"28" вересня 2012 р. Справа № Б26/111-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.,
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рудснаб", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
на ухвалувід 05.03.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ Б26/111-07 господарського суду Дніпропетровської області
про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Рудснаб", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
розпорядник майна Попов А.Д., м. Миколаїв
кредитори1. приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Ateko Corporation Ltd", Англія; 2. публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 3. товариство з обмеженою відповідальністю "Венеція - Бест", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Подана 17.08.2012 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Рудснаб" (далі -заявник) касаційна скарга від 14.08.2012 р. № б/н не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. у справі № Б26/111-07 з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відмітка кур'єрської служби про прийняття поштового відправлення, - 17.08.2012 р.
До касаційної скарги додане клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання, яке мотивоване тим, що заявник не звертався з касаційною скаргою у зв'язку з оскарженням ухвали від 15.03.2012 р. у касаційному порядку іншим учасником справи про банкрутство.
Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Враховуючи, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанції від 20.02.2012 р. про призначення заяви до розгляду на 05.03.2012 р. була отримана заявником 01.03.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 56, том 6).
Викладене свідчить про те, що заявник був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, за наслідками якого була прийнята оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції, але правом на участь у цьому судовому засіданні не скористався.
При цьому копія ухвали була надіслана заявнику 12.03.2012 р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотному боці ухвали.
Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. № 1149, нормативні строки пересилання письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України становлять: день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа до поштової скриньки + три дні.
Враховуючи встановлений норматив, заявник повинен був отримати лист, надісланий судом 12.03.2012 р., не пізніше 16.03.2012 р., тобто у межах встановленого процесуального строку.
Проте, касаційна скарга була подана лише 17.08.2011 р., тобто лише через п'ять місяців.
Посилання заявника на факт оскарження в касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції іншим учасником даної справи про банкрутство не є поважною причиною пропуску процесуального строку. Вказана обставина не є непереборною і такою, що об'єктивно перешкоджала заявнику звернутися з касаційною скаргою протягом тривалого строку, оскільки заявник є самостійним учасником справи про банкрутство і має рівні з усіма процесуальні права, у тому числі і на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних інших обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного звернення з касаційною скаргою, заявником не зазначено.
Таким чином, колегія суддів, не визнавши наведенні в клопотанні причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення з касаційною скаргою поважними, відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про відновлення цього строку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 53, 86, 87, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Рудснаб" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2012 р. у справі № Б26/111-07.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рудснаб" повернути її заявнику.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Рудснаб" з Державного бюджету судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн., перерахований квитанцією від 16.08.2012 р. № ПН1849258Р.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич