Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
21.09.2012 р. Справа № 2а-4104/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мельника О. М.
за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу
за позовомТовариство з обмеженою відповідальністрю "ЛІКОМ - КО", вул. Одеська, 14 с.Луканівка,55113, Кривоозерський район, смт.Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область,55104
доДержавного реєстратора Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області Комишенко Наталії Олександрівни, майдан Незалежності, 1, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область,55100
провизнання незаконними дії, , зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовними вимогами до Державного реєстратора Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області Комишенко Наталії Олександрівни щодо визнання незаконними дій Державного реєстратора Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області Комишенко Н.О. щодо відмови в проведенні 26.07.2012р. реєстраційних змін до установчих документів TOB «ЛІКОМ-КО»; зобов'язання Державного реєстратора Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області Комишенко Н.О. зареєструвати зміни до установчих документів TOB «Ліком-КО», надані до реєстратора 26.07.2012р.28 грудня 2004 року на підставі рішення засновників у відповідності до вимог чинного законодавства було створено товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІКОМ-КО».
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 23 липня 2012 року було прийнято рішення засновників TOB «ЛІКОМ-КО», про відмову в прийнятті спадкоємців померлого засновника до складу товариства. Враховуючи прийняте рішення товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІКОМ-КО» 26 липня 2012 року були надані в повному обсязі всі належні документи, які необхідні для проведення державної реєстрації змін до статуту ТОВ «ЛІКОМ-КО». Підстав у державного реєстратора для відмови в проведенні державної реєстрації змін до установчих документів не було. Проте відповідач тією ж датою відмовив в проведенні державної реєстрації поданих документів, посилаючись на відсутність правомочності загальних зборів товариства, що порушує вимоги чинного законодавства, а саме Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства».
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, позов не визнав, надав письмові заперечення, згідно яких вважажє правомірною відмову в реєстраційних діях з підстав не правомочності загальних зборів. Справу просив розглядати за його відсутності.
Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно обставини адміністративної справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
28 грудня 2004 року на підставі рішення засновників у відповідності до вимог чинного законодавства було створено товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІКОМ-КО». Факт створення та реєстрації даного підприємство підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 350739 та довідкою АБ № 356362 з ЄДРПОУ, видною 17.02.2011р. Відділом статистики у Кривоозерському районі.
Станом на 01.11.2011 року засновниками підприємства були ОСОБА_2 (41% статутного капіталу) та ОСОБА_3 (59% відсотків статутного капіталу).
23 листопада 2011 року помер один із засновників товариства - ОСОБА_2.
23 липня 2012 року було прийнято рішення про відмову в прийнятті спадкоємців померлого засновника до складу товариства. Враховуючи прийняте рішення товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІКОМ-КО»26 липня 2012 року були подані реєстраційна картка та необхідні документи, що стосувалися змін до установчих документів товариства.
Проте 26 липня 2012 року державний реєстратор Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області Комишенко Н.О. відмовила в проведенні реєстраційних дій на підставі відсутності правомочності загальних зборів товариства.
Суд вважає відмову неправомірною виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи - засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається ксерокопія (нотаріально засвідчена копія, копія, завірена органом державної реєстрації актів цивільного стану) свідоцтва про смерть фізичної особи.
Таким чином, позивач 26.07.2012 року надав в повному обсязі всі належні документи, які необхідні для проведення державної реєстрації змін до статуту ТОВ «ЛІКОМ-КО».
Частина 7 ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" забороняє державному реєстратору вимагати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - шостою цієї статті.
Підстав у державного реєстратора для відмови в проведенні державної реєстрації змін до установчих документів не було.
Так, у відповідності до частини 5 статті 147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Рішення щодо прийняття або неприйняття спадкоємців засновника до складу засновників вирішується виключно на загальних зборах засновників товариства.
Нормами статті 55 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника
Судом встановлено, що позивачем були додержані вимоги, передбачені ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" щодо повноти комплекту документів, необхідних для проведення реєстраційних дій
Враховуючи вимогу ч.7 ст.29 Закону, державний реєстратор був позбавлений можливості перевірити правдивість наданих ним на реєстрацію документів, а за таких обставин не мав можливості поставити їх під сумнів та відмовити у проведенні реєстраційних дій.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" на державного реєстратора покладається обов'язок по проведенню перевірки комплектності документів, які подаються на реєстрацію, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, відповідно до ч.3 ст.8, ч.4 ст.53 Закону, покладається на засновників (учасників) юридичної особи.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" на державного реєстратора не покладено обов'язок перевіряти наявність дійсної волі, волевиявлення осіб та способів волевиявлення; також до компетенції державного реєстратора не відноситься питання контролю щодо порядку скликання, проведення зборів осіб, які вирішили затвердити зміни про юридичну особу, та порядку їх оформлення.
Відповідно до норм п. 3. ст. 2 КАС України, - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо не дотримання державним реєстратором Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області Комишенко Н.О. вимог діючого законодавства України щодо відмови в проведенні 26.07.2012р. реєстраційних змін до установчих документів TOB "ЛІКОМ-КО" та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю в зв'язку з необхідністю поновлення порушених прав позивача.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконними дії Державного реєстратора Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області Комишенко Н.О. щодо відмови в проведенні 26.07.2012р. реєстраційних змін до установчих документів TOB «ЛІКОМ-КО».
Зобов'язати Державного реєстратора Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області Комишенко Н.О. зареєструвати зміни до установчих документів TOB «Ліком-КО», надані до реєстратора 26.07.2012р.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник