04 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5111/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника позивача -Ікаєва Р.З.,
представника відповідача -Шульги Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
01 серпня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» (далі - позивач, ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004312301/122 від 15.03.2012 та №0009322301/79 від 08.06.2012.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект»(далі -ТОВ «Енергоінвестпроект») №38 від 19.01.2011. На час перебування у господарських відносинах з ТОВ «Енергоінвестпроект» підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ), а видані ним податкові накладні зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
13.03.1995 ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»зареєстроване у якості суб'єкта господарювання Кременчуцькою міською радою народних депутатів та з 20.03.1995 перебуває на обліку платників податку та з 28.06.1997 є платником ПДВ.
Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі положень пункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до направлення №1034/001034 від 15.02.2012, виданого Кременчуцькою ОДПІ, на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ №770 від 14.02.2012 у період з 16.02.2012 по 22.02.2012 проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»по питанню взаємовідносин з ТОВ «Енергоінвестпроект»за період з січня по лютий 2011 року у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 16.01.2012 №1454/10.
У ході перевірки встановлено заниження ПДВ на суму 728 682,00 грн та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 1 120 147,00 грн.
За результатами перевірки складено акт №1039/23-308/05756783 від 27.02.2012 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України /арк. с. 9-16/.
15 березня 2012 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004312301/122, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 728683,00 грн, з яких: 728 682,00 грн -за основним платежем, 1,00 грн -штрафні (фінансові) санкції /арк. с.17/.
За результатами адміністративного оскарження Державною податковою службою у Полтавській області винесено рішення, яким повідомлення-рішення №0004312301/122 від 15.03.2012 залишено без змін, та зобов'язано винести податкове повідомлення-рішення на суму зменшення суми від'ємного значення з ПДВ у розмірі 391465,00 грн за лютий 2011 року /арк. с. 19-23/.
08.06.2012 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0009322301/79, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 391465,00 грн за лютий 2011 року /арк. с. 18/.
Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15 березня 2012 року №0004312301/122 та від 08 червня 2012 року №0009322301/79, суд встановив наступне.
Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1 120 147,00 грн стали господарські операції з ТОВ «Енергоінвестпроект».
Так, 29.02.2008 між позивачем та ТОВ «Енергоінвестпроект»укладено договір №14-ЭЭ-08, за умовами якого останній продавав ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» почасово електричну енергію /арк. с.36-43/.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Енергоінвестпроект»позивачем надано договір, акт прийому-перадачі електроенергії, податкові накладні, платіжні доручення /арк. с. 36-65/.
На підставі зазначених господарських операцій позивачем сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді у розмірі 1 120 14,728 грн.
Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до положень пунктів 200.1.-200.3. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Приписами пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2011, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року, понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року, понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Згідно з аркушем 6 акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ встановлено заниження ПДВ на суму 728 682,00 грн та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 1 120 147,00 грн на підставі відсутності у Єдиному реєстрі податкових накладних, виданої ТОВ «Енергоінвестпроект»податкової накладної №38 від 19.01.2011 на суму 672 883,68 у тому числі ПДВ -1 120 147,28 грн.
Згідно листа Державної податкової інспекції від 25.09.2012 №2385/0/51-12/18-8526 станом на 25.09.2012 податкова накладна від 19.01.2011 №38 не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних через наявність помилки, а саме, невірна послідовність підписів документа. 10.02.2012 відповідно до пункту 7.4. наказу Державної податкової служби України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності», ТОВ «Енергоінвестпроект»направлено квитанції №№1, 2 про неприйняття податкової накладної від 19.01.2011 №38. Дані обставини підтверджуються квитанцією про одержання/приймання податкової накладної /арк. с. 94, 93/.
Враховуючи факт відсутності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, виданої ТОВ «Енергоінвестпроект»№38 від 19.01.2011 на суму 672 883,68 у тому числі ПДВ -1 120 147,28 грн, суд вважає обгрунтованим висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження позивачем ПДВ на суму 728 682,00 грн та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 391465,00 грн, тому податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012 №0004312301/122 та від 08.06.2012 №0009322301/79 є правомірними, а позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 94-95, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09 жовтня 2012 року.
Суддя К.І. Клочко