Справа № 2а/1770/3562/2012
01 жовтня 2012 року 11год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області
до Фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Справа розглянута в порядку скороченого провадження.
Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 12 вересня 2012 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.
Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно позовних вимог заборгованості фізичної особи - підприємця перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 4010, 30 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 направлена вимога про сплату боргу від 01.03.2012 р. № Ф140, яка отримана останнім 05.03.2012 року. На даний момент являється не виконаною.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2010 року № 2464-VI завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Крім того, п. 7 ст. 13 вказаного Закону встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та п. 2.1 ст. 2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 3.1 ст. 3 Інструкції єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Відповідно до п. 4.1.2. ст. 4 Інструкції єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно п. 4.2.4., 4.3.1. ст. 4 Інструкції єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Обчислення єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Згідно з п. 4.3.6., 4.3.7. ст. 4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV цієї Інструкції, або за результатами звірення платника з органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4010 (чотири тисячі десять) грн. 30 коп.
Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.
У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.
Суддя Жуковська Л.А.