ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-27/7828-2012 26.09.12
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача: Рафальський Володимир Олександрович та Рафальський Олександр Васильович
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 027,66 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Дудуц О.В., довіреність № 08-03-28/609-11 від 05.12.2011 р.
від відповідача: не з'явився.
від третьої особи -1: не з'явився.
від третьої особи -2: не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Рафальський Володимир Олександрович та Рафальський Олександр Васильович про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 027,66 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 4 537,66 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Дідиченко М.А.) від 25.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-27/7828-2012, розгляд справи призначено на 17.07.2012 р., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рафальського Володимира Олександровича та Рафальського Олександра Васильовича.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду м. Києва № 04-1/676 від
12.07.2012 р., у зв'язку з обранням судді Дідиченко М.А. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду справу передано на повторний автоматичний розподіл. За результатами автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2012 р. справу № 5011-27/7828-2012 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 09.08.2012 р.
16.07.2012 р. до господарського суду міста Києва від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рафальського В.О. та Рафальського О.В. надійшли документи на виконання вимог ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-27/7828-2012.
16.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-27/7828-2012.
02.08.2012 р. до господарського суду міста Києва від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рафальського В.О. та Рафальського О.В. надійшли документи на виконання вимог ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-27/7828-2012.
09.08.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 09.08.2012 р. представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-27/7828-2012 позивач виконав частково.
Представник відповідача у судове засідання 09.08.2012 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-27/7828-2012 та клопотання про витребування додаткових доказів. Вимоги ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-27/7828-2012 відповідач виконав частково.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 09.08.2012 р. не з'явилися. Вимоги ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-27/7828-2012 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача виконали.
Заяву, подану представником позивача, про відкладення розгляду справи судом задоволено.
Клопотання, подане представником відповідача, про витребування додаткових доказів судом задоволено.
У судовому засіданні 09.08.2012 р. представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши у судовому засіданні 09.08.2012 р. клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.
Враховуючи те, що представник позивача та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання 09.08.2012 р. не з'явилися, а також у зв'язку з частковим виконанням позивачем та відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-27/7828-2012 та задоволенням заяви позивача про відкладення розгляду справи та клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 26.09.2012 р.
У судове засідання 26.09.2012 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 26.09.2012 р. не з'явився.
Представники третіх осіб у судове засідання 26.09.2012 р. не з'явились.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
21 липня 2008 року між Волощук Валентиною Степанівною (далі - страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 476340 (далі -Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Шевроле», державний номерний знак АМ 7711 АР.
Рафальський В.О. 19.07.2009 р. о 12 год. 00 хв. керував транспортним засобом марки «ВАЗ», державний номерний знак 827-22 ВВ, в м. Коростень по вул. Кірова, рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Шевроле», державний номерний знак АМ 7711 АР, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.08.2009 р. Рафальського В.О. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до Звіту № 214/09 від 30.07.2009 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Шевроле», державний номерний знак АМ 7711 АР, в результаті його пошкодження при ДТП, яка сталась 19.07.2009 р. о 12 год. 00 хв. в м. Коростень по вул. Кірова, складає 5 939,95 грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 214 від 27.10.2009 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Шевроле», державний номерний знак АМ 7711 АР, внаслідок ДТП, яка сталася 19.07.2009 р. о 12 год. 00 хв. в м. Коростень по вул. Кірова, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 537,66 грн.
На підставі страхового акту № 214 від 27.10.2009 р. позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 4 537,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3875 від 11.11.2009 р.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У своєму письмовому відзиві відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, Договір не набрав чинності, так як страхувальником не було внесено страховий платіж.
Суд не погоджується з даним твердженням відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. ст. 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про страхування»страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі.
Позивачем додано до матеріалів справи виписку по власному банківському рахунку на підтвердження проведених банківських операцій, з якої вбачається, що, 22.07.2008 р. страхувальником було перераховано на рахунок позивача страховий платіж в розмірі 3 718,95 грн.
У своєму письмовому відзиві за позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що надане позивачем суду платіжне доручення не містить печатки організації, що її видала, дату проведення банківської операції та підпис уповноваженої особи.
Суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1090 Цивільного кодексу України зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами.
Наявне у матеріалах справи платіжне доручення № 3875 від 11.11.2009 р. містить відбиток штампу банку, який здійснював відповідну банківську операцію, а саме Київської міської філії Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк», підпис уповноваженої особи, Яблонської Т.А. та дату проведення банківської операції.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає порушень в оформленні платіжного доручення та зазначає про відсутність підстав вважати, що позивачем не було виплачене страхове відшкодування своєму страхувальнику.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Судом встановлено, що позивачем не направлялася на адресу відповідача відповідна заява про страхове відшкодування.
Таким чином, відповідач не мав можливості добровільно прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу у порядку та строки, встановлені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань для отримання страхового відшкодування в порядку регресу, відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому відповідачем не було порушено права позивача в розумінні ч. 1 ст. 1 ГПК України.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 027,66 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Повне рішення складено 01.10.2012 р.
Суддя О.В. Нечай