний завод «Бортничі», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Племінний завод «Бортничі», та товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода»,.
Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало чинності.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ч. 2 ст. 329 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Втім, на день розгляду даної справи позивач не надав суду належні докази, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, які підтверджують його право власності на спірні земельні ділянки.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Отже, виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, умовою подання позову до господарського суду повинно бути наявність факту порушення прав та законних інтересів відповідної особи.
Проте, як було зазначено вище, у позивача відсутні належні докази, які підтверджують його право власності на спірні земельні ділянки, які Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області передала в строкове платне користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма», площею 1,0 га, шляхом укладення Договору оренди земельної ділянки від 02.11.2004р., та товариству з обмеженою відповідальністю «Оріана», площею 2,0 га, шляхом укладення Договору оренди земельної ділянки від 04.02.2005р.
Таким чином, права та охоронювані законом інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»оспорюваними договорами оренди земельних ділянок не порушені, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Натомість, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору -публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» з наступних підстав.
В ході розгляду справи встановлено, що Державний акт на право колективної власності на землю від 08.09.1997р. серії КВ, виданий відкритому акціонерному товариству «Племінний завод «Бортничі», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Племінний завод «Бортничі», є дійсними.
Сторони дійсність вказаного вище державного акту не заперечують та не спростовують.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі»(в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.
При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент укладення оспорюваних договорів оренди, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Приписами ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, в редакції чинній на даний час, станом на 01.03.2012 року передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. У разі набуття права власності на земельну ділянку кількома набувачами або у разі відсутності на відповідному державному акті місця для проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку набувачеві або відчужувачеві земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня подання ним до органу, який здійснює видачу зазначеного акта, документів, передбачених законодавством, видається державний акт на право власності на земельну ділянку. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею. У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки. Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку. У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку. Право постійного користування на декілька земельних ділянок, наданих під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку), може посвідчуватися одним державним актом.
Конституція України у ч. 2 ст. 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Приписами ст. 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ст. 4 Закон України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноваженні ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Однак, Щасливська сільська рада Бориспільського району при наявності дійсного Державного акту від 08.09.1997р. серії КВ, в порушення вимог ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 761 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі», передала в строкове платне користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма» земельну ділянку, площею 1,0 га, шляхом укладення Договору оренди земельної ділянки від 02.11.2004р., який був посвідчений нотаріально та за реєстрований за № 6162 (далі за текстом - договір -1) та товариству з обмеженою відповідальністю «Оріана» земельну ділянку, площею 2,0 га, шляхом укладення Договору оренди земельної ділянки від 04.02.2005р., також посвідченого нотаріально та зареєстрованого за № 365 (далі за текстом - договір -2), не являючись при цьому власником вказаної земельної ділянки та за відсутності доказів вилучення або викупу цієї ділянки у третьої особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 3, в силу вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для передачі в оренду спірних земельних ділянок, власником яких відповідач 3 не являвся та які належали, на день вчинення правочинів, на праві власності ТОВ «Злагода». При цьому, позивач не уповноважував відповідача 3 діяти від його імені для вчинення правочинів щодо вказаних спірних земельних ділянок.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Крім того, Цивільний кодекс України в п. 6 ст. 4 передбачає, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.
Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, договори оренди земельних ділянок, укладені з ТОВ «Статус Аніма»та ТОВ «Оріана», підлягають визнанню недійсними з підстав недодержання в момент вчинення правочину сторонами договорів 1, 2 вимог, встановлених ч.ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, вказані договори укладені з порушенням норм ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 203, ст. 761 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі», та, як сторона, за договорами орендодавець, в особі органу місцевого самоврядування не мала станом на дату укладення договорів оренди земельних ділянок необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладання цих договорів, оскільки у Щасливської сільської ради Бориспільського району було відсутнє право власності на відповідні земельні ділянки, що підтверджено належними та допустимими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.
При цьому, згідно 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»зі змінами та доповненнями, договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою.
Крім того, третя особа просить суд визнати за нею право власності на спірні земельні ділянки, з приводу яких між відповідачами 1, 2, 3, укладенні договори оренди земельних ділянок, та які входять до складу ділянки, шо належить ПАТ «Племінний завод «Бортничі»на праві колективної власності, оскільки перебування спірних ділянок у користуванні відповідачів 1 та 2 порушує його права на володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Приписами ст.ст. 152, 153 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість. Колишній власник земельної ділянки, яка викуплена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов'язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, виходячи з приписів вищевказанх норм чинного законодавства, а також за наявності договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідачами, та звернення позивача до суду з позовом про визнання за ним права власності на земельні ділянки, що свідчить про невизнання останніми права власності на спірні земельні за ПАТ «Племінний завод «Бортничі», а тому позовні вимоги третьої особи в частині визнання права власності на земельні ділянки, які були передані в строкове платне користування на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма», площею 1,0 га, та товариству з обмеженою відповідальністю «Оріана», площею 2,0 га, підлягають задоволенню.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» підлягають задоволенню.
Судові витрати за розгляд позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»до товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана», товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма»та до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, визнання права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок підлягають віднесенню на позивача
Судові витрати за розгляд позовної заяви публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі» до товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана», товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма»та до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання права власності на земельні ділянки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 3, як сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Крім того, приписами п. 3. ст. 6 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пп 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012р. № 01-06/869/2012, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру).
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.
Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих у 2012 році, становить 1609,50 грн., а за розгляд позовної заяви немайнового характеру -1073,00 грн.
Отже, третя особа мала сплатити за розгляд позовної вимоги немайного характеру -визнання договорів оренди недійсними судовий збір у розмірі 1073 грн., а за розгляд вимоги майнового характеру -1609,50 грн.
Втім, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Племінний завод «Бортничі»сплатило судовий збір лише за розгляд позовної вимоги майнового характеру -визнання права власності, а тому сума недоплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача 3 у доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»до товариства з обмеженою відповідальністю «Оріана», товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма»та до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, визнання права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок відмовити повністю.
2. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі»задовольнити.
3. Визнати укладений між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма», Договір оренди земельної ділянки від 02.11.2004р., який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Козій А.В. та за реєстрований за № 6162, щодо земельної ділянки, площею 1,0 га, в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, - недійсним на майбутнє.
4. Визнати укладений між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Оріана»Договір оренди земельної ділянки від 04.02.2005р., який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г. та зареєстрований за № 365, щодо земельної ділянки, площею 2,0 га, в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, - недійсним на майбутнє.
5. Визнати за публічним акціонерним товариством «Племінний завод «Бортничі» (Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Л.Українки, 15; код ЄДРПОУ 00849634) право власності на земельну ділянку площею 1,0 га для ведення підсобного сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, з приводу якої було укладено Договір оренди земельної ділянки, реєстровий № 612 від 02.11.2004р., між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Статус Аніма».
6. Визнати за публічним акціонерним товариством «Племінний завод «Бортничі»(Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Л.Українки, 15; код ЄДРПОУ 00849634) право власності на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення підсобного сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району, з приводу якої було укладено Договір оренди земельної ділянки реєстровий № 365 від 04.02.2005р., між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Оріана».
7. Стягнути з Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 9; код ЄДРПОУ 04527520) на користь публічного акціонерного товариства «Племінний завод «Бортничі»(Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Л.Українки, 15; код ЄДРПОУ 00849634) 1609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
8. Стягнути з Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 9; код ЄДРПОУ 04527520) в доход Державного бюджету України 1073,00 грн. -судового збору. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі -09.10.2012 р.
Суддя А.І. Привалов