м.Вінниця
02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/3888/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни
позивача: Коханця О.В.
відповідача: Лучинського П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький завод пакувальних
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
08 серпня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2012 року № 0000021750 та № 0000031750.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по взаємовідносинах з ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс» за період з 01.02.2009 р. по 30.06.2010 р. складено акт від 13.07.2012 року № 22/1505/00383679, в якому зафіксовані порушення, зокрема:
- п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 135199 грн.;
- п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням від'ємного значення попереднього звітного періоду, в сумі 180776 грн.
На підставі даного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000021750 від 27.07.2012 року, яким збільшено ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 22632,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 5658,00 грн.; № 0000031750 від 27.07.2012 року, яким зменшено ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 135199,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, а відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримав та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судовому засіданні, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях № 35189/10 від 10.09.2012 року, в яких зазначив, що Вінницька ОДПІ, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, з 04.07.2012 року по 13.07.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ управління податкового оподаткування юридичних осіб ДПС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс» та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку сформованого за рахунок даного від'ємного значення за період з 01.02.2009 р. по 30.06.2010 р.
За результатами перевірки складено акт від 13.07.2012 року № 22/1505/00383679.
Згідно висновків даного акту, перевіркою встановлено, що:
на порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на 135199 грн.;
на порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням від'ємного значення попереднього звітного періоду, в сумі 180776 грн.
27 липня 2012 р. на підставі акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0000021750, яким збільшено ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 22632,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 5658,00 грн.;
№ 0000031750, яким зменшено ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 135199,00 грн.
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.
Так, в акті перевірки перевіряючими зазначено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 77-00186, матеріали якої містять пояснення замовника та директора TOB «Фірон ЛТД» Федосеева Р.В., відповідно до якого дана особа, на яку зареєстровано TOB «Фірон ЛТД» і підписи якої значаться у досліджуваних первинних документах, немає ніякого відношення до його реєстрації та фінансово-господарської діяльності.
Також в матеріалах наведеної кримінальної справи міститься протокол впізнання трупа невідомого, виявленого 26.09.2007р. При фактичному впізнані даного трупа, було встановлено в ньому особу ОСОБА_4, на якого в свою чергу було зареєстроване ТОВ «Партнерторгтранс» та який є директором даного підприємству.
До позовної заяви представником позивача додано акт від 21.03.2011р. № 913/2301/00383679 про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та достовірності суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету за період з 01.02.2009 року по 30.06.2010 року.
В даному акті зазначено, що засновник та директор TOB «Фірон ЛТД» Федодєєв Р.В. вказав, що до фінансово-господарської діяльності вказаного товариства не має ніякого відношення.
TOB «Фірон ЛТД» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Партнерторгтранс», засновником та директором якого являється ОСОБА_4, який помер 2007 року, а підприємство створене в вересні 2009 року.
Враховуючи вищевикладене, перевіряючі вважають, що у ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» відсутнє право на включення до сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість за придбання у ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс» послуг перевезення, оскільки виписані вказаними суб'єктами господарювання податкові накладні та видані накладні на придбання товарів, підписані неповноважними директорами.
На підставі висновків акту перевірки від 21.03.2011р. № 913/2301/00383679, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000992310 від 21.03.2011 року про збільшення ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 98373,00 грн. та № 0001002310 від 21.03.2011 року про зменшення ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 135199,00 грн.
Дані податкові повідомлення-рішення були оскарженні позивачем до Вінницького окружного адміністративного суду.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду 19.10.2011 року, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000992310 та № 0001002310 від 21.03.2011 року.
З тексту даної постанови слідує, що судом встановлено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» та його контрагентами ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс», що надає право ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» на включення до податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість за придбання у ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс» послуг перевезення.
Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення № 0000992310 від 21.03.2011 року відповідає за своїм змістом оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню № 0000021750 від 27.07.2012 року, а податкове повідомлення-рішення № 0001002310 від 21.03.2011 року відповідає за своїм змістом оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню № 0000031750 від 27.07.2012 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Враховуючи те, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду 19.10.2011 року, встановлено реальність господарських відносин між ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» та його контрагентами ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс», що спростовує твердження відповідача відносно протиправності включення ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» до податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість за придбання у ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс» послуг перевезення, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000021750 та № 0000031750 від 27.07.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню,
Що стосується посилань представника відповідача на те, що під час останньої перевірки, за результатами якої були прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, були встановлені додаткові обставини, то в даному випадку варто зазначити наступне.
Так, як слідує з тексту акту перевірки, згідно пояснень власників транспортних засобів та водіїв, що зазначені в товарно-транспортних накладних на перевезення товарів від постачальників ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» на його адресу їм невідомі представники та самі підприємства ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс», також вони не здійснювали перевезення товару від імені даних підприємств.
Крім того, з текстів даних пояснень, які долучені до матеріалів справи, слідує, що оплату за надання послуг по перевезенню здійснювало ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар».
Також, в акті перевірки зазначено, що як видно з оформлених заявок на перевезення вантажу, ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс» до перевезення вантажів залучали третіх осіб. Договори від імені ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» з перевізниками відсутні, тобто ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс» згідно заявок і є замовниками даних послуг.
Дані заявки завірені підписами, печатками експедитора та вантажоотримувача, але не містять підпису та печатки перевізника, що з урахування положень ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» свідчить по їх неповне оформлення, тому, як не містять підтвердження про надання їх перевізникам.
Однак, з аналізу положень ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», не слідує пряма вказівка на те, що в заявці повинен бути підпис та печатка перевізника.
Крім того, як зазначено перевіряючим в акті перевірки, згідно отриманих ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» накладних в графі замовник (платник) зазначено ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар» або підприємства постачальники товарів, а не ТОВ «Фірон ЛТД» або ТОВ «Партнерторгтранс», і на думку перевіряючого дані товарно-транспорті накладні також не підтверджують замовлення та супроводження експедитором від даних підприємств.
Однак, з такими твердження відповідача не можна погодитись з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно із вимогами ст. 932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
Таким чином, інформація вантажовідправником щодо замовника перевезень ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «Вінтар», вірно заносилась до ТТН, який до того ж взагалі не міг володіти відомостями про наявність договорів транспортної експедиції (перевезення) вантажів укладених між позивачем та ТОВ «Фірон ЛТД» та ТОВ «Партнерторгтранс».
Викладене свідчить про відсутність порушень зі сторони позивача під час складання ТТН.
З урахуванням усього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки висновки, викладені в акті перевірки від 13.07.2012 року № 22/1505/00383679, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже, і прийняті, на його підставі податкові повідомлення-рішення від 27.07.2012 року № 0000021750 та № 0000031750 є протиправними та підлягають скасуванню.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходив із того, що відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені судом обставини, оскаржувані рішення не відповідають вище переліченим вимогам.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки платіжним дорученням № 889 від 08.08.2012 року (а.с. 2) підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 1634,89 грн., а адміністративний позов задоволено повністю, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми сплаченого судового збору, шляхом її безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2012 року №№ 0000021750, 0000031750.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод пакувальних виробів "Вінтар"» (м. Вінниця вул. Некрасова, 87, код ЄДРПОУ 00383679) судовий збір в розмірі 1634 грн. 89 коп. (одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні 89 коп.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна