"08" жовтня 2012 р. Справа № 5011-54/3449-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"
на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р. у справі № 5011-54/3449-2012
за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Основа"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
простягнення 106 338,73 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
третьої особи: не з'явився
Товариство з додатковою відповідальністю (надалі -"ТДВ") "Альянс Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Основа" в порядку регресу компенсації здійснених страхових виплат в сумі 106 338,73 грн. Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування".
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Основа" на користь ТДВ "Альянс Україна" 106 338,73 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати.
Позиція суду першої інстанції мотивована доведеністю заявлених вимог та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства, зазначених позивачем в якості нормативного обґрунтування позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р. (судді Новіков М.М., Зубець Л.П., Мартюк А.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Основа" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р. і передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з невідповідністю висновків господарських судів нормам ст. 43 ГПК України.
Сторони згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2008 р. у місті Києві по пров. Заводському, 1 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "КАМАЗ" (державний реєстраційний номер 20447 КА), що належить ТОВ "Основа" і перебував під керуванням гр. Василенка М.О., та автомобіля "MAN" (державний реєстраційний номер АА 6010 ВК), що належить ТОВ "Ласка Лізинг" та перебував під керуванням гр. Деруна О.І. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "MAN" (державний реєстраційний номер АА 6010 ВК) отримав пошкодження.
Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що між ТДВ "Альянс Україна" (страховик) та ТОВ "Ласка Лізинг" (страхувальник) укладено Генеральний договір страхування № 05-206/06 від 03.04.2006 р., на підставі якого 27.04.2008 р. видано страхове свідоцтво № 05-206/06-45 за яким позивачем застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу "MAN" (державний реєстраційний номер АА 6010 ВК).
Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З огляду на дані норми чинного законодавства, умови Генерального договору страхування № 05-206/06 від 03.04.2006 р. та страхового акту № 206-5719-0 від 24.12.2008 р. ТДВ "Альянс Україна" виплачено страхове відшкодування в розмірі 131 328,73 грн. (платіжне доручення № 19830 від 26.12.2008 р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так, господарськими судами встановлено, що постановою Дарницького районного суду міста Києва від 14.01.2009 р. у справі № 3-142/09 гр. Василенка М.О. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн. При цьому, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що гр. Василенко М.О. на момент дорожньо-транспортної пригоди від 20.11.2008 р. перебув у трудових відносинах з ТОВ "Основа".
Поряд з цим, судами з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "КАМАЗ" (державний реєстраційний номер 20447 КА) застрахована у ЗАТ АСК "ІНГО Україна" (Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0742191 від 17.09.2008 р.), ліміт відповідальності якого за вирахуванням франшизи визначено в сумі 24 990,00 грн.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи що страховик несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, виключно в межах визначеного договором ліміту відповідальності, господарськими судами правомірно зазначено про те, що відповідальною за завдані власнику автомобіля "MAN" (державний реєстраційний номер АА 6010 ВК) збитки в сумі 106 338,73 грн. є ТОВ "Основа". З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком про доведеність позовних вимог.
Доводи, викладені ТОВ "Основа" в касаційній скарзі, по-перше, отримали належну правову оцінку судом апеляційної інстанції, а по-друге, не спростовують правомірності винесених у справі судових актів .
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р. у справі № 5011-54/3449-2012 залишити без змін.
Головуючий суддяО. Кот
СуддіО. Кролевець
О. Попікова