Рішення від 25.09.2012 по справі 5011-47/9084-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/9084-2012 25.09.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Солді і Ко».

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва».

про стягнення 43563,57 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Галяс О.О. - представник за довіреністю №101 від 30.01.2012.

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 25.09.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу за поставлений товар у розмірі 36014,80 грн., інфляційних втрат 149,79 грн., пені у розмірі 2825,07 грн., 3% річних у розмірі 972,43 грн., 10% штрафу у розмірі 3601,48 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/9084-2012 та призначено її до розгляду на 31.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012розгляд справи було відкладено до 21.08.2012 в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та з метою витребування у сторін додаткових доказів по справі.

Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 справу №5011-47/9084-2012 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Станіка С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 суддя Спичак О.М. прийняв справу №5011-47/9084-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.

Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у зв'язку з виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Спичака О.М. справу №5011-47/9084-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

В судовому засіданні 25.09.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору №076892/17-9 від 01.07.2009 не було здійснено оплату в сумі 36 014,80 грн. за поставлений товар. Також, за прострочення виконання зобов'язання по своєчасній оплаті товару, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційних втрат - 149,79 грн., пені - 2825,07 грн., 3% річних - 972,43 грн., 10% штрафу - 3601,48 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 31.07.2012 та 25.09.2012 не направив, відзив і витребувані господарським судом документи не подав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 776595 від 31.07.2012. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалах суду.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2009 між позивачем - ПАТ «Солді і Ко», як постачальником, та відповідачем - ТОВ «Центр каркасного будівництва», як покупцем, укладено договір поставки №076892/17-9 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у обумовлені строки другій стороні -покупцеві товар (метизи, інструменти, комплектуючі, витратні матеріали, будівельна хімія, будівельні матеріали тощо), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму в порядку визначеному умовами договору (п.1.1.).

Умовами договору сторони погодили, що оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100% від вартості товару, отриманого за специфікацією (видаткова накладна) протягом 20 календарних днів з моменту одержання товару покупцем, також можлива попередня оплата товару згідно рахунків, виставлених постачальником. (п.4.3.), передача товару від постачальника до покупця здійснюється за видатковою накладною постачальника (п.7.2.), за порушення строку оплати покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу та штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого вчасно товару (п.9.2.).

Відповідно до видаткових накладних до договору, а саме: №028169 від 05.07.2011 на суму 22 328,84 грн., №029442 від 11.07.2011 на суму 14 441,73 грн., №031351 від 15.07.2011 на суму 11 508,24 грн., №031452 від 15.07.2011 на суму 6 609,60 грн., №031470 від 15.07.2011 на суму 1096,50 грн., №044894 від 18.08.2011 на суму 1431,47 грн., позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар загалом на суму 57416,38 грн., отримання якого відповідачем підтверджується довіреностями на отримання цінностей за рахунками фактурами: №283 від 04.07.201 р/ф№081933 від 04.07.2011, №293 від 11.07.2011 р/ф №071122 від 11.07.2011; №299 від 14.07.2011 р/ф №080283 від 12.07.2011;№300 від 15.07.2011 р/ф №021101 від 15.07.2011;№330 від 18.08.2011 р/ф №070688 від 18.08.2011, копії якиї також наявні в матеріалах справи.

Відповідно до листа №47 від 06 квітня 2012 року позивач звернувся до відповідача з проханням погасити прострочену заборгованість в сумі 39014,80 грн., належним чином завірені копії знаходяться у матеріалах справи.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в період з 05.07.2011 по 27.06.2012 відповідачем частково оплачена видаткова-накладна №028169 від 05.07.2011 в сумі 21401,58 грн. а відтак заборгованість по даній видатковій-накладній становить 927,26 грн. Таким чином розмір основного боргу який позивач просить стягнути з відповідача становить 36014,80 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, судом дійшов висновку, що 01.07.2009 між позивачем та відповідачем, було укладено договір №076892/17-9, відповідно до якого позивач зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу товар, а останній зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до видаткових накладних, рахунків-фактур та довіреностей позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар загалом на суму 57416,38 грн., але сплачено частково в розмірі 21401,58 грн. (що зараховано на погашення боргу по видатковій накладній №028169), а відтак заборгованість по даній видатковій накладній становить 972,43 грн.Таким чином розмір основного боргу за договором №076892/17-9 від 01.07.2009 становить 36014,80 грн. Отже відповідач, як покупець, свого обов'язку щодо повної оплати товару на суму 36014,80 грн. у строк встановлений п.4.3. -не виконав, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 36014,80 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а відтак такою, що і підлягає задоволенню повністю.

Крім того позивачем заявлено, що у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання, стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 149,79 грн., пеню в розмірі 2825,07 грн., 3% річних в розмірі 972,43 грн. та 10% штрафу в розмірі 3601,48 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, враховуючи те, що відповідачем всупереч п.4.3. договору №076892/17-9 від 01.07.2009 у строк 20 календарних днів з моменту одержання товару, не було здійснено у повному обсязі оплату товару на суму 36014,80 грн., дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків, пені, 3% річних та 10% штрафу від суми боргу за прострочення виконання зобов'язання.

Також судом проведено розрахунки штрафних санкцій згідно видаткових накладних: №028169 від 05.07.2011 на суму 22328,84 грн.; №029442 від 11.07.2011 на суму 14441,73 грн.; №031351 від 15.07.2011 на суму 11508,24 грн.; №031452 від 15.07.2011 на суму 6609,60 грн.; №031470 від 15.07.2011 на суму 1096,50 грн.; №044894 від 18.08.2011 на суму 1431,47 грн.

Таким чином розмір інфляційних збитків складає 41,75 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?

26.07.2011 - 27.06.2012927.261.0010.93

01.08.2011 - 27.06.201214441.731.00114.44

05.08.2011 - 27.06.201211508.241.00111.51

05.08.2011 - 27.06.20126609.601.0016.61

05.08.2011 - 27.06.20121096.501.0011.10

08.09.2011 - 27.06.20121431.471.0057.16

Таким чином, розмір пені складає загалом 2812,86 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

927.2626.07.2011 - 25.01.20121847.7500 %0.042 %*72.45

14441.7301.08.2011 - 31.01.20121847.7500 %0.042 %*1128.43

11508.2405.08.2011 - 04.02.20121847.7500 %0.042 %*899.22

6609.605.08.2011 - 04.02.20121847.7500 %0.042 %*516.45

1096.505.08.2011 - 04.02.20121847.7500 %0.042 %*85.68

1431.4708.09.2011 - 07.03.20121827.7500 %0.042 %*110.63

Таким чином, розмір 3% річних складає 972,43 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

927.2626.07.2011 - 27.06.20123383 %25.76

14441.7301.08.2011 - 27.06.20123323 %394.08

11508.2405.08.2011 - 27.06.20123283 %310.25

6609.6005.08.2011 - 27.06.20123283 %178.19

1096.5005.08.2011 - 27.06.20123283 %29.56

1431.4708.09.2011 - 27.06.20122943 %34.59

Таким чином, штраф 10% від суми боргу складає 3601,48 грн.

Сума боргу (грн)Розмір штрафуЗагальна сума процентів

36014,8010 %3601,48

Отже, враховуючи наведене,суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 36014,80 грн., в частині стягнення інфляційних збитків в сумі 41,75 грн., в частині стягнення пені- в розмірі 2812,86 грн., в частині стягнення 3% річних - 972,43 грн., в частині стягнення 10% штрафу - 3601,48 грн.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» (код ЄДРПОУ 32820849, місцезнаходження: 03680 м.Київ, вул.. Освіти, 4), на користь Приватного акціонерного товариства «Солді і Ко»(код ЄДРПОУ 23162981, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2) суму основного боргу в розмірі 36 014 (тридцять шість тисяч чотирнадцять) грн. 80 коп., інфляційні збитки в розмірі 41 (сорок одна) грн. 75 коп., пені - 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 86 коп., 3% річних - 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 43 коп., 10% штрафу - 3601 (три тисячі шістсот одна) грн. 48 коп, а також судовий збір у розмірі 1605 (одна тисяча шістсот п'ять) грн. 05 коп. В іншій частині позову -відмовити.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення -01.10..2012

Попередній документ
26369239
Наступний документ
26369243
Інформація про рішення:
№ рішення: 26369241
№ справи: 5011-47/9084-2012
Дата рішення: 25.09.2012
Дата публікації: 11.10.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: