"03" жовтня 2012 р. Справа № 12/5007/2/12
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:Черкащенка М.М.,
суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач),
за участю представників сторін позивача -не з'явився; відповідача -не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу Глезненської сільської ради
на постановуРівненського апеляційного господарського суду
від04.07.2012
та на рішеннягосподарського суду Житомирської області
від28.02.2012
у справі № 12/5007/2/12
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Сервіс"
доГлезненської сільської ради
простягнення 32 888,14 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Сервіс" (далі -ТОВ "СВ-Сервіс") звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Глезненської сільської ради про стягнення 32 888,14 грн.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.01.2012 порушено провадження у справі № 12/5007/2/12 за позовом ТОВ "СВ-Сервіс" до Глезненської сільської ради про стягнення коштів у розмірі 32 888,14 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2012 (суддя Сікорська Н.А.) позов задоволено частково. Суд стягнув з Глезненської сільської ради на користь ТОВ "СВ-Сервіс" 26971,45 грн. боргу за виконані роботи, 2073,11 грн. пені, 1186,72 грн. інфляційних, 767,02 грн. 3% річних.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Огороднік К.М., суддів Тимошенко О.М., Коломис В.В.) рішення господарського суду Житомирської області від 28.02.2012 залишено без зміни, а апеляційну скаргу Глезненської сільської ради -без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 та рішенням господарського суду Житомирської області від 28.02.2012, Глезненська сільська рада подала касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм процесуального права, та неповного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до прийняття неправильних рішень, та повернути справу на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 26.09.2012.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2012 розгляд справи відкладено на 03.10.2012.
Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 02.10.2012 № 03.10-05/608 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. з відпустки для розгляду справи № 12/5007/2/12, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 03.10.2012 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Студенець В.І.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що між Глезненською сільською радою Любарського району Житомирської області (далі - замовник, відповідач) та ТОВ "СВ-Сервіс" (далі - виконавець, позивач) 01.12.2009 укладено договір на виконання ремонтних робіт .
Відповідно до п.1.1 договору позивач здійснює, згідно затвердженого кошторису, який є невід'ємною частиною даного договору, капітальний ремонт приміщень дитячого дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, а відповідач приймає і оплачує роботи, виконані позивачем.
У п. 3.1. договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату виконаних робіт безготівково, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно підписаних обома сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт. Оплата за виконані роботи повинна бути перерахована до 31.12.2010.
Згідно із п. 6.2. договору остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5-ти робочих днів після підписання обома сторонами актів виконаних робіт, але не пізніше 31.12.2010.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст. 837 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України виходив з того, що на виконання вимог договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 26971,45 грн., що підтверджується належним чином оформленим актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року типової форми КБ-2. Вартість виконаних підрядних робіт погоджена сторонами відповідною довідкою, підписаною сторонами 25.12.2009 типової форми КБ-3.
Зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт відповідачем не виконано. Надіслані позивачем претензії, відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасним з таких підстав.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Примірні форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554.
Отже, виходячи із наведеного прийняттю підлягає не будь-яка робота, а лише та яка виконана відповідно до умов договору.
Однак суди попередніх інстанцій не з'ясували та не дали оцінки тому, виконання яких робіт та їх вартість було погоджено сторонами договору, зокрема, кошторисом, який згідно п. 1.1 договору є його невід'ємною частиною.
Окрім того, суди не звернули уваги та не дали оцінки тій обставині, що акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року не містять посилки на спірний договір.
Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, зокрема, суду.
Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу ( ч. 1 ст. 41 ГПК України).
В п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Також ч. 4 ст. 853 ЦК України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Оскільки спір між сторонами виник з приводу оплати робіт за спірним договором підряду і в матеріалах справи відсутній кошторис на виконання робіт за договором на виконання ремонтних робіт від 01.12.2009, в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року відсутня посилка на договір і між сторонами в 2009 році укладались інші договори підряду на ремонт дошкільного навчального закладу Глезненської сільської ради, а для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, зокрема, для вирішення питання щодо виконання робіт саме за спірним договором потрібні спеціальні знання, то суди, відповідно до вимог ст. 853 ЦК України, ст. 41 ГПК України мали вирішити питання про призначення відповідної судової експертизи.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Глезненської сільської ради задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 та рішення господарського суду Житомирської області від 28.02.2012 у справі № 12/5007/2/12 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий - суддя Черкащенко М.М.
Судді: Жукова Л.В.
Студенець В.І.