Справа № 1570/4739/2012
04 жовтня 2012 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС про часткове скасування податкових повідомлень-рішень №0000481701 та №0000491701 від 30.05.2012 року в частині встановленої суми основного платежу та сум штрафних санкцій, затвердивши суму основного платежу в розмірі 840,00 грн., а за штрафними санкціями 210,00 грн. та 235,00 грн. відповідно, -
З позовом до суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС про часткове скасування податкових повідомлень-рішень №0000481701 та №0000491701 від 30.05.2012 року в частині встановленої суми основного платежу та сум штрафних санкцій, затвердивши суму основного платежу в розмірі 840,00 грн., а за штрафними санкціями 210,00 грн. та 235,00 грн. відповідно.
В судовому засіданні 04.10.2012 року представник позивача просив задовольнити позов з огляду на те, що позивач мав право здійснювати будь-який вид підприємницької діяльності, оскільки він сплачував максимальний розмір єдиного податку та податковим органом протиправно не враховані витрати позивача від підприємницької діяльності за І та ІІ квартали 2011 року. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (підпис представника у довідковому листі на обкладинці справи), але в судове засідання не прибув, в зв'язку із чим, на підставі положень ч.4 ст.128 КАС України, справа розглянута за його відсутності за наявними в справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов'язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
На підставі наказу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області ДПС від 25.04.2012 року №156 (а.с.29) та направлення на проведення перевірки від 26.04.2012 року №270/17-01 (а.с.30) посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»в період з 15.03.2012 року по 28.03.2012 року була проведена планова виїзна документальна перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.10.2010 року по 31.12.2011 року.
За результатами зазначеної перевірки був складений акт №874/17-01/НОМЕР_1 від 14.05.2012 року (а.с.7-13), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.п.9.12.1, 9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб», ст.13,ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та п.п.163.1.1, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, 177.2, п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України.
На підставі цього акту перевірки відповідачем 30.05.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000481701 (а.с.5) щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2114,00 грн. та штрафних санкцій 528,50 грн. та №0000491701 (а.с.6) щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 316,00 грн.
Представник позивача вважає оскаржені податкові повідомлення-рішення частково протиправними оскільки, позивач перебуваючи на спрощеній системі оподаткування у 2010 році мав права займатись будь-яким видом підприємницької діяльності, що підпадає під дію єдиного податку, хоча цей вид міг бути не зазначений у його свідоцтві про сплату єдиного податку адже він сплачував максимальну ставку єдиного податку та податковим органом не були враховані його витрати по оренді території у І та ІІ кварталах 2011 року в зв'язку із чим, невірно було розраховане податкове зобов'язання.
Представник відповідача у власних запереченнях проти позову від 20.09.2012 року №9497/10 (а.с.27-28) заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що доходи позивача, отримані від підприємницької діяльності, що не охоплюється свідоцтвом про сплату єдиного податку повинні обкладатись податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах та під час перевірки були враховані всі витрати позивача по наданих під час проведення перевірки документах бухгалтерського та податкового обліках.
Суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.
В акті документальної позапланової перевірки від 14.05.2012 року №874/17-01/НОМЕР_1 вказано, що позивач оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності у періодах з 11.10.2010 року по 31.12.2010 року здійснював перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, та був платником єдиного податку, у періоді з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року перебував на загальній системі оподаткування, у періоді з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року перебував на спрощеній системі оподаткування, та був платником єдиного податку.
Під час перевірки встановлено, що позивач, відповідно поданої заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування на 2010 рік №20638/10 від 11.10.2010 року (а.с.31), зазначений вид діяльності 51.90.1 інші види оптової торгівлі, але фактично підприємець здійснював роздрібну торгівлю вугіллям населенню.
Представник позивача не заперечував ту обставину, що позивач дійсно здійснював роздрібну торгівлю вугіллям населенню, а тому, відповідно до положень ч.3 ст.72 КАС України, ця обставина вважається встановленою.
Відповідно до п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року №746 та звичайна (загальна) система оподаткування, діюча у відповідності з розділом IV Декрету.
Відповідно до ст.2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Згідно із ст.6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб, а саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.
Підпунктом 9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено: «Якщо фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності». Таким чином, обсяг виручки за 2010 рік в сумі 101200,00 грн., підлягає оподаткуванню за загальними правилами.
Відповідно до п.п.9.12.1, п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.13, ст.14 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»оподатковуваними доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Пунктом 7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Враховуючи надані позивачем до перевірки валові витрати за 2010 рік у сумі 95707,00 грн. сума податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік у сумі 824,00 грн. (101200,00 грн.-95707,00 грн.=5493,00 грн.*15%) основного платежу визначена вірно.
Також податковим органом в акті документальної позапланової перевірки від 14.05.2012 року №874/17-01/НОМЕР_1 вказано, що позивач, перебуваючи на загальній системі оподаткування, відповідно до книги обліку доходів та витрат Ф.10 та виписки банку про рух грошових коштів 29.09.2011 року було отримано дохід в сумі 85000,00 грн. за 60 т. вугілля від населення.
Відповідно до п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України - доходи фізичних осіб -підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками визначеними в пункті 167.1 ст.167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця. Під час перевірки підприємцем були надані первинні оплачені документи, які підтверджують витрати за III квартал 2011 року на загальну суму 76398,00 грн. Інших оплачених документів, та завірених ксерокопій до документальної перевірки, та в додатках до заперечення від 18.05.2012 року (вхідний 18.05.2012 року №4171/10) до акту від 14.05.2012 року №874/17-01/НОМЕР_1 позивачем до Білгород-Дністровської ОДПІ не були надані.
Таким чином, відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.6 ст.177 Податкового Кодексу України нарахована сума податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 1290,00 грн. (85000,00 грн.-76998,00 грн.=8602,00 грн.*15%) обрахована вірно.
Не змінює цього висновку суду й надані представником позивача в судове засідання копію договору оренди території №7 від 08.10.2010 року та акти про надання послуг від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 29.04.2011 року, від 31.05.2011 року, від 30.06.2011 року, від 29.07.2011 року, від 21.08.2011 року, від 30.09.2011 року, оскільки вказані документи не підтверджують факту понесення позивачем фактичних витрат (здійснення оплати вартості наданих послуг з користуванням території), а лише підтверджують факт надання позивачу таких послуг.
Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржені акти суб'єкту владних повноважень прийняті на підставі ґрунтовного висновку посадових осіб органу ДПС, що відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України, суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС про часткове скасування податкових повідомлень-рішень №0000481701 та №0000491701 від 30.05.2012 року в частині встановленої суми основного платежу та сум штрафних санкцій, затвердивши суму основного платежу в розмірі 840,00 грн., а за штрафними санкціями 210,00 грн. та 235,00 грн. відповідно - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 09 жовтня 2012 року
Суддя Єфіменко К.С.
.