"04" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/60220/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області про перерахунок пенсії,-
У травні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії позивачу, як інваліду 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.04.2011 року.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області щодо відмови ОСОБА_4 у перерахунку основної та додаткової пенсії неправомірними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області перерахувати ОСОБА_4 пенсію відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду третьої групи основну пенсію з інвалідності із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком з 01.04.2011 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області задоволено частково. Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2011 року змінено. Абзац третій резолютивної частини постанови після цифр та слів «з 01.04.2011 року»доповнено цифрами та словами «по 23.07.2011 року». В іншій частині постанову суду залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 3 групи.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1.2.3.4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( у редакції, чинний на час розгляду справи) визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Зазначеного особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи -50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 вказаного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином за змістом статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вихідною величиною для обчислення пенсії визначено мінімальну пенсію за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 та і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідали положенням статей 50, 54 Закону України № 796.
Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком та істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 р. зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване чи звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів доходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму щороку встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік, із яких визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІV не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму в органів Пенсійного фонду України виникає обов'язок повести перерахунок призначених пенсій без звернення громадянина.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі до ст. ст. 50, 54 Закону України ""Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у зв'язку з чим з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України ""Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України від 14.06.2011 року № 3496-6 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнені прикінцеві положення, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39,50,51,52,54 Закону України ""Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядках та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання Закону України від 14.06.2011 року № 3496-6 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 6 липня 2011 року № 745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку.
Однак, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції припустився помилки щодо періоду часу, за який право ОСОБА_4 було порушене. Апеляційний суд зазначену помилку виправив.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року та змінену нею постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
З оригіналом згідно
помічник судді А.О. Кулеша