"03" жовтня 2012 р. Справа № 33/160
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:Черкащенка М.М.,
суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач),
за участю представників сторін позивача -не з'явився; відповідача - Христенко С.В.;
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду
від10.07.2012
та на рішеннягосподарського суду Донецької області
від21.03.2012
у справі № 33/160
за позовомАкціонерного товариства закритого типу "Мостобуд-7"
доДочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
простягнення заборгованості за договором субпідряду №01-247 в сумі 241 478,35 грн.
Акціонерне товариство закритого типу "Мостобуд-7" (далі АТЗТ "Мостобуд-7") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 01-247 в сумі 8 417,54 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.09.2011 порушено провадження у справі № 33/160 за позовом АТЗТ "Мостобуд-7" до ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 01-247 в сумі 8 417,54 грн.
До прийняття рішення по суті спору АТЗТ "Мостобуд-7" 17.10.2011 подано заяву про збільшення позовних вимог, за якою просило стягнути з відповідача заборгованість за договором субпідряду № 01-247 в сумі 341 605,78 грн., та 23.02.2012 заяву про зменшення позовних вимог, якою остаточно просило стягнути з відповідача 241 478,35 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2012 позов задоволено частково. Суд стягнув з ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь АТЗТ "Мостобуд-7" суму основної заборгованості у розмірі 230 843,35 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2012 апеляційну скаргу ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2012 -без змін.
Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2012 та рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2012, АТЗТ "Мостобуд -7" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, в частині стягнення заборгованості в сумі 230843,35 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 03.10.2012.
Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 02.10.2012 № 03.10-05/608 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. з відпустки для розгляду справи № 5015/6265/11, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 03.10.2012 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді: Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Студенець В.І.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що між ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (генпідрядник) та АТЗТ "Мостобуд-7" (субпідрядник) 10.10.2007 укладено договір субпідряду № 01-247, згідно умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує роботи з будівництва шляхопроводу на ПК 6+75 на будівництві автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізварине (обхід м. Донецьк, км 11+000 -11+800) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений договором строк, усуває дефекти, що виникли в межах гарантійних термінів експлуатації об'єкта через неякісне виконання робіт.
Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що договірна ціна робіт, доручених для виконання субпідрядникові, складає: 7282567,20 грн. (з ПДВ).
Згідно п. 4.1. договору оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 20 банківських днів, після підписання акту приймання виконаних робіт і на підставі довідки форми № КБ-3.
Здавання-приймання робіт після закінчення будівництва об'єкту здійснюється у відповідності до чинного порядку, оформляється актом. В акті вказуються всі претензії до виконання робіт (п. 13.1. договору).
У відповідності до п. 13.3. договору якщо при прийманні об'єкту будуть виявлені істотні недоробки, що виникли з вини субпідрядника, генпідрядник не підписує акт і затримує до їхнього усунення оплату неякісно виконаних робіт.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Судами встановлено, що сторони без заперечень та зауважень підписали довідки форми № КБ-3 та акти приймання виконаних робіт форми № КБ-2, а саме: № 1 за грудень 2007 на суму 2692100 грн. 40 коп., за яким до сплати належить сума 2623831 грн. 20 коп., № 1 за липень 2009 на суму 131792 грн. 40 коп., за серпень 2010 на суму 812008 грн. 78 коп., за яким до сплати належить сума 795666 грн. 20 коп., № 2 за вересень 2010 на суму 292201 грн. 34 коп., № 3 за жовтень 2010 на суму 1311623 грн. 65 коп., за яким належить до сплати 1306723 грн. 20 коп., а разом - 5150214 грн. 34 коп.
Генпідрядник за період з 10.10.2007 по 22.02.2011 здійснив оплату робіт на суму в розмірі 3699709 грн. 53 коп.
Субпідрядник 13.01.2011 перевів генпідряднику на підставі умов договору про переведення боргу суму у розмірі 1102945 грн. 83 коп. Також, сторони погодили акти та заяви про залік зустрічних однорідних вимог: заява про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги №1092 від 09.10.2010 на суму у розмірі 7956 грн. 66 коп., заява про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги № 1181 від 02.10.2010 на суму 2922 грн. 01коп., акт заліку взаємних вимог № 999 від 25.11.2009 на суму 1317 грн. 92 коп., заява про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги від 29.12.2007 на суму 26238 грн. 31 коп., акт заліку взаємних вимог № 566 від 13.05.2008 на суму 28804 грн. 42 коп., акт заліку взаємних вимог № 584 від 13.05.2008 на суму 4808 грн. 40 коп., заява про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги на суму 13067 грн. 23 коп. та заява про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги на суму 15012 грн. 48 коп.
Також, судами встановлено, що як вбачається з акту заліку взаємної заборгованості між сторонами від 01.02.2008, за яким відповідачем були понесені витрати за участь в тендері за договором № 2-360 від 10.10.2007, заборгованість відповідача за договором № 01-247 від 10.10.2007 за виконані роботи зменшується перед підрядником на суму 10635 грн. 00 коп. Однак генпідрядник остаточні розрахунки за виконані роботи не здійснив, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 230843, 35 грн.
Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Разом з тим судами встановлено, що заява бн та дати про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги на суму 169250,79 грн. та акт заліку взаємної заборгованості на суму 53175,00 грн. суперечать приписам ст. 601 ЦК України.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Доводи Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони передусім зводяться до додаткової перевірки доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ЦК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.07.2012 та рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2012 у справі № 33/160 -без змін.
Головуючий - суддя Черкащенко М.М.
Судді: Жукова Л.В.
Студенець В.І.