Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11797/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Асмановій Е.Е.
з участю:
прокурора - не з'явився,
представників позивача - Поламарчука Р.М.,
представників відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Тореза в інтересах держави в особі Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у сумі 21 754,06 грн., -
У вересні 2012 року прокурор м. Тореза в інтересах держави в особі Торезької об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у сумі 21 754,06 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем станом на 03 вересня 2012 року обліковується заборгованість із земельного податку у розмірі 21 750,06 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в декларації із земельного податку. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з земельного податку юридичних осіб у розмірі 21 750,06 грн.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від відповідача до суду надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач, Державне підприємство «Торезантрацит» (ідентифікаційний номер 32366906) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 14), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Торезі з 05 травня 2003 року за № 32, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 28 жовтня 2008 року №887/29-014-1 (арк. справи 18).
Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Суд зазначає, що податковим законодавством встановлені два способи визначення суми податкового зобов'язання: самостійно платником (перший) та контролюючим органом (другий).
Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, у разі подання декларації з визначенням відповідних сум до сплати до бюджету, у платника податків виникає обов'язок сплатити цю суму до відповідного бюджету у встановлений законом строк.
Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі..
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
20 лютого 2012 року відповідачем подано до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію №9006645708 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період - 2012 рік, якою визначено плату за землю у 2012 році у загальній сумі 875 222,65 грн., з оплатою щомісячно починаючи з січня по листопад 2012 року у розмірі 72 935,27 грн., у грудні 72 934,68 грн. Крім того, відповідачем 30 травня 2012 року подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій платником самостійно збільшено розмір основного платежу щомісяця протягом 2012 року у розмірі 219,69 грн. (грудень 2012 року 219, 71 грн.) (арк. справи 5-7, 10-12).
Крім цього, 20 лютого 2012 року відповідачем подано до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію №9006646907 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період - 2012 рік, якою визначено плату за землю у 2012 році у загальній сумі 72 606,03 грн., з оплатою щомісячно починаючи з січня по листопад 2012 року у розмірі 6 050,50 грн., у грудні 6 050,53 грн. (арк. справи 8-9).
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, за відповідачем на день судового розгляду справи, з урахуванням часткової сплати та переплати (станом на 30 серпня 2012 року), обліковується недоїмка з плати за землю за вказаними деклараціями у загальному розмірі 21 754,06 грн. (20 988, 44 грн. за декларацією №9006645708 та уточнюючим розрахунком, 765,62 грн. за декларацією №9006646907), що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податків (арк. справи 36,37)
Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
04 червня 2003 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 1/72, яка отримана уповноваженою особою відповідача 06 червня 2003 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштових відправлень (арк. справи 16).
08 липня 2003 року податковою інспекцією сформовано другу податкову вимогу № 2/80, яка отримана уповноваженою особою відповідача 08 липня 2003 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштових відправлень (арк. справи 17).
Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.
Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.
Податкові вимоги направлені відповідачу в 2003 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.
Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов прокурора м. Тореза в інтересах держави в особі Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у сумі 21 754,06 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов прокурора м. Тореза в інтересах держави в особі Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у сумі 21 754,06 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути кошти Державного підприємства «Торезантрацит» (код ЄДРПОУ 32366906) з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у загальному розмірі 21 754,06 грн., а саме: у сумі 20 988,44 грн. код платежу 13050100, отримувач місцевий бюджет, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687305, р/р 33218811700084, у сумі 765,62 грн. код платежу 13050101, отримувач місцевий бюджет банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687305, р/р 33218811700084.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року.
Постанова у повному обсязі складена 05 жовтня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.