Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12045/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тарасенко І.М.
при секретарі Бебешко Ю.О.
за участю:
представника позивача Тутова Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за адміністративним договором, -
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за адміністративним договором.
В обґрунтування позову позивач вказав, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений адміністративний договір - договір оренди від 21.01.2006 року № 2573/2006 на нерухоме державне майно - нежитлові вбудовані приміщення, розташовані на 1 поверсі гуртожитку №4, загальною площею 108,8 кв. м. та 20,74 кв.м., що знаходяться на балансі Донецького національного технічного університету і розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває в управлінні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.
Відповідно до пункту 10.8 зазначеного договору оренди у разі закінчення строку дії, на який його було укладено - чинність цього договору припиняється.
Заявою від 20.01.2012 року за №20-06-04-00483 позивач повідомив суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу - підприємця ОСОБА_2, що 21.12.2011 року закінчився термін дії договору оренди №2573/2006 від 21.01.2006 року, та відповідно до якої вимагав повернути майно із оренди та зазначив, що майно вважається повернутим орендарем з моменту підписання сторонами, зазначеними в п. 2.4 цього договору, акта приймання-передачі. Дану заяву орендарем отримано нарочно, про що свідчить підпис відповідача про вручення від 20.01.2012 року.
Однак, згідно з актом приймання-передачі майно було повернуто балансоутримувачу лише 04.04.2012 року.
Такими чином, за час прострочення повернення об'єкта оренди позивачем була нарахована неустойка за період з 21.01.2012 року по 04.04.2012 рік включно, тобто з моменту отримання відповідачем повідомлення про припинення договору оренди по момент підписання акту приймання - передачі у розмірі 8435,70 грн. Кошти, які були перераховані орендарем до державного бюджету за використання державного майна після закінчення строку дії вищезазначеного договору оренди, були зараховані як неустойка.
З урахуванням часткового погашення неустойки, станом на 14.08.2012 року заборгованість з неустойки складає - 6197,16 грн.
Листами від 20.04.2012 року №20-06-03-03594, від 31.05.2012 року №20-06-025-04757, позивач повідомив відповідача про нарахування йому неустойки та про необхідність погасити її перед державним бюджетом.
Проте, неустойка відповідачем до теперішнього часу не сплачується.
Відповідно до зазначеного просив суд стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 неустойку в розмірі 6197,16 грн. (шість тисяч сто дев'яносто сім гривень) 16 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення яке є в матеріалах справи. Причин неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 412 та Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України №281-к від 01.12.2010 року.
Відповідач - ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Будьоннівської районної у м. Донецьку ради 24.07.2002 року № НОМЕР_2.
Відповідно до Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 412 (чинним на момент 26.04.2012 року) регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - відділення) є державним органом, який створюється Фондом державного майна (далі - Фонд) і йому підпорядковується.
Відділення в межах повноважень, визначених Фондом, і повноважень, делегованих Верховною Радою Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів, здійснює державну політику у сфері приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності, у власності Республіки Крим, комунальній власності області, мм. Києва і Севастополя (далі - державна власність) і є орендодавцем цілісних майнових комплексів державної власності.
Основними завданнями відділення є: організація та проведення приватизації майна, яке перебуває у державній власності, згідно з державною, республіканською (Республіки Крим) та місцевою програмою приватизації; здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень; здійснення повноважень орендодавця державного майна; організація діяльності представництв Фонду в районах і містах (далі - представництва); забезпечення роботи єдиної комп'ютерної інформаційної мережі органів приватизації.
У відповідності до п. 11 ч. 4 цього Положення відділення відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень, зокрема, виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств і організацій, їх структурних підрозділів, що перебувають у державній власності, окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств, організацій.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно із статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.
Так, в судовому засіданні встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та суб'єкту підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди №2573/2006 від 21 січня 2006 року нерухомого державного майна нежитлові вбудовані приміщення, що належать до державної власності. Даний договір укладено строком на 1 рік, що діє з 21 січня 2006 року до 16 січня 2007 року включно.
У відповідності до додаткової угоди №2 від 23.11.2010 року до договору оренди нерухомого майна, що належить державній власності, від 21.01.2006 року № 2573/2006 з 01 січня 2011 року припиняється дія договору п. 1 цієї додаткової угоди.
За договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові вбудовані приміщення першого поверху гуртожитку №4, загальною площею 108,8 кв. м., та 20,74 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Ватутіна, 36, що перебуває на балансі Донецького національного технічного університету (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.07.2005 року і становить за незалежною оцінкою 110419,00 грн.
Відповідно до п.2.2 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у разі припинення договору оренди майно повертається орендарем Балансоутримувачу, аналогічно порядку, встановленому договором при передачі майна Орендарю. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов'язаний повернути Балансоутримувачу або юридичній особі, вказаної Орендодавцем, орендоване Майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.
На виконання умов Договору майно передано в оренду відповідачу, про що складено відповідний акт приймання-передачі.
Частиною 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.10.6 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно заяви від 20.01.2012р. №20-06-04-00483 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору оренди від 21.01.2006р. №2573/2006 нерухомого майна, що належить до державної власності з 21.12.2011р. та зобов'язав відповідача повернути майно із оренди Балансоутримувачу по акту приймання-передачі. Дану заяву про припинення дії договору оренди відповідач отримав особисто, про що свідчить власний підпис на заяві.
Проте, в порушення приписів вищевказаних норм, наразі орендоване майно орендарем за актом приймання-передачі балансоутримувачу повернуто лише 04.04.2012р. Згідно ст.ст.611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі підвищеної плати за користування річчю за час прострочення.
За таких обставин, за весь час прострочення повернення об'єкта оренди, позивачем нарахована неустойка за період з 21 січня 2012 року по 04 квітня 2012 року на суму 8435,70 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем нараховану суму неустойки було частково сплачено у сумі 2238,54 грн., таким чином, сума неустойки складає 6197,16 грн.
Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок за договором оренди, суд дійшов висновку про правомірність нарахування неустойки за невиконання відповідачем обов'язку з повернення предмету оренди у період з 21 січня 2012 року по 04 квітня 2012 року на суму 6197,16 грн.
Листами від 20.04.2012р. №20-06-03-03594 та від 31.025.2012 року №20-06-05-04757 позивач повідомив відповідача про нарахування йому неустойки та про необхідність погасити її перед державним бюджетом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд вважає, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо самостійного стягнення з відповідача зазначеної суми неустойки.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку не сплачена неустойка за адміністративним договором від 21.01.2006р. №2573/2006, суд з урахуванням приведених норм діючого законодавства приходить до висновку про необхідність стягнення зазначеної суми з відповідача на користь Державного бюджету України.
У відповідності до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення неустойки за адміністративним договором - задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ін.н НОМЕР_1; АДРЕСА_2) у рахунок Державного бюджету (на розрахунковий рахунок 31116093700003, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38034036.) неустойку за користування майном за час прострочення повернення майна у розмірі 6197,16 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 02 жовтня 2012 року у присутності представника позивача.
Повний текст постанови складений 05 жовтня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Тарасенко І.М.