Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12441/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Хохленкова О. В.
при секретарі Проніні Д. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледар про визнання недійсним рішення № 150 від 15.08.2012 року про нарахування штрафних санкцій та пені в сумі 236470,75 грн.,
за участю
представника позивача: Попової К.М.,
представника відповідача не з'явився , -
Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледар про визнання недійсним рішення № 150 від 15.08.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 236 470,75 грн.
В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 р. за рахунок сум що надходять від платника єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені без порядку календарної черговості їх виникнення. Однак, ця стаття не містить в собі норми відповідно до якої суми недоїмки, штрафів і пені погашаються саме за рахунок своєчасно сплачених сум єдиного внеску. Просив позов задовольнити та визнати недійсним рішення № 150 від 15.08.2012 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Дав пояснення, згідно з якими він вважає положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування» № 2464 щодо погашення за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, сум недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, такими що не відповідають Конституції України та положенням Закону України «Про власність» та просив позов задовольнити.
Відповідачем було надано клопотання про розгляд справи за його відсутністю та були надані письмові заперечення проти позову з документами на їх підтвердження, в яких він зазначив, що при прийнятті спірних рішень діяв у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені під час судового розгляду справи, дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України код ЄДРПОУ 33161769.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов"язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Таким чином, позивачем за даним позовом є саме Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», яке є юридичною особою.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Управління Пенсійного фонду України у м.Вугледар Донецької області діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 року (далі по тексту Закон 2464). З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків, зокрема, на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.
Рішенням начальника УПФУ в м. Вугледар № 150 від 15.08.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464, позивачеві були нараховані штрафні санкції та пеня в загальній сумі 236470 грн. 75 коп.
Згідно ч.1 ст.2 дія Закону 2464 поширюється на відносини що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише, визначених цим законом, або в частини що не суперечить цьому закону.
Виключно цим законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та ведення обліку єдиного внеску.
Відповідно до п.2 ст.1 Закону 2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярний основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового соціального страхування, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно ч.8 ст.9 Закону 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період
Відповідно до ч.ч.10, 11 ст.25 Закону 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Згідно п.п.7.2.2. п. 7.2 Інструкції « Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 29.09.2010 року № 21-5, розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно та поданих до органів Пенсійного фонду, в якому такий платник зареєстрований.
Відповідно до даних особового рахунку, наданих відповідачем та досліджених в судовому засіданні, встановлено, що позивач своєчасно не сплачував суми єдиного внеску, у зв'язку з чим відповідачем до нього були застосовані фінансові санкції.
Позивач не заперечував того факту, що в нього була недоїмка зі сплати єдиного внеску, та вказує в своєї позовній заяві що нормою ст.25 Закону 2464 передбачено послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум єдиного внеску без порядку календарної черговості їх виникнення.
Це твердження позивача є помилковим, оскільки частиною 6 ст.25 Закону 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Системно проаналізував вимоги Закону 2464 в їх сукупності суд приходить до висновку про те що: по-перше, єдиний внесок є консолідованим внеском, відміннім від внеску на пенсійне страхування, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярний основі; по друге, Законом 2464 встановлений граничний строк уплати єдиного внеску та санкції пов'язані з його несвоєчасною сплатою, та по - трете передбачено послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум єдиного внеску в порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, відповідач, при нарахуванні штрафу та пені за рахунок сум поточних платежів, що надійшли від платника єдиного внеску діяв в згідно вимог законодавства.
Приписами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача щодо застосуванню фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи рішення відповідача щодо відповідності ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та неупереджено.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледар Донецької області про визнання недійсним рішення № 150 від 15.08.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 236470,75 грн. - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі складена 05 жовтня 2012 року.
Суддя Хохленков О.В.