03 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/2892/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
при секретарі судового засідання Лащуку О.Ю.,
за участю представника позивача Потурай С.І.,
представника відповідача Токарського М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саша-К" ЛТД про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саша-К" ЛТД (далі - ТзОВ "Саша-К" ЛТД) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 11 753,33 грн. та пені в сумі 352,50 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2011 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, чим порушено вимоги частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Так, із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, поданого відповідачем регіональному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, вхідний № 1986 від 22 лютого 2012 року, вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (з урахуванням положень пункту 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року N 286) становить 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році для відповідача - 1 особа і цей норматив не виконаний.
Згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Оскільки відповідач не сплатив 11 753,33 грн. адміністративно-господарських санкцій, хоча позивачем йому направлене повідомлення про необхідність сплати заборгованості до 15 квітня 2012 року, тому ця сума підлягає до стягнення в судовому порядку разом із пенею в сумі 352,50 грн. за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій.
В поданих до суду письмових запереченнях проти адміністративного позову від 24 вересня 2012 року (а. с. 14-16) відповідач адміністративний позов не визнав, мотивуючи наступним. Для ТзОВ "Саша-К" ЛТД норматив для працевлаштування інвалідів в 2011 році становив 1 особу. Відповідач створив робоче місце для інвалідів, повідомляв про це службу зайнятості щомісяця, подаючи звіти про наявність вакансій. У вересні 2011 року працевлаштовано інваліда ОСОБА_3 за направленням Ковельського міськрайонного центру зайнятості. Відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки ним був виконаний обов'язок по інформуванню державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, а обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача адміністративний позов не визнає з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить в задоволенні позову відмовити повністю
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною 2 статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Судом встановлено, що 22 лютого 2012 року за вхідним № 1986 відповідач подав до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2011 році становила 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 1 особу. При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", складає 1 особу . Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2011 році становив 176,3 тис. грн. ОСОБА_3, якій встановлена ІІІ група інвалідності, працевлаштована у товаристві на посаду прибиральниці 01 вересня 2011 року (а.с.7).
Відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року N 286, на підставі якої здійснюється обчислення середньооблікової кількості штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік), середньооблікова кількість штатних працівників ТзОВ "Саша-К" ЛТД у 2011 році, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України "Про зайнятість населення" ТзОВ "Саша-К" ЛТД протягом 2011 року подавало до Ковельського міськрайонного центру зайнятості звіти про наявність вакансій станом на 11 січня 2011 року, 01 лютого 2011 року, 02 березня 2011 року, 04 квітня 2011 року, 03 травня 2011 року, 01 червня 2011 року, 14 червня 2011 року, 01 липня 2011 року, 02 серпня 2011 року, 02 вересня 2011 року, 03 жовтня 2011 року, 01 листопада 2011 року, 05 грудня 2011 року, у яких повідомляло про наявність вакансій (зокрема, інженера-проектувальника) для працевлаштування інвалідів (а.с.19-31). Дана обставина підтверджується і листом Ковельського міськрайонного центру зайнятості № 966/01-23 від 24 травня 2012 року (а.с.17).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Таким чином, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2011 році становила 15 осіб, тому згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач у 2011 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця. Проте, протягом всього 2011 року цей норматив не був виконаний (з вересня 2011 року працевлаштований інвалід).
Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Разом з тим, згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Судом встановлено, що ТзОВ "Саша-К" ЛТД фактично створило окремі робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2011 році, систематично інформувало Ковельський міськрайонний центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, проте інваліди в необхідній кількості для працевлаштування до відповідача не направлялися.
Отже, у 2011 році (січень - серпень) посади для працевлаштування інвалідів у відповідача були вакантні з незалежних від нього причин. На думку суду, відповідач вжив усіх необхідних та залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, тому суд приходить до висновку, що за таких обставин до відповідача не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць у 2011 році згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Закону України "Про зайнятість населення", суд
В задоволенні адміністративного позову Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саша-К" ЛТД про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 08 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий М.А. Александрова