09.10.12р. Справа № 22/5005/5654/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ
до Відповідача-1 - Військової частини А 1314, м. Дніпропетровськ
Відповідача-2 - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про стягнення 42057,79 грн. за договором на постачання електричної енергії від 27.02.02р. № 62.
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - Швидкий Є.П., юрисконсульт 1 категорії юр. відділу ДМЕМ, дов. № 373/1010 від 27.06.2012 р.;
від відповідача -1 - Прокопенко О.Л., дов. № 8 від 04.01.2012 р.;
від відповідача - 2 - Цибульська Т.М., дов. № 9 від 03.01.12р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми заборгованості за перевищення договірної величини в розмірі 40 279,89 грн. пеню -400,65 грн., 3% річних -1 300,87 грн., інфляційних втрат -76,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 62/16-09 від 27.02.2002р. та Додаткової угоди № 2/385 від 08.09.2010р. щодо оплати за перевищення договірних величин у встановлений договором строк.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.12р. було порушено провадження у справі № 22/5005/5654/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж" до Військової частини А 1314 про стягнення 42057,79 грн. за договором на постачання електричної енергії від 27.02.02р. № 62.
04.07.12р. розгляд справи призначено на 25.07.12р.
У зв'язку з перебуванням судді Казарцевої В.В. на лікарняному з 24.07.12р., розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.12р. за № 1394, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 22/5005/5654/2012 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г. та призначено розгляд справи на 11.09.12р.
Ухвалою від 11.09.2012р. суд, за клопотанням позивача, змінив найменування Позивача - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" та залучив до участі у справі в якості Відповідача-2 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська..
В судове засідання 09.10.12р. позивач надав уточнення до позовної заяви від 27.09.12р. № 1326, в яких він зазначає, що розрахунок суми пені при поданні позову було здійснено невірно, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 113, 15 грн. В іншій частині позовні вимоги залишено без змін.
Ухвалою від 24.09.12р. суд продовжив розгляд справи до 12.10.12р.
В ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, з врахуванням уточнень.
Відповідач-1 у своєму клопотанні від 10.09.12р. просить стягнути всю суму боргу з Відповідача-2 та в разі задоволення позову встановити спосіб виконання судового рішення з конкретного КЕКВ -пеню, інфляцію та 3% річних -за кодом бюджетної класифікації видатків (КЕКВ) 1135, оплату електроенергії -за КЕКВ 1163.
Відповідач-2 у відзиві на позов від 05.10.12р. просить відмовити у задоволенні позовних вимог до нього, оскільки за договором поруки він повинен оплачувати за відповідача-1 лише за спожиту активну та реактивну електроенергію.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (далі - Постачальник, Позивач) та Військовою частиною А 1314 (далі - Споживачем, Відповідач) 27.02.2002р. укладено договір № 62 про постачання електричної енергії (далі - Договір).
08.09.2010р. сторони уклали Додаткову угоду № 2/385 (далі - Додаткова угода) відповідно до якої Договір про постачання електричної енергії від 27.02.2002р. № 62 виклали в іншій редакції.
В пункті 1.1. Додаткової угоди зазначено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 730 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначенні Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного Договору.
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п.9.8. Додаткової угоди, Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.8.1. Договору).
Згідно п.2.2.2. Договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору та додатком "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" або "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам".
Умовами розділу 5 вказаного договору сторони встановили порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.
Згідно п. 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" або "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам".
Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.
У разі потреби Постачальник може вимагати від Споживача надання обґрунтування очікуваного обсягу споживання.
У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін обсяги очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюються Постачальником на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року.
Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатками "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам" і "Обсяги споживання електричної потужності Споживачем" як договірні величини.
Договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для Споживача на години контролю максимального навантаження енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год і більше (за підсумком минулого року), виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності, і доводяться Постачальником до відома Споживача письмовим повідомленням (далі - Повідомлення) не пізніше ніж за 10 днів до початку розрахункового періоду. Повідомлення діє на розрахунковий період до отримання нового (п.5.2. Договору).
Сторонами узгоджено та підписано Додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" до договору, яким визначений обсяг споживання електричної енергії, що постачається по місяцях в 2011р., тис. кВт*год., а саме у таких розмірах: січень -118,936 тис. кВт/г; лютий -117,487 тис. кВт/г; березень -93,323 тис. кВт/г; квітень -91,214 тис. кВт/г; травень -64,744 тис. кВт/г; червень -69,908 тис. кВт/г; липень -49,419 тис. кВт/г; серпень -53,356 тис. кВт/г; вересень -63,779 тис. кВт/г; жовтень -81,373 тис. кВт/г; листопад -91,856 тис. кВт/г; грудень -119,633 тис. кВт/г., у тому числі обсяги споживання електричної енергії по кожному об'єкту за січень -108,314 тис. кВт/г; лютий -112,912 тис. кВт/г; березень -92,452 тис. кВт/г; квітень -90,513 тис. кВт/г; травень -64,108 тис. кВт/г; червень -69,275 тис. кВт/г; липень -48,785 тис. кВт/г; серпень -62,614 тис. кВт/г; вересень -63,106 тис. кВт/г; жовтень -81,073 тис. кВт/г; листопад -88,589 тис. кВт/г; грудень -108,586 тис. кВт/г. (а.с. 25).
На підставі показників засобів обліку електричної енергії та умов Додатка "Графіка зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:
- Акт про використану електричну енергію;
- Акт про прийняття-передавання товарної продукції;
- Акт контролю електричної енергії.
За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку (п.7.6. Договору).
За умовами п.5.5. Договору споживання електричної енергії понад договірну величину визначається Постачальником під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі даних, підтверджених сторонами в акті про використану електричну енергію.
Відповідно до п.7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не враховуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначається Постачальником згідно з вимогами Додатка "Порядок розрахунків".
Як зазначає позивач, відповідач у березні та травні 2011 року перевищив договірну величину споживання електричної енергії понад обсяг, що обумовлений на розрахунковий період. Величина фактично спожитої електричної енергії, що зафіксована приладами обліку протягом розрахункового періоду, відповідно до Акту про використану електричну енергію склала у березні 98479 кВт/г. та у травні 100553 кВт/г., 100970 кВт/г.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач, у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Згідно п. 4.2.2. договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин.
Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п.2.3.5. Договору).
Відповідно до п.2.1 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків" оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюється на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Обсяги використаної електроенергії, які підлягають оплаті, визначаються за показами засобів розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених Правилами користування електричною енергією (п.4 додатку №3 до договору "Порядок розрахунків").
Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки (повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину) (а.с.32-40), відповідно до яких сума заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії складає 40 279,89 грн.
Відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості у встановлені Договором строки та на час розгляду даного спору не надав, наявність боргу не спростував.
Враховуючи викладене вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за перевищення договірної величини спожитої електричної енергії в сумі 40 279,89 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами п. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім заборгованості за перевищення договірної величини позивач просить стягнути пеню в розмірі 3 113,15 грн., 3% річних - 1 300,87 грн., інфляційних втрат - 76,38 грн.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, у позивача виникло право на стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з договором неустойкою (штрафом, пенею).
Пунктами 4.2.1. Договору передбачено, за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3- 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно наданому позивачем та перевіреному за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство" судом розрахунку встановлено, що пеня позивачем нарахована не вірно та до стягнення підлягає у сумі 3 054,38 грн. за період з 23.12.2011р. по 22.06.2012р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних нараховано не вірно, тому розмір інфляційних втрат з квітня 2011р. по червень 2012р. включно становить 61,32 грн., 3% річних з 04.04.2011р. по 22.06.2012р. включно становить 1 299,29 грн.
В частині стягнення 15,06 грн. - інфляційних втрат та 1,58 грн. - 3% річних слід відмовити.
Крім того, між Позивачем та Відповідачами укладено договір поруки від 04.05.11р. відповідно до якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором виконати грошові зобов'язання Боржника за основним договором про постачання електричної енергії.
Відповідно до п.3.1 договору поруки, у разі порушення Боржником зобов'язань за основним договором, Поручитель зобов'язується самостійно виконати зобов'язання Боржника перед Кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.
Згідно з ст. 541 ЦК України, солідарна вимога або солідарний обов'язок виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання
Відповідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а відповідні заперечення Відповідача-2 щодо стягнення суми заборгованості лише з Відповідача-2 є безпідставними.
Разом з цим, з огляду на обставини справи, стягнення Позивачем 3% річних та індексу інфляції, тобто перевищення суми пені фактичним збиткам, які були заподіяні Позивачеві внаслідок не своєчасного розрахунку за Договором, а також те, що Відповідач-1 у справі є військовою частиною, фінансування якої здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Законом України „Про оборону України", Законом України „Про Збройні сили України", відсутність бюджетних асигнувань на сплату штрафних санкцій та керуючись ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної Позивачем пені у сумі 3 054,38 грн. до 10%, у зв'язку з чим до стягнення підлягає 30,54 грн. пені.
В іншій частині позову щодо стягнення пені слід відмовити.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст.34 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги Позивача задовольнити частково та стягнути з Відповідачів в солідарному порядку на користь Позивача заборгованість за перевищення договірної величини спожитої електричної енергії в сумі 40 279, 89 грн., 30, 54 грн. пені, 61, 32 грн. -інфляційних втрат та 1 299, 29 грн. - 3% річних.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати за розгляд справи слід віднести на Відповідача-2, який відповідно до своїх функціональних завдань здійснює утримання усіх військових споруд та їх комунальне забезпечення, тобто спір виник саме внаслідок неправильних дій останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Військової частини А 1314 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, буд. 42, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08314614) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосійська, буд. 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08004581, КЕКВ 1163) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23359034) в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 40, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00130777) заборгованість за перевищення договірної величини спожитої електричної енергії в сумі 40 279, 89 грн. (сорок тисяч двісті сімдесят дев'ять грн. 89 грн.), про що видати наказ.
Стягнути солідарно з Військової частини А 1314 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, буд. 42, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08314614) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосійська, буд. 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08004581, КЕКВ 1163) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23359034) в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 40, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00130777) 30, 54 грн. (тридцять грн. 54 коп.) - пені, 61, 32 грн. (шістдесят одна грн. 32 коп.) - інфляційних втрат та 1 299, 29 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять грн. 29 коп.) - 3% річних, про що видати наказ.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосійська, буд. 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08004581, КЕКВ 1163) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23359034) в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 40, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00130777) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.), про що видати наказ.
В решті позову - відмовити.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 10.10.2012р.