вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
01 жовтня 2012 р. (16:12) Справа №2а-10048/12/0170/21
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача - Прокуріна О.Ю., довіреність № 1617/10-05 від 18.06.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 656,34 грн.
Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення 656,34 грн. заборгованості по сплаті недоїмки внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058), Законі України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 08.07.2010р. № 2461-VI (далі Закон №2461), Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України" затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція) та мотивовані тим, що відповідачем не були сплачені у встановлений термін страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2012р. на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання 01.10.2012р. не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином -судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але конверт повернувся з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд-
Відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 10.04.2008р. як фізична особа-підприємець, що підтверджується Довідкою з ЄДР та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим як платник страхових внесків.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону №1058 відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 64 Закону №1058 виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону №1058 страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частиною 1 статті 15 Закону №1058 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Відповідно до п.5 статті 14 Закону №1058 страхувальниками також є застраховані особи, зазначені у п.3 статті 11 Закону: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) є платниками страхових внесків.
Судом встановлено, що позивачем 21.02.2011р. сформовано та направлено відповідачу вимогу № 139 про сплату боргу за 4 квартал 2010 року на загальну суму 656,34 грн., яка не була отримана останнім з незалежних від позивача обставин.
Законом №2461 підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376) викладено в такій редакції: "4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Судом встановлено, що Закон №2461набрав чинності 17.07.2010 року.
Однак, відповідно до п.2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. N 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за N 1136/17152 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Таким чином, з вищевказаного Порядку вбачається, що фізичні особи підприємці подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом, та відповідно базовим звітним періодом для сплати суми страхового внеску до Пенсійного фонду України для них є також календарний рік.
Таким чином, додаткові суми страхових внесків до Пенсійного фонду України за 2010 рік відповідач мав сплатити до 20 квітня 2011 року, тобто на день формування вимоги 21.02.2011р. у відповідача був відсутній як борг, так і обов'язок щодо декларування внесків за IV квартал 2010 року.
Судом також встановлено, що позивачем не дотримано порядок донарахування сум страхових внесків.
Так, відповідно до п.5.9 Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до п.8.2 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.
У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що органи Пенсійного фонду мають до нараховувати суми страхових внесків на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, якими встановлено порушення щодо повноти та своєчасності сплати страхових внесків.
Суд зауважує, що порушення, встановлені перевіркою та відображені в акті перевірки, є підставою для надіслання страхувальнику вимоги про сплату недоїмки.
Судом встановлено, що позивачем перевірка правильності нарахування та сплати відповідачем страхових внесків не проводилася, донарахування сум страхових внесків у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Отже, позивачем в порушення п.8.2 Інструкції вимога №72 від 22.11.10р. про сплату недоїмки надіслана без проведення перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків та без донарахування у встановленому законом порядку сум страхових внесків.
Більш того, судом встановлено, що позивачем після настання обв'язку у відповідача щодо декларування внесків за 2010 рік (до 1 квітня 2011 року) та фактичного виникнення боргу за 2010 рік (після 20 квітня 2011 року) перевірка правильності нарахування та сплати страхових внесків та донарахування у встановленому законом порядку сум страхових внесків також не проводилася, вимога на суму боргу, що виник після 20.04.2011 року, не виносилася.
Приймаючи до уваги, що позивачем на суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 656,34 грн., після виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати додаткових сум страхових внесків до органу ПФУ за 2010 рік, вимога не виносилася та не надсилалася, суд приходить до висновку, що у позивача не виникло право на звернення до суду щодо стягнення заборгованості зі страхових внесків в розмірі 656,34 грн.
Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача є передчасними, приймаючи до уваги, що позивачем після настання обв'язку у відповідача щодо декларування внесків за 2010 рік та сплати страхових внесків до органу Пенсійного фонду України перевірка правильності нарахування та сплати страхових внесків та донарахування у встановленому законом порядку сум страхових внесків не проводилася, вимога на суму несплачених позивачем страхових внесків не виносилася, у позивача відсутні законодавчо встановлені підстави для стягнення суми заборгованості зі страхових внесків у розмірі 656,34 гривень.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 01.10.2012р.
У повному обсязі постанову складено та підписано 08.10.2012р.
Керуючись ст. ст. 7, 69-71, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.