Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
28.09.2012 р. 10:10 Справа № 2а-3888/12/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
доПриватного підприємства фірма "Игдем", вул. 28 Армії, 15, кв. 9, м. Миколаїв, 54018
простягнення податкового боргу в сумі 10552,29 грн.,
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовними вимогами до Приватного підприємства фірма "Игдем" про стягнення податкового боргу в сумі 10 552,29 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має заборгованість, яка виникла в зв'язку з несплатою зобов'язання самостійно обчисленої суми земельного податку та орендної плати за землю в сумі 10552,29 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явився, відповідач заперечень суду не надав в зв'язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
Приватне підприємство фірма "Игдем" зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за № 10005206145 та перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва як платник податків з 02.02.95.
Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби з 02.02.2012 року за № 00210389, що підтверджується довідкою від 02.07.2012 року.
Відповідач є платником земельного податку та орендної плати за землю. Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в встановленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
15.02.2012 року відповідач подав до ДПІ податкову декларацію № 1550 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік. В даній декларації відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання по податку за землю на 2012 рік, в розмірі 11083,74 грн., з розбивкою сплати щомісячно з січня по листопад 923,64 грн. та за грудень 2012 року 923,70 грн. У відповідача виникла заборгованість з податку за землю за лютий, березень, квітень, травень 2012 року в сумі 3694,56 грн. Розрахунок відповідач не здійснив, внаслідок переплати а особовому рахунку відповідача сума боргу була зменшена на 109,34 грн. і склала 3585,22 грн.
15.02.2012 року відповідач подав до ДПІ податкову декларацію № 1549 з орендної плати за землю за 2012 рік. В даній декларації відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання по податку за землю на 2012 рік, в розмірі 83604,85 грн., з розбивкою сплати щомісячно з січня по листопад 6967,07 грн. та за грудень 2012 року 6967,08 грн. У відповідача виникла заборгованість з орендної плати за землю за травень 2012 року в сумі 6967,07 грн. Розрахунок відповідач не здійснив.
Загальна податкова заборгованість відповідача склала 10552,29 грн.
Позивачем було здійснено ряд заходів спрямованих на стягнення податкового боргу, 04.04.2012 року було виставлено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 208.
07.05.2012 року зазначена вимога відповідачем була отримана, про що свідчить підпис на поштовому повідомлені про вручення, однак суму заборгованості відповідач на сплатив.
Відповідно до п. 59.1 ст.. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
Відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у податкових деклараціях.
Згідно ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Приватного підприємства фірма "Игдем" податковий борг в сумі 10552,29 грн. на користь Держави.
3. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар