Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10764/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Козаченка А.В.
при секретарі Широбокові І.В.
за участю:
представника позивача Кашлакової А.І.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до ОСОБА_3 про визнання декларації про готовність об'єкту до експлуатації такою, що не надає права на експлуатацію об'єкту та зобов'язання вчинити певні дії,-
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання декларації про готовність об'єкту до експлуатації такою, що не надає права на експлуатацію об'єкту та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 08.10.2010р. позивачем була проведена перевірка будівництва прибудови до житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 м. Макіївки.
За результатами перевірки було встановлено будівництво прибудови до житлового будинку з господарськими побудовами, яка розташована на межі з домоволодінням №14, що є порушенням вимог п.3.25 ДБН 360-92.
Позивач вважає, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни слід приймати не менш 1,0 м. При цьому, повинно бути забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стоку атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Розміщення і орієнтація житлових будинків і громадських споруд повинні здійснюватися з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до СНіПов, як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будівлях.
Забудовнику надано припис від 08.10.2010р. щодо припинення виконання будівельних робіт у домоволодінні №12 та надання до Інспекції погоджену проектну документацію на будівництво.
Відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.10.2010р. та винесено постанову від 14.10.2010р. №1387 про накладення штрафу в сумі 850,00 грн., який відповідачем сплачено.
Проте, відповідачем в порушення ч.1, ч.6 ст.23, ст.28, ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій», котрий діяв на час проведення перевірки, дозвіл на виконання будівельних робіт не отриманий, а проектна документація до Інспекції не надана.
Також, позивач зазначає, що 24.11.2011р. було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта «Індивідуальний житловий будинок з мансардою, прибудовою та господарчими спорудами по АДРЕСА_1 в Червоногвардійському районі м. Макіївки» до експлуатації, замовник - ОСОБА_3.
В інформації про об'єкт зазначено - Індивідуальний житловий будинок літ. А1 з мансардою літ. М, прибудовою літ. а1, верандою літ. а3 та ганком літ. а4, літня кухня літ. Ж2, гараж літ. З, сарай літ. И, вольєр літ. К, навіс літ. Л, альтанка літ. М.
При цьому, в декларації зазначено початок будівництва - січень 2009 року, закінчення будівництва - грудень 2009 року.
Втім, 13.08.2012р. за результатами перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства позивачем виявлено, що згідно акту перевірки від 08.10.2010р. веранда літ. а3, літня кухня літ. Ж2 та альтанка літ. М перебували у стадії будівництва, у зв'язку з чим позивач вважає недостовірною інформацію, зазначену відповідачем у декларації, що є порушенням вимог ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.3.2, 3.4, 3.5 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.
Таким чином, позивач вважає, що вищевказана декларація, подана з недостовірною інформацією, не відповідає вимогам містобудівного законодавства, у зв'язку з чим не надає права на експлуатацію об'єкту нерухомості.
За таких обставин, позивач вважає, що у відповідності до ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» самочинно збудовані відповідачем прибудови до житлового будинку, а саме веранда літ. а3, літня кухня літ. Ж2 та альтанка літ. М підлягають знесенню.
На підставі викладеного позивач просив визнати декларацію про готовність об'єкта «Індивідуальний житловий будинок з мансардою, прибудовою та господарчими спорудами по АДРЕСА_1 в Червоногвардійському районі м. Макіївки» до експлуатації, замовник - ОСОБА_3, такою, що не надає право на експлуатацію об'єкту; зобов'язати відповідача знести самочинно збудовані відповідачем прибудови до житлового будинку та веранди літ. а3, літньої кухні літ. ж2, альтанки літ. м, АДРЕСА_1, м. Макіївка.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічно викладеному в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмові заперечення (а.с.29-31) згідно яких просив відмовити в задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, згідно до Указу Президента України від 08.04.2011р. №439/2011 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.
Державна архітектурно-будівельна інспекція є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області утворена згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011р. №549.
Згідно з п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, областях, мм. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007р. №317, основними завданнями Інспекції є, у тому числі, виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю й нагляду в сфері будівництва, містобудування та архітектури (державний архітектурно-будівельний контроль).
Згідно п.п.8 п.1 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, основним завданням Інспекції є, у тому числі, виконання в межах повноважень здійснення контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Таким чином, позивач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі звернення ОСОБА_4, 08.10.2010р. позивачем була проведена перевірка будівництва прибудови до житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 м.Макіївки, за результатами якої складено Акт перевірки від 08.10.2010р., яким встановлено будівництво в порушення вимог п.3.25 ДБН 360-92 прибудови з господарськими побудовами до житлового будинку №12 на межі з домоволодінням №14, а також без проектної та дозвільної документації, що є порушенням ст.ст.18, 23 Закону України «Про планування та забудову територій», котрий отриманий відповідачем, про що свідчить його особистий підпис в даному акті перевірки (а.с.14-16).
За вчинені правопорушення стосовно відповідача складено протоколи про адміністративні правопорушення від 08.10.2010р. та припис від 08.10.2010р., яким зобов'язано відповідача припинити будівельні роботи до усунення порушень та надати до інспекції погоджену проектну документацію на будівництво, котрі отримані відповідачем, про що свідчить його особистий підпис в даних документах (а.с.17-18, 21).
Постановою від 14.10.2010р. №1387 згідно ч.3 ст.96КУпАП позивача притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн., котра отримана позивачем, про що свідчить його особистий підпис в даній постанові, а штрафні санкції сплачені в повному обсязі, що підтверджується квитанцією ПАТ Райффайзен Банк Аваль від 10.11.2010р. (а.с.13, 19).
24.11.2011р. позивачем зареєстровано декларацію про готовність об'єкта «Індивідуальний житловий будинок з мансардою, прибудовою та господарчими спорудами по АДРЕСА_1 в Червоногвардійському районі м. Макіївки» до експлуатації, замовник - ОСОБА_3 (а.с.11-12).
В даній декларації зазначено наступну інформацію про об'єкт нерухомості: Індивідуальний житловий будинок літ. А1 з мансардою літ. М, прибудовою літ. а1, верандою літ. а3 та ганком літ. а4, літня кухня літ. Ж2, гараж літ. З, сарай літ. И, вольєр літ. К, навіс літ. Л, альтанка літ. М. Початок будівництва - січень 2009 року, закінчення будівництва - грудень 2009 року.
На підставі заяви ОСОБА_4, 13.08.2012р. позивачем проведено перевірку відповідача щодо дотримання вимог містобудівного законодавства під час будівництва прибудови до житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 м.Макіївки, за результатами якої складено Акт перевірки від 13.08.2012р., яким встановлено будівництво веранди літ. а3, літньої кухні літ. Ж2 та альтанки літ. М, у зв'язку з чим, на думку позивача, відповідачем надано недостовірну інформацію, зазначену у вищевказаній декларації, що є порушенням вимог ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.3.2, 3.4, 3.5 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (а.с.20).
Згідно ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій», котрий діяв на час виникнення спірних правовідносин, забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
Розміщення об'єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.
У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.
Місцеві органи виконавчої влади або виконавчі органи місцевого самоврядування вживають заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього Закону.
Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.
При будівництві об'єктів знесення (у разі потреби) існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про планування і забудову територій», проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.
Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій», дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.3.25 ДБН 360-92, протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).
Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.
Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ч.3 ст.96 КУпАП (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, суд зазначає, що представником відповідача у судове засідання було надано Робочий проект на індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який розроблений в 2009 році Архітектурним бюро «Платонов и К», котре має відповідну ліцензію (а.с.58-79). При цьому, факт виконання будівельних робіт підтверджується наданими у судове засідання товарними чеками (а.с.80-88).
Також, суд зазначає, що відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Відповідно до п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України №553 від 23.05.2011р. (далі за текстом Порядок №553), посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції; 6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов'язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків. Неподання таких висновків у визначений інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
Прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у видачі сертифіката з таких підстав: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил. Відмова у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі сертифіката надається замовнику в письмовому вигляді у строк, передбачений для реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва.
Замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом трьох місяців з дня його прийняття в експлуатацію.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011р. № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року за № 830/19568, затверджено Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (далі за текстом - Порядок №91).
Згідно п.3.4 Порядку №91, дані, зазначені у декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.
Замовник відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Відповідно до п.3.5 Порядку №91, Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
За таких обставин, суд вважає, що у позивача є право проводити перевірки суб'єктів господарювання у сфері містобудівної діяльності, притягувати їх до адміністративної відповідальності у разі порушення ними вимог законодавства у сфері містобудування, складати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень у сфері містобудування та приймати рішення щодо вводу в експлуатацію об'єктів нерухомості.
Крім того, суд зазначає, що згідно ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якої прийнято відповідне рішення суду.
Проте, суд зазначає, що відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; держава не втручається у здійснення власником права власності.
Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як вбачається з Свідоцтва серії САС № 255424 від 20.12.2011р., виданого на підставі рішення Виконкомому Макіївської міської ради №1464/10 від 13.12.2011р., ОСОБА_3 є власником домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, котре складається з: житлового будинку з мансардою літ. Ам, прибудовою літ. а1, верандою літ. а3 та ганком літ. а4, літньої кухні літ. Ж2, гаражу літ. З, сараю літ. И, вольєру літ. К, навісу літ. Л, альтанки літ. М, колонки питною, огорожі, в т.ч. воріт №№1, 2, 3, 4, у зв'язку з чим КП БТІ м. Макіївки 20.12.2011р. здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вищевказаний об'єкт нерухомості (а.с.32, 33, 57).
При цьому, будь-яких доказів стосовно скасування вищезазначеного свідоцтва про право власності, а також доказів (окрім акту перевірки) щодо виконання будівельних робіт з порушення вимог державних будівельних норм позивачем до суду не надано.
Також, суд зазначає, що при зверненні до суду позивач обрав одним із способів захисту порушеного права визнання декларації про готовність об'єкта «Індивідуальний житловий будинок з мансардою, прибудовою та господарчими спорудами по АДРЕСА_1 в Червоногвардійському районі м. Макіївки» до експлуатації, замовник - ОСОБА_3, такою, що не надає право на експлуатацію об'єкту.
Відповідно до ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Згідно п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
За таких обставин, суд вважає, що в розумінні ст.ст.105, 162 КАС України позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, а саме визнання декларації такою, що не надає право на експлуатацію об'єкту.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволені позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до ОСОБА_3 про визнання декларації про готовність об'єкту до експлуатації такою, що не надає права на експлуатацію об'єкту та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01.10.2012р.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.