ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-5/6818-2012 02.10.12
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві
про визнання висновку та звіту оцінки майна, такими що проведені з порушенням законодавства
Головуючий суддя Ломака В.С.
Судді Любченко М.О.
Шаптала Є.Ю.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Крутенко Д.М. за довіреністю № 311 від 17.01.2012 р.;
від відповідача: не з'явився.
від третьої особи: Макаренко С.В. за довіреністю б/н від 16.01.2012 р.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" про визнання висновку та звіту від 14.02.2012 р. про оцінку майна, колісного транспортного засобу марки SUBARU, модель FORESTER, рік випуску 2006, колір сірий, шасі (кузов, рама, коляска) № JF1SG9LD36G086843, тип ТЗ легковий універсал, реєстраційний номер № АА8672СВ, що складені відповідачем, такими що проведені з порушенням законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що, на його думку, відповідна оцінка мала проводитись оцінювачем Антоновим В.О., який був залучений державним виконавцем під час виконання виконавчого напису № 139 від 30.03.2009 р. про стягнення на користь позивача з гр. Скляра М.П. 27 422, 96 грн. та 1 700, 00 грн. за вчинення виконавчого напису, а не відповідачем в особі зазначеного оцінювача. Також, позивач вказує на те, що ні постанова державного виконавця від 01.12.2011 р., ні звіт оцінки не містять відомостей про те, що оцінювач Антонов В.О. має статус фізичної особи-підприємця. Крім того, позивач зазначає про порушення оцінювачем методики оцінки шляхом вирахування для порівняння вартості неналежних майнових об'єктів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/6818-2012, в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, розгляд справи призначено на 20.06.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, відкладено на 16.07.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 01.08.2012 р.
У судовому засіданні 01.08.2012 р. суд дійшов висновку про необхідність призначення колегіального розгляду справи.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.08.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-5/6818-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Морозов С.М.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/6818-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 11.09.2012 р.
05.09.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи для визначення вартості колісного транспортного засобу марки Subaru, модель Forester, рік випуску 2006, колір сірий, шасі (кузов, рама, коляска) № JF1SG9LD36G086843, тип ТЗ легковий універсал, реєстраційний номер № АА8672СВ.
09.08.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він стверджує, що дана справа підсудна господарському суду міста Києва.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.09.2012 р., у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, справу № 5011-5/6818-2012 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/6818-2012 до свого провадження.
Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2012 р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, розгляд справи відкладено на 02.10.2012 р.
28.09.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові доповнення до клопотання про призначення експертизи, відповідно до яких він зазначає про те, що витрати по проведенню експертизи зобов'язується взяти на себе та крім того просить, щоб експерт визначив, яка ринкова вартість спірного транспортного засобу, враховуючи аналогічні об'єкти, в залежності від комплектності, технічного стану та укомплектованості і чи відповідає дійсна вартість, зазначена у висновку експерта від 01.12.2011 р.
У судове засідання 02.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 02.10.2012 р. суд дійшов висновку про неможливість здійснення подальшого провадження у справі в силу непідвідомчості даного спору господарським судам, у зв'язку з чим провадження підлягає припиненню та з огляду на що суд також відхиляє клопотання позивача про призначення судової експертизи.
Так, відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
У разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.
Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Таким чином, статтею 58 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.
Відповідно до положень вищенаведеного Закону визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.
Колегія суддів вважає, що приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження " державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Так, як зазначено в п. 28 листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" № 01-8/675 від 14.08.2007р., частиною четвертою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити до суду здійснену державним виконавцем оцінку арештованого майна. Відповідна скарга має розглядатися господарським судом на підставі та в порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК, у разі, якщо оцінка здійснена у виконавчому провадженні за виданим даним судом виконавчим документом. (як свідчать матеріали справи, оспорювана позивачем оцінка здійснена під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а не рішення господарського суду, що виключає розгляд питання стосовно вказаної оцінки майна і у порядку ст. 121-2 ГПК України).
Таким чином, враховуючи, що оцінка майна в межах виконавчого провадження є процесуальною дією державного виконавця, позовні вимоги учасника виконавчого провадження до суб'єкта оціночної діяльності, залученого державним виконавцем в межах виконавчого провадження, щодо оскарження оцінки майна, не підлягають розгляду у господарських судах.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 13.09.2012 р. у справі № 5011-38/4624-2012.
Крім того, слід звернути увагу на наступне.
Пунктом 1 статті 12 ГПК України встановлено, що, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають, зокрема при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Згідно з п. 1 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (з наступними змінами), акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Підпунктом 6.2.5 п. 6 Роз'яснення встановлено, що господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер (Рекомендації Президії Вищого арбітражного суду України № 04-5/202 від 04.07.2005 р. "Про внесення доповнення до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати висновок та звіт від 14.02.2012 р. про оцінку майна, колісного транспортного засобу марки SUBARU, модель FORESTER, рік випуску 2006, колір сірий, шасі (кузов, рама, коляска) № JF1SG9LD36G086843, тип ТЗ легковий універсал, реєстраційний номер № АА8672СВ, що складені відповідачем, такими що проведені з порушенням законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні " акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Аналіз положень ст.ст. 3, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця -оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді, оскільки висновок експерта не є актом, який тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Висновок оцінювача, дійсність якого оспорюється скаржником, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.
З урахуванням викладеного вище, оскаржуваний оціночний висновок не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права і обов'язки позивача та йому не адресований.
Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 24.12.2009 р. у справі № 05-6-6/575 та постанові від 14.06.2011 р. у справі № 2/5/2011/5003.
Також, Постановою Верховного Суду України від 07.10.2003 р. у справі №18/478 (03/158) наголошено на непідвідомчості спору про визнання недійсним висновку оцінювача господарським судам, оскільки він не є юридичним актом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а відтак, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
За змістом п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
З огляду на зазначене, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі № 5011-5/6818-2012.
2. Повернути Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Правекс-Банк" (01021, м. Київ, Печерський район, Кловський узвіз, будинок 9/2, код ЄДРПОУ 14360920) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 9363 від 23.05.2012 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справ.
3. Ухвалу про припинення провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку.
4. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.
Головуючий суддя В.С. Ломака
Судді М.О. Любченко
Є.Ю. Шаптала