Справа № 2508/3129/2012 провадження № 11/2590/638/2012 Головуючий у І інстанції Бригинець М.М.
Категорія - ч.3 ст. 185 КК Доповідач Антипець В. М.
20 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіАнтипець В. М.
суддів: Демченка О. В. Оседача М. М.
з участю прокурора Шваб Л. В.
засудженого ОСОБА_2
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 14 червня 2012 року,
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_3, громадянин України, з повною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий:
- 28 листопада 2002 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 КК України із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76, 104 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- 12 травня 2003 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 11 грудня 2003 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 15 листопада 2006 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3, 304, 162 ч.1, 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2011 року був звільнений умовно-достроково на не відбутий строк покарання - 3 місяці 11 днів.
Засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2006 року, і за сукупністю вироків остаточно призначено 5(п'ять) років 1(один) місяць позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілих: ОСОБА_3 - 8 000 грн., ОСОБА_4 - 7 800 грн., ОСОБА_5- 6 265 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 1 207 грн. 08 коп.
Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Як встановив суд:
1) 12 січня 2012 року, близько 16 години, ОСОБА_2, прибув до господарства НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 і розташоване по АДРЕСА_4, з метою вчинення крадіжки, переліз через замкнену вхідну хвіртку та шляхом видавлювання віконної рами проник у будинок, звідки викрав гроші в сумі 8 000 грн.
2) 17 січня 2012 року, близько 09 години, ОСОБА_2 перебуваючи в АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_6, повторно, з метою вчинення крадіжки, через незамкнені двері проник у веранду житлового будинку, де знайшов ключ та відімкнув двері, що вели до кімнати, звідки викрав гроші в сумі 3 600 грн.
3) Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_2, 29 січня 2012 року, близько 09 години, шляхом підбору ключа відімкнув навісний замок вхідних дверей і проник у будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4, де з шухляди комоду, що стояв в одній із кімнат, викрав гроші в сумі 7 800 грн.
4) 07 лютого 2012 року, близько 10 години 15 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в АДРЕСА_6, повторно, з метою крадіжки, прибув до господарства ОСОБА_7, розташованого АДРЕСА_2, де шляхом пошкодження дверного замка, проник у будинок та викрав гроші в сумі 300 грн.
5) В цей же день, близько 11 години, ОСОБА_2, повторно, з метою вчинення крадіжки через вікно, проник у будинок ОСОБА_5, розташований по АДРЕСА_7, звідки викрав гроші в сумі 6 265 грн.
В апеляції засуджений просить його виправдати, обґрунтовуючи свої доводи тим, що крадіжок чужого майна він не вчиняв, у місцях вчинення крадіжок відбитків його пальців знайдено не було, зізнання в причетності до злочинів він написав під моральним та фізичним тиском працівників Козелецького РВ УМВС.
Його звинуватили в крадіжці грошей у потерпілої ОСОБА_6, яка проживає в с. Шуляки, тоді як в цей день він не виїжджав із с. Орлівка, Куликівського району. Проникнення у будинок було вчинене шляхом віджимання дверей сокирою, а не підбором ключів, як зазначено у обвинуваченні, на місці злочину були знайдені відбитки пальців, які йому не належать.
На думку засудженого, суд першої інстанції не розібрався з обставинами справи і з урахуванням минулих судимостей, засудив його за злочини, до яких він непричетний.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав доводи апеляції, в поясненнях, у судових дебатах та в останньому слові просив повірити в його непричетність до злочинів, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію засудженого залишити без задоволення.
Як убачається з матеріалів справи, на початку січня 2012 року ОСОБА_8, житель АДРЕСА_8 запросив до себе погостювати ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_9З перебуванням ОСОБА_2 в гостях у ОСОБА_8 та його синів, співпадають дати вчинення крадіжок у потерпілих в с. Козелець, а також дати крадіжок в селах, які розташовані поряд з автодорогою Чернігів-Київ.
Будучи допитаним в якості підозрюваного, обвинуваченого та підсудного ОСОБА_2 пояснював, що попутним транспортом доїхав з міста Києва у смт. Козелець, де вирішив обікрасти якийсь будинок, для чого пішов вулицею повз собор, зупинився біля будинку „АДРЕСА_4". На дорозі були помітні сліди від автомобіля, який виїхав з господарства, хвіртка була замкнена. Тоді він зрозумів, що господарів немає вдома, переліз через хвіртку, виставив скло із вікна і проник у будинок, де в одній із кімнат, на серванті, під підносом, знайшов та викрав гроші 8 000 грн.
Повернувшись з роботи на власному автомобілі, в цей же день, близько 23 години, потерпілий ОСОБА_3 відразу викликав працівників міліції, які під час огляду місця події виявили сліди проникнення у будинок. А саме, у вікні, яке виходить на город, було вийняте скло на зовнішній рамі та видавлена внутрішня рама, на склі з віконної рами були виявлені сліди від рукавиць(том 1, а. с. 64, 65-68, 69).
Рукавички, в яких видавлювалося скло, знайдені не були, а тому порівняльного дослідження для встановлення групової належності, експерти не проводили.
З часом вчинення ОСОБА_2 крадіжки чужих грошей співпадає час його знайомства з ОСОБА_8, до якого він прийшов, накупивши за викрадені гроші спиртних напоїв, їжі, цигарок.
Потерпіла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, 17 січня 2012 року виходила з будинку до магазину за хлібом, коли повернулася, дійсно виявила, що хтось проникав до неї у будинок, а з коробки, де вона зберігала кошти, зникло 3 600 грн.
Данні огляду місця пригоди від 17.01.2012 року свідчать про те, що вхід у будинок потерпілої здійснюється через одностворчаті двері до веранди. З веранди є вхідні двері до кімнати. Саме на цих дверях є вищерблення, давність походження якого невідома ( том 1 а. с.117-118).
Сама потерпіла не пам'ятає, замикала двері, чи забула їх замкнути, коли ходила до магазину, при собі носила ключ. Зникнення грошей помітила тільки завдяки тому, що радіо було переставлена на інше місце та необхідно було покласти гроші, що залишилися після відвідування магазину, в коробку.
Дійсно, з коробки, де зберігалися гроші потерпілої ОСОБА_6, були вилучені сліди пальців рук, які непридатні для ідентифікації особи, про що є висновки дактилоскопічної експертизи від 16.02 2012 року (том 1 а. с. 158-161).
26 січня 2012 року ОСОБА_6 подала заяву про закриття кримінальної справи по факту крадіжки в неї грошей по причині небажання подальшого її розслідування ( том 1 а. с. 129) і тільки завдяки зізнанню ОСОБА_2, клопотання потерпілої було відхилене.
Доводи засудженого, що він писав явку з повинною під диктовку працівника міліції, не заслуговують на увагу. По -перше, в своєму зізнанні ОСОБА_2 описує деталі, які були відомі лише особі, яка була на місці пригоди. А саме, зазначає, що вхідні двері до веранди потерпілої були незамкненими, у веранді знаходилася газова плита, під газовою плитою він знайшов ключ, яким відкрив замок до кімнати, звідки викрав гроші, які ОСОБА_6 зберігала у великій коробці, біля столу ( а. с. 136 в томі 1).
По - друге, у разі написання зізнання під тиском, спосіб проникнення був би іншим, який співпадав би з наявністю вм'ятин на дверній коробці. Яких розмірів була коробка, в якій потерпіла зберігала гроші, в протоколі огляду місця пригоди та в показаннях самої потерпілої, відомостей не було.
По-третє потерпіла за станом здоров'я матеріального позову не заявляла і відмовилася від подальшого розслідування справи по причині, що працівники міліції не знайшли винної особи.
Село Шуляки розташоване вздовж траси Чернігів - Київ, чим і пояснюється вибір ОСОБА_2 місця вчинення крадіжки. Повертався з міста Києва від брата, зупинилася маршрутка, він вийшов і шляхом крадіжки одержав 3 600 грн., які витратив на власні потреби.
Потерпіла ОСОБА_4 жителька смт. Козелець, сусідка нових друзів ОСОБА_2, 29 січня 2012 року перебувала на ранковій службі у храмі, а коли повернулася, помітила, що двері до будинку хтось відкривав. З будинку зникли два гаманці, в яких вона зберігала гроші в сумі 7 800 грн.
На час вчинення крадіжки ОСОБА_2 перебував в гостях у ОСОБА_8, яких за викрадені гроші пригощав спиртним та їжею у будинку, а потім цілу ніч розважалися у кафе в центрі селища. На гроші, викрадені у ОСОБА_4, ОСОБА_2 придбав мобільний телефон „Нокіа" 101 сірого кольору, який добровільно видав після затримання ( том 1 а. с. 18).
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 підтвердив, що ОСОБА_2 гостював у них вдома неодноразово, завжди при ньому були гроші. В день вчинення крадіжки у їхньої сусідки ОСОБА_4, на запрошення ОСОБА_2 вони гуляли за його рахунок в кафе „Літо". Після повернення додому до них підійшов працівник міліції, який займався розслідуванням крадіжки, став питати, чи не бачили вони сторонніх осіб, ОСОБА_2 занервував і кудись зник, без пояснень.
Зізнаючись у крадіжці грошей з будинку ОСОБА_4, ОСОБА_2 пояснював, що гроші зберігалися в дерев'яному комоді в двох гаманцях, на комоді було виставлено багато ікон. На таку подробицю як наявність ікон на комоді, слідство під час огляду місця пригоди та допиту потерпілої, не звертали уваги.
Потерпіла ОСОБА_7, жителька с. Чемер, про крадіжку грошей в сумі 300 грн. взагалі не заявляла. Заява від неї про проникнення у будинок і викрадення 300 грн. з'явилася тільки 10 лютого 2012 року, після того як ОСОБА_2 9 лютого 2012 року написав явку з повинною ( том. 1 а. с. 173, 177). Працівники Козелецького РВ УМВС до написання зізнання ОСОБА_2, взагалі не знали про факт вчинення злочину.
Крім того, ОСОБА_2 видав гаманець коричневого кольору, в якому зберігалися 300 грн. потерпілої ОСОБА_7, яка впізнала свій гаманець та одержала його у слідчого під розписку для зберігання ( том 1 а. с. 179, 181).
Потерпіла ОСОБА_5, жителька с. Чемер, крадіжку коштів виявила близько 14 години 07 лютого 2012 року, коли повернулася з роботи. ЇЇ увагу привернула розколота, скляна, віконна шибка, яка була залишена біля дверей. З будинку зникли кошти в сумі 6 265 грн., які були сховані в шафі.
Під час огляду місця пригоди на вікні біля вхідних дверей були виявлені сліди рукавичок ( том 2 а .с. 6-7), по яких можна було судити про ідентифікацію при наявності самих рукавичок ( том 2 а. с. 26-27).
Засуджений ОСОБА_2 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, не заперечував своєї причетності до крадіжки грошей з будинку потерпілої ОСОБА_5, та з участю двох понятих на місці відтворив обстановку та обставини крадіжки, показавши будинок, куди проникав, зауваживши при цьому, що коли виймав скло із вікна, не втримав його, при падіння скло тріснуло ( том 2 а. с. 30-31).
Отже, доводи засудженого про його непричетність до вчинення крадіжок, надання зізнань під тиском працівників міліції, не відповідають дійсності і не заслуговують на увагу.
Засуджений ОСОБА_2 детально надав показання про обставини вчинення крадіжок, які відповідають даним оглядів місця пригоди та показанням потерпілих, розповів про свою поведінку і витрату грошей, що підтвердили свідки, видав гаманець, який викрав разом з грошима у потерпілої ОСОБА_7, видав мобільний телефон, який придбав за викрадені гроші у потерпілої ОСОБА_4, при зізнанні у вчиненні злочинів називав факти, які не були відомими працівникам міліції.
У справі не встановлено жодних даних, які б свідчили про одержання органами попереднього слідства показань від засудженого, протиправним способом. Навпаки, ОСОБА_2, будучи затриманим за підозрою у вчиненні крадіжок в смт. Козелець, добровільно повідомив про інші епізоди крадіжок, навіть про ті, про які потерпілі не заявляли.
Під час судового засідання в суді першої інстанції ОСОБА_2 повністю визнав свою провину, в інкримінованих йому злочинах, та надав показання про їх обставини, не заявляючи про тиск чи неправомірні дії працівників міліції.
Таким чином, підстав для сумнівів у правильності та оцінці доказів, зроблених районним судом, колегія суддів не вбачає.
При обранні покарання засудженому, суд в повній мірі врахував, суспільну небезпеку вчинених злочинів, кількість епізодів крадіжок, особу винного, який має негативні соціальні зв'язки та схильності і з додержанням вимог ст. 65 КК України, призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження нових злочинів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 14 червня 2012 року щодо ОСОБА_2 без змін.
ДЕМЧЕНКО О. В. АНТИПЕЦЬ В. М. ОСЕДАЧ М. М.