03 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/8002/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
за участю
представника позивача -Куткової Н.Б.
представників відповідача - Логвінової Л.І., Луценко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Єкатеринославський комерційний банк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.12 №0000038824, -
Позивач, ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.12 №0000388824/0, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 510 грн. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про безпідставність накладання штрафу, оскільки позивачем під час проведення перевірки і до її завершення були надані всі документи, які вимагались податковим органом, отже вимоги п.85.2 ст.85 ПК України дотримані. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх уточнення, підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових пояснень до нього.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, яка є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (а.с.159-163), позовні вимоги не визнав з мотивів, наведених в письмових запереченнях, за змістом яких позивачем порушені пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.85.2 ст.85 ПК України в частині ненадання документів про фінансово-господарську діяльністю, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.09.11. В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволені позовних вимог. Клопотання про залишення позову без розгляду, що надійшло до суду 07.08.12, підтримано представниками відповідача не було.
Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, посадовими особами податкового органу з 24.01.12 по 03.03.12, на підставі п.75.1 ст.75 ПК України, відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок банківських установ на І квартал 2012 та направлень від 20.01.12 та від 01.02.12, проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складений акт від 13.03.12 №205/08-04-20305925. Пояснення відповідача щодо складання за результатами означеної перевірки позивача акту перевірки від 10.02.12 №3/08-04-20305925 не відповідають дійсності, адже, як вбачається зі змісту названого відповідачем акту, він складений про ненадання ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» документів в ході проведення документальної планової виїзної перевірки, а не за результатами проведення такої перевірки (а.с.12-14).
Зі змісту акту перевірки від 13.03.12 №205/08-04-20305925 (а. акту 12-13) вбачається, що в ході перевірки позивачем не надано документи про фінансово-господарську діяльність, пов'язані з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.09.11, про що складені акти від 10.02.12 №/08-04-20305925 та від 03.03.11 №5-08-04-20305925. З посиланням на акт від 10.02.12 №/08-04-20305925 відповідачем відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.12 №0000038824, яким позивача за порушення п.121.1 ст.121 ПК України зобов'язано сплатити штраф в розмірі 510 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість доводів та висновків відповідача, викладених в акті від 10.02.12 №/08-04-20305925, та винесеного на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
За змістом положень п. 121.1. ст.121 ПК України накладення на платника податків штрафу в розмірі 510 гривень передбачено за ненадання таким платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.
Такі випадки обов'язкового надання платником податків контролюючим органам документів наведені законодавцем, зокрема в пп.16.1.5 п.16.1. ст. 16 ПК України та в п.85.2. ст.85 ПК України. Згідно з пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Зазначеному обов'язку платника податків кореспондує право посадової особи органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.8 ст.85 ПК України). Крім того, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (п. 73.3 ст. 73 ПК України).
Зі змісту акту від 10.02.12 №3/08-04-20305925, з посиланням на який відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вбачається, що станом на 10.02.12 позивачем не надані документи, які запитувались податковим органом листом від 13.01.12 №1499/10/08-04-18, запитом від 03.02.12 №12 «Щодо надання всіх документів, необхідних для перевірки», листом від 08.02.12 №4932/10/08-04-18.
Судовим дослідженням змісту листа СДПІ від 13.01.12 №1499/10/08-04-18 (а.с.171) встановлено, що він направлений у зв'язку з початком 24.01.12 документальної планової виїзної перевірки позивача та на підставі пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, пп.20.1.4 та пп.20.1.8 п.20.1 ст.20 п.85.2 ст.85 ПК України.
Положеннями п.73.3 ст. 73 ПК України визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Суд відмічає, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України).
З огляду на викладені законодавчі положення суд доходить до наступних висновків. Оскільки лист від 13.01.12 №1499/10/08-04-18 отриманий позивачем 13.01.12, висновки відповідача щодо ненадання позивачем станом на 10.02.12 запитуваних в загаданому листі документів є передчасними та суперечать вимогам ПК України, адже один місяць з дня отримання платником листа станом на 10.02.12 не минув. Більш того, означений лист, підписаний заступником комісії з проведення реорганізації СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, містить перелік інформації, яка запитується у позивача, та документів, що її підтверджують, однак, в ньому не зазначено підстави для його надіслання, визначені абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України. Зміст норм, на які йдеться посилання в такому листі (пп.16.1.5 п.16.1 ст.16, пп.20.1.4 та пп.20.1.8 п.20.1 ст.20, п.85.2 ст.85 ПК України), не визначає підстав та право податкового органу надсилати платнику податків відповідний письмовий запит про надання інформації перед початком проведення планової перевірки. Наведене позбавляє лист від 13.01.12 31499/10/0/-04-08 сили письмового запиту про надання інформації, обов'язкового до виконання платником податків в розумінні п.73.3 ст.73 ПКУ.
Судовим дослідженням запиту відповідача від 03.02.12 №12 «Щодо надання всіх документів, необхідних для перевірки» встановлено, що він направлений відповідачем в ході проведення планової перевірки позивача, яка розпочалась 24.01.12, та отриманий останнім 03.02.12 (а.с.175). Означеним запитом у позивача запитуються документи, наведені в листі від 13.01.12 №1499/10/08-04-18, які мають бути надані позивачем в строк до 06.12.11. Враховуючи наведені вище положення п.73.3 ст.73 ПК України, суд відзначає, що в порушення цих норм, запит від 03.02.12 №12 підписаний не керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби - відповідача, а головними державними податковими - інспекторами. Окрім того, як зауважено в положеннях п.73.3. ст.73 платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Нормами п.85.2 ст.85 ПКУ, які зобов'язують платника податків надавати податковим органом в повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки, визначено що такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Зі змісту вказаної статті не вбачається, що законодавець зобов'язує платника податків надати необхідні документи протягом певного строку після початку такої перевірки, не наділяє законодавець і податковий орган правом встановлювати для платника податків термін подання запитуваних документів.
Отже, враховуючи наведене, з огляду на положення п.82.1 ст. 82 ПК України, відповідно до яких тривалість планових перевірок великих платників податків, до яких відноситься позивач, не повинна перевищувати 30 робочих днів, яка може бути продовження не більше як на 15 робочих днів, висновки відповідача щодо ненадання позивачем станом на 10.02.12 на виконання запиту від 03.02.12 №12 документів є передчасними та суперечать вимогам ПК України. Наведене стосується і листа відповідача від 08.02.12 №4932/10/08-04-18, яке містить аналогічний зміст запиту від 03.02.12 №12, та в якому встановлений строк для надання позивачем таких документів до 10.02.12 (а.с.182).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку станом на 10.02.12 (дата складання акту №3/08-04-20305925, яким зафіксований факт невиконання позивачем обов'язку з надання документів податковому органу до перевірки та з посиланням на який прийняте оскаржуване рішення) платник податків - позивач не порушив свого обов'язку надати документи, що стосуються предмета перевірки, між тим відповідачем не дотримані приписи п. 73.3 ст. 73, ст.85 ПК України (лист від 13.01.12 №1499/10/08-04-18 не містить підстави для його надіслання, запит від 03.02.12 №12 підписаний не керівником (заступником керівника) ОДПС, строк виконання обов'язку платника податків - позивача з надання документів за листом від 08.02.12 станом на 10.02.12 не настав).
Розв'язуючи спір, суд також бере до уваги наступні обставини, встановлені в ході розгляду справи. Як вбачається зі змісту Журналу реєстрації документів, оригінал якого оглянутий в судовому засіданні (копія долучена до матеріалів справи - а.с.72-145), первинні документи, які необхідні для проведення перевірки та про які йдеться у вищенаведених листах податкового органу, поступово надавались позивачем в ході проведення перевірки посадовим особам відповідача, а саме з 24.01.12 по 03.03.12. Факт отримання таких документів стверджується підписом осіб, що здійснювали перевірки, та не спростований представниками відповідача під час розгляду справи. Наведене свідчить про виконання позивачем імперативних приписів податкового законодавства щодо обов'язку платника податків після початку перевірки надавати посадовим особам ОДПС у повному обсязі всі документи, що належить до предмета перевірки.
Окремо суд відзначає, що відповідно до п.85.7 ст.85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. В обґрунтування доводів щодо надання позивачем не всіх документів, що запитувались податковим органом, відповідачем не надано до суду опису отриманих від позивача (наданих позивачем) копій документів, складеного на виконання п.85.7 ст.85 ПКУ. Згідно з поясненнями представника позивача копія такого опису на адресу позивача не надходила. Чітких пояснень з приводу складання означеного опису представниками відповідача не надано.
Суд також зважує, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії та рішення. В даному випадку відповідачем не витриманий це тягар доказування, правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведена. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті від 10.02.12 №3/08/04-20305925, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
Наведені обставини в своїй сукупності дають підстави для висновку про відсутність правопорушення з боку позивача станом на 10.02.12, за яке положеннями п.121.1 ст.21 ПК України передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Відтак, позовні вимоги ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» підлягають задоволенню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 24.02.12 №0000038824, яким позивачу визначений штраф в розмірі 510 грн., - визнанню противоправним та скасуванню.
Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 24.02.12 №0000038824.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Єкатеринославський комерційний банк» (код ЄДРПОУ - 20305925) витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. (сто сім гривень) 30 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 05.10.12
Суддя А.О. Коренев