18 вересня 2012 р. Справа №2а/0470/8447/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяВерба І.О.
при секретарі судового засіданняЧмона А.О.
за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю, -
Дніпродзержинський міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю в сумі 2346,64 грн.
Судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду Дніпродзержинського міського центру зайнятості із цим адміністративним позовом, оскільки з матеріалів, доданих до позовної заяви вбачалось, що на захист інтересів позивача Прокуратурою Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинського міського центру зайнятості раніше було подано цивільний позов до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_5 коштів в сумі 2364,64 грн., рішенням якого від 6 червня 2011 року позов було задоволено.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 31 жовтня 2011 року скасував рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 6 червня 2011 року та закрив провадження у справі, зазначивши, що такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
3 червня 2012 року за вх. №3600 Дніпродзержинському міському центру зайнятості Прокуратурою Заводського району м. Дніпродзержинська повернуто матеріали відносно ОСОБА_5 для самостійного звернення позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у добровільному порядку зазначені кошти не сплатила. Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що відповідач у період отримання допомоги по безробіттю знаходилась у трудових правовідносинах, отже, безпідставно отримала суми допомоги.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив посилаючись на відсутність трудових правовідносин, надав для огляду оригінал трудової книжки. Щодо суті спору представник зазначив, що відповідач є клієнтом банку, і отримувала невелику плату за залучення до банку нових клієнтів, проте такі відносини не мають характеру трудових, позивачем не була досліджена природа правовідносин між безробітним та банком.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості в період з 08.06.2007 року по 18.06.2008 року знаходилась громадянка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
15.06.2007 року наказом №НТ070615 ОСОБА_5 надано статус безробітної, призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі відповідно до пунктів 1, 3, 4, статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 2.1 «Порядку допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності», та розпочато її виплату.
18.07.2007 року згідно наказу №НТ070718 перераховано суми допомоги по безробіттю, 03.09.2007 року наказом № НТ070903 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з проходженням безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням ДСЗ відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв'язку із зарахуванням на навчання відповідно до пункту 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
31.01.2007 року наказом №НТ080131 припинено виплату матеріальної допомоги в період професійного навчання у зв'язку із закінченням навчання та розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю.
08.06.2010 року наказом №НТ100608 ОСОБА_5 знята з обліку відповідно до пункту 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян які шукають роботу і безробітних», вирішено повернути кошти, що були виплачені раніше, а саме 2346,64 грн., які складаються з суми допомоги по безробіттю - 1141,36 грн. матеріальної допомоги в період професійного навчання - 303,03 грн. та вартості професійного навчання - 901,25 грн.
Згідно протоколу засідання робочої групи з питань розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 15.04.2010 року №12, Дніпродзержинським міським центром зайнятості отримано акт №16 від 10.03.2012 року від Бабушкінського центру зайнятості стосовно факту одночасного перебування на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості та трудових відносинах з ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк». 10.03.2010 року було проведено звірку даних з банком, встановлено факт приховування відомостей про працевлаштування в період одержання допомоги по безробіттю (а.с.12).
Бабушкінським центром зайнятості складено акт №16 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 10.03.2010 року, яким встановлено, що особи надавали послуги роботодавцю згідно з укладеними договорами цивільно-правового характеру, за що отримували грошову винагороду та перебували на обліку в центрах зайнятості як безробітні і отримували допомогу по безробіттю. Висновок зроблений з урахуванням відповіді банку від 02.02.2010 року.
Згідно листа від 02.02.2010 року №30.1.0.0.03-6591115, із особами, зазначеними у запиті, банком були укладені договори про банківське обслуговування, в рамках якого публічно було запропоновано усім клієнтам виплати за залучення нових клієнтів (а.с.44-45).
З довідки Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 24.05.2011 року №19651/10/10-130 вбачається, що відповідно до центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України ОСОБА_5 в період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року отримувала доходи від ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» з ознакою доходу 01 «Заробітна плата» за 4 квартал 2007 року у розмірі 30 грн., за 1 квартал 2008 року у розмірі 232,80 грн., за 2 квартал 2008 року у розмірі 110,40 грн., за 3 квартал 2008 року у розмірі 32 грн.
В судовому засідання оглянуто оригінал трудової книжки, її копія долучена до матеріалів справи. Згідно запису №6 ОСОБА_5 20.04.2007 року звільнена з роботи за згодою сторін, в подальшому наявні тільки записи №№7-14, здійснені центром зайнятості. Записів про роботу у ПАТ «Приватбанк» трудова книжка не містить.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 заповнила заяву одного з батьків, у якій виявила бажання оформити на ім'я її дитини картки юніора. В прикінцевих положеннях такої заяви, а саме абзаці першому, зазначено, що банк на підставі цієї угоди має право виплатити клієнтові винагороду за надані банку послуги (виконані роботи). Перелік оплачуваних банком послуг і умов їх надання та оплати визначається Правилами, розміщеними на сайті банку, або окремо підписаною угодою між клієнтом і банком. З усіх належних клієнтові сум банк до виплати зобов'язаний здійснити утримання податків і зборів.
В матеріалах справи наявні також акти банку, згідно яких визначений результат дій клієнта банка, а саме визначено список залучених клієнтів. Так, згідно акту від 31.05.2008 року залучено 10 осіб, винагорода склала 72 грн.; акту від 31.03.2008 року залучено 24 особи, винагорода склала 172,80 грн.; акту від 30.04.2008 року залучено 2 особи, винагорода склала 14,40 грн.; акту від 31.12.2008 року залучено 5 осіб, винагорода склала 30 грн.; акту від 31.01.2008 року залучено 10 осіб, винагорода склала 60 грн.; акту від 30.06.2008 року залучено 3 осіб, винагорода склала 24 грн.
Вирішуючи заявлений спір, суд виходить із наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";
в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;
г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;
е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;
ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
З наданих сторонами документів вбачається, що відповідач не відноситься до жодної з перелічених категорій, отже, на спірний період відповідач не відносилась до зайнятого населення.
Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначив роботодавцем власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю; найманим працівником - фізичну особи, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.
Відповідно до статті 31 вищевказаного закону, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного; поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; зміни місця проживання; закінчення строку їх виплати; зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; смерті безробітного.
Позиція позивача про припинення відповідачу виплат допомоги по безробіттю у зв'язку із працевлаштуванням не підтверджується матеріалами справи.
З трудової книжки, письмових пояснень банку, фактичних правовідносин, що виникли на підставі заяви про оформлення картки юніора, вбачається що ОСОБА_5 не знаходилась у трудових правовідносинах із банком, вона не входила до його штату, не займала штатної посади, не підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, не отримувала мінімальні зарплатні платежі.
Дійсно, статтею 36 вказаного Закону визначено обов'язок застрахованої особи, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Проте, отримання відповідачем сум винагороди за залучення клієнтів банку в розмірі 405,20 грн. за період з 01.07.2007 року по 3 квартал 2008 року не свідчить про його працевлаштування, такі обставини не мали вплинути на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, фактично відсутнє умисне невиконання обов'язків та зловживання з боку застрахованої особи, отже відсутні й підстави для стягнення заявлених позивачем сум та задоволення позову.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 21 вересня 2012 року.
Суддя І.О. Верба