вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
19 вересня 2012 р. (16:25) Справа №2а-7454/12/0170/28
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосовій Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби щодо встановлення суми штрафних санкцій 42003,00 грн. як суми податкового боргу про включення зазначеної суми в особовий рахунок, як суми податкового боргу за кодом платежу 21080900, зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби виключити суму 42003,00 грн. з особового рахунку, зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби надати довідку про відсутність заборгованості з податку, зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби надати свідоцтво платника єдиного податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачеві неправомірно відмовлено в видачі довiдки про відсутність заборгованості з податку та зборам (обов'язковим платежам), в видачі свідоцтва платника єдиного податку на підставі пп.291.5.8. п. 291.5 статті 291 Податкового Кодексу України з причин неправомірного віднесення на особовий рахунок Позивача дані про податковий борг у сумі 42003,00 грн (сорок дві тисячі три грн. 00 коп.) по коду платежу 21080900 на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з причин, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, письмові пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
25 січня 2012 року позивач звернувся до ДПЇ у м. Ялта АР Крим із заявою про видачу свідоцтва платника єдиного податку (III групи). Листом заступника начальника ДПІ в АРК Пашина С.А. № 379/ф/172 від 20.01.2012 р. Позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку (III групи) було відмовлено.
07.05.2012 року позивач звернувся до ДПЇ у м. Ялта АР Крим із листом з проханням про надання довiдки про відсутність заборгованості по податках і зборам (обов'язковим платежам). Листом заступника начальника ДПІ в м. Ялта С.Л. Єрмакова № 2411/ф/19 - 00 від 14.05.2012 р у видачі довiдки про відсутність заборгованості по податках і зборам (обов'язковим платежам) було відмовлено.
Відповідач, приймаючи рішення про відмову у видачі позивачеві свідоцтва платника єдиного податку (III групи) і довідки про відсутність заборгованості по податках і зборам (обов'язковим платежам), керувався наступним:
- відповідно до пп.291.5.8. п. 291.5 статті 291 Податкового Кодексу України платником єдиного податку не можуть бути суб'єкти господарювання, які на день подачі заяви про реєстрацію як платник єдиного податку мають податковий борг;
- на особовому рахунку позивача у відповідача значиться податковий борг у розмірі 42003,00 грн. - дана сума визначена як сума податкового боргу на підставі рішення про застосування штрафних санкцій по акті перевірки № 242/17-1/НОМЕР_1 від 08.02.2012 року за порушення абзацу 1 п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, п. 8 Наказу ГНАУ від 29.10.1999 року №599 «Про затвердження свідоцтва про сплату єдиного податку й Порядку його видачі, на підставі п.11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509ХII від 04.12.1990 року й відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обороту готівок» від 12.06.1995 року № 436/95.
Частиною 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст, 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, що діяла на момент проведення перевірки) (далі - Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку; наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.
Згідно зч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання при здійсненні ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його у якості підприємця без статусу юридичної особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 12.08.2003 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_3.
Згідно зі Свідоцтвом НОМЕР_4 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ОСОБА_1 20.08.2003 року ДПI у м. Ялта, він був платником податку на додану вартість у 2007-2008 роках.
Відповідно до Свідоцтв про сплату єдиного податку НОМЕР_5 від 01.01.2007 року, НОМЕР_6 від 01.01.2008 року, НОМЕР_7 від 01.01.2009 року, ФОП ОСОБА_1 був платником єдиного податку у 2007-2009 роках.
Таким чином, суд зауважує, що Позивач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим на підставі направлення на перевірку від 25.01.2010 року № 19 (001230), виданого ДПІ у м. Ялта, плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, головним державним податковим ревізором відділу контрольно-перевірочної роботи Управління оподаткування фізичних осіб ДПI у м. Ялта інспектором податкової служби 1 рангу Сорокодум Ольгою Миколаївною проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року.
Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 був проінформований письмовим повідомленням від 22.12.2009 року № 66 (рег. № 144/17-1), яке було направлено 23.12.2009 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Перевірка проводилася у період з 25.01.2010 року по 05.02.2010 року з відома та у присутності ФОП ОСОБА_1
За результатами перевірки був складений Акт № 242/17-1/НОМЕР_1 від 08.02.2010 року.
Перевіркою було встановлено порушення вимог п. 8 Наказу ДПА України від 29.10.1999 року № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» в частині порушення ведення книги обліку доходів та витрат за формою № 10; вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, в частині неповного оприбуткування готівки у книзі обліку доходів та витрат за формою № 10 в загальній сумі 8400,60грн., у тому числі за 2007 рік у сумі 3433,24 грн., за 2008 рік. у сумі 4967,37грн.; абз. 17 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ в загальній сумі 90грн , у тому числі за грудень 2008 року на 90 грн.
Акт перевірки № 242/17-1/НОМЕР_1 від 08.02.2010 року був підписаний ФОП ОСОБА_1 із зауваженням: «З висновками перевірки погоджуюсь частково».
На підставі Акту перевірки № 242/17-1/НОМЕР_1 від 08.02.2010 року ДПІ у м. Ялта було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000211701/0 від 17.02.2010 року., яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 1 п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, п. 8 Наказу ДПА України від 29,10.1999 року № 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХII від 04.12.1990 року і згідно з абз. З ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 застосована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42003,00 грн.
Позивачем були направлені до ДПІ у м. Ялта заперечення на акт планової виїзної перевірки № 242/17-1/НОМЕР_1 від 08.02.2010 року, які отримані 10.02.2010 року, про що свідчить штамп на запереченнях.
17.02.2010 року позивачем був отриманий лист ДПІ у м. Ялта № 1390/Ф/17-1 від 13.02.2010 року «Про розгляд заперечень до акту перевірки», в якому повідомлялося про те, що заперечення відповідача не можуть бути прийняті до розгляду при ухвалені рішення про накладення штрафних санкцій.
Не погодившись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000211701/0 від 17.02.2010 року ФОП ОСОБА_1 оскаржив його до Державної податкової адміністрації в АР Крим.
Рішенням від 13.04 2010 року Державної податкової адміністрації в АР Крим скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.02.2010 року № 0000211701/0, прийняте ДШ у м. Ялта стосовно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та зобов'язано ДШ у м. Ялта прийняти стосовно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42003,00грн. згідно з вимогами підпункту 7.1 пункту 7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі рішення Державної податкової адміністрації в АР Крим від 13.04.2010 року ДПІ у м. Ялта 27.04.2010 року, відповідно до п.п. 7.1. п. 7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, зареєстрованим Міністерством юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758, було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000671701, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 за порушення абзацу 1 п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, п. 8 Наказу ДПА України від 29.10.1999 року № 599 «Про затвердження Свідоцтва про оплату єдиного податку та Порядку його видачі» на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХЇІ від 04.12.1990 року і згідно з абз 3 ст, 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення корм по регулюванню обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 застосована сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42003,00 грн.
Посадовими особами ДПІ в м. Ялті в 2010 році на особовий рахунок Позивача були внесені дані про податковий борг у сумі 42003,00 грн. по коду платежу 21080900 на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000671701 від 27.04.2010 року.
Перевіряючи законність та правомірність нарахування ДПЇ у м. Ялта АР Крим на особовий рахунок Позивача суми податковий боргу 42003,00 грн. по коду платежу, судом встановлено наступне.
На момент винесення рішення про застосування до Позивача штрафних (фінансові) санкцій № 0000671701 вiд 27.04.2010 року, діяв спеціальний Закон з питань оподатковування, що встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами й державними цільовими фондами по податках і зборам (обов'язковим платежам) - Закон України N 2181-III, статтею 5 якого визначений порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів і визначення податкового боргу.
Відповідно до п. 1.2 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити в бюджети або державні цільові фонди відповідну суму коштів у порядку й строки, певні даним Законом або іншими законами України.
Передбачена Указом № 436/95 штрафна санкція не є податковим зобов'язанням у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону №2181. Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181, тільки штрафні санкції за порушення податкового законодавства прирівнюються до сплати податку.
Відповідно до п.п. 4.2.2. п. 4.2 статті 4 Закону № 2181, що контролює орган може самостійно визначати суму податкового зобов'язання тільки у випадках, пов'язаних з порушенням податкового законодавства, а саме:
а) платник податків не подає у встановлений термін податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в представленої платником податків податкової декларації, які привели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) відповідно до законів з питань оподатковування особою, відповідальним за нарахування окремого податку або збору (Обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Відповідно п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання, самостійно погоджене платником податку або погоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, штрафні (фінансові) санкції за порушення абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обороту готівок" від 12.06.1995 р. № 436/95 не можуть бути визначені як податковий борг, оскільки не є такими в розумінні положень закону Закону № 2181 і фактично є, по суті - адміністративно-господарськими санкціями в розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України.
Крiм того, постановою від 23.06.2011по справі № 2а-3385/11/0170/24, яка вступила у закону силу, відмовлено у задоволенні позову ДПІ у м. Ялта до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
При прийнятті постанови адміністративний суд зазначив наступне. «Застосування санкцій за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, повинно здійснюватися податковим органом шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою "С" згідно з додатком 8 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253. При цьому ухвалення рішення за формою «С» повинно відбутися протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України. Так суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення було винесено порушенням річного строку застосування штрафних (фінансових) санкцій, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України. Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у м. Ялта прийнято рішення про застосування штрафних санкцій необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.»
Проте, податковий орган, не зважаючи на вищевказане рішення суду, наполягає на правомірності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000671701 вiд 27.04.2010.
Враховуючи вищевикладене, необхідно зазначити, що податковий не виконує приписи постанови по справі №2а-3385/11/0170/24 та нехтує висновками суду.
Як видно з листа №2411/ф/ 19-00, ДПІ в м.Ялті АРК ГНС вважає що податковий борг у Позивача виник на підставі повідомлення-рішення №0000211701 від 17.02.2010 р. ДПІ м. Ялти АРК ДПС плутає два різних по суті й за формою документа - податкове повідомлення-рішення й рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, рішення ДПІ м. Ялти про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а не повідомлення-рішення) №0000211701 від 17.02.2010 було скасовано ДПА м. Сімферополь у ході процедури адміністративного оскарження 13 квітня 2010 року.
Згідно Порядку напрямку органами ДПС України платникам податків податкових повідомлень і рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зі змінами по 10.08.2005р. № 328 (далі Порядок), процедура напрямку рішення про застосування штрафних санкцій за порушення не пов'язані з податковим законодавством (Форма «С») не передбачає визначення, нарахування й облік податкових зобов'язань по таким штрафним санкціям. (п 7. Порядок складання, напрямку (вручення) суб'єктам господарювання податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій і їхнього обліку в податкових органах)
Таким чином, відповідно до законодавчих актiв України, що дiяли до набрання чинності Податковим кодексом, у Позивача не міг виникнути податкової борг у сумі 42003,00 грн. (сорок дві тисячі три грн. 00 коп.), заснований на рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000671701 вiд 27.04.2010.
Суд не погоджується з думкою податкового органу про необхідність оскарження рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000671701 вiд 27.04.2010 оскільки, як було зазначено вище, вищевказане рішення визнано рішенням суду по справі №2а-3385/11/0170/24, яке набрало законної сили, протиправним.
Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у м. Ялта прийнято рішення про відмовлення в видачі довiдки про відсутність заборгованості з податку і зборам (обов'язковим платежам), та свідоцтва платника єдиного податку (III групи) на підставі пп.291.5.8. п. 291.5 статті 291 Податкового Кодексу України з причин неправомірного віднесення на особовий рахунок Позивача даних про податковий борг у сумі 42003,00 грн. (сорок дві тисячі три грн. 00 коп.) по коду платежу 21080900, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відтак відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 32, 82 грн., які сплачені до бюджету платіжним дорученням №16 від 05.07.2012, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК ДПС про визначення суми штрафних санкцій 42003,00 грн. як суми податкового боргу та про включення даної суми в особовий рахунок ФОП ОСОБА_1, як суми податкового боргу за кодом платежу 21080900.
3. Зобов'язати ДПІ у м. Ялта АРК ДПС виключити суму 42003,00 грн. з особового рахунку.
4. Зобов'язати ДПІ у м. Ялта АРК ДПС видати ФОП ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів).
5. 3. Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 32,82 грн.- судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калініченко Г.Б.