02.10.12р. Справа № 43/5005/6582/2012
За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас", м. Дніпропетровськ
про зміну договору оренди земельної ділянки
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від прокурора: Коваль Ю.Ю. за дов. № к.3вих-12 від 21.06.12р., прокурор
від позивача: Лазуренко К.О. з дов. № 7/11-2521 від 25.12.11р., представник
від відповідача: Кухарова Т.Є. за дов. б/н від 18.09.12р., адвокат ( свідоцтво № 1832 від 08.04.2008р).
Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас", м. Дніпропетровськ про внесення змін до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 22.08.2001 року.
Позовні вимоги обґрунтовані зміною розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір оренди землі.
До господарського суду 28.09.2012 року надійшло уточнення до позовної заяви про зміну договору оренди земельної ділянки.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що вимоги позивача не відповідають нормам чинного законодавства.
В межах строків передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 18.09.2012 року оголошувалась перерва до 02.10.2012 року.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить внести зміни до договору оренди землі в частині розміру орендної плати і нормативної грошової оцінки земельної ділянки, враховуючи вимоги Податкового кодексу України.
До господарського суду 28.09.2012 року надійшла уточнена позовна заява, викладені вимоги якої фактично є зміною предмету позову. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У судовому засіданні 18.09.2012 року розпочато розгляд справи по суті, про що зроблено відповідний запис в протоколі судового засідання від 18.09.2012 року. Враховуючи подання заяви після початку розгляду справи по суті, суд не вбачає підстав для її розгляду.
Між Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (далі - позивач, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 22.08.2001 року (далі-договір).
Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець надає, а орендар зобов"язався приймає в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1798 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Криворізька, 1, яка зареєстрована в Державному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78001015 згідно з планом земельної ділянки.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що цільове використання земельної ділянки: фактичне розміщення адміністративного комплексу.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду було рішення Дніпропетровської міської ради від 17.05.2001 року №1184.
22.08.2001 року договір оренди землі посвідчений нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б. за зареєстрований в реєстрі за №1107 (а.с. 14).
Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди.
З 01.01.2011р. набув чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.
Відповідно до п. 3.1. договору сума орендної плати за користування земельної ділянкою на термін дії договору складає 107 072,41 грн.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення цього договору: 713 816,01 грн.
Відповідно до п. 8.1. договору, зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вбачається із матеріалів справи, пропозицію міського голови привести договір оренди землі у відповідність до вимог Податкового кодексу України з посиланням на рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. №216/8 опубліковано у виданні Дніпропетровської міської ради - газеті "Наше місто" від 22.02.2011р. (а.с.24). Відповідно до даного сповіщення відповідачу необхідно було у строк до 08.03.2011р. звернутися до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати шляхом укладання додаткового договору.
Договором оренди сторонами не визначено повідомлення орендаря через газету "Наше місто".
Тобто, даний спосіб сповіщення відповідача про внесення змін до договору оренди не відповідає ані умовам договору, ані нормам чинного законодавства.
Доказів направлення та отримання листа №7/22-185 від 18.02.2011 року "Про приведення договорів оренди землі у відповідності до вимог законодавства" сторонами не подано.
Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").
У відповідності до ст. 654 ЦК України зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Прокурором подано позовну заяву в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, хоча стороною за договором оренди є Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, який є окремою юридичною особою.
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 52/22 від 08.12.04 року "Про договори оренди земельних ділянок" (далі- рішення) встановлено, що правонаступником виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради по всіх договорах оренди земельних ділянок, а також інших договорах на право користування землею, укладених між землекористувачами та виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради є Дніпропетровська міська рада.
Однак договір оренди земельної ділянки від 22.08.2001 року укладено між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас", доказів укладення угоди про зміну сторони за даним договором учасниками процесу не подано.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи викладене, стороною є виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради та саме він має право ініціювання внесення змін до договору, тому прокурором подано позов в інтересах неналежного позивача.
Відповідно до п.2.2. рішення передбачено, що внесення змін до договорів оренди земельних ділянок (п.2.1. рішення) здійснюється без окремого рішення міської ради шляхом укладення додаткової угоди до кожного з таких договорів на підставі відповідного письмового звернення орендаря до міської ради.
Доказів укладення додаткової угоди сторонами не подано.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до п. 2.1. постанови Кабінету Міністрів України №213 від 25.03.1995 року «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки.
Довідка (витяг) з технічної документації земельної ділянки про розмір нормативної грошової оцінки оформляється та отримується відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури України, УААН від 27.01.2006 N 18/15/21/11.
Враховуючи викладене, посилання прокурора на розмір річної орендної плати в сумі 99 423,84грн. є необґрунтованим, оскільки не подано довідки з технічної документації земельної ділянки про розмір нормативної грошової оцінки.
Крім того, суд не вбачає за можливе внести зміни в п. 3.1. договору відповідно до позовних вимог прокурора, без внесення змін до п. 3.2. договору, яким встановлено, що орендна плата сплачується в розмірі земельного податку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини, суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.288 Податкового кодексу України; ст. 651 ЦК України; ст.15 Закону України «Про оренду землі»; ст.ст. 33, 34, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог прокурора відмовити .
Суддя С.В. Мартинюк
Повне рішення складено 08.10.12р.