Справа № 2-а-110/11/0219
Головуючий у 1-й інстанції: Фартух О.І.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
03 жовтня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Мельник-Томенко Ж. М.
судді: Білоус О.В. Залімський І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області про перерахунок пенсії,
Позивач звернулась до Піщанського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області про зобов'язання доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Піщананського районного суду Вінницької області від 28.02.2011 року позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність дії управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області щодо нарахування позивачу підвищення до пенсії в розмірі меншому, ніж передбачено ст.6 Закону України "Про соціальних захист дітей війни", тобто менше 30% мінімальної пенсії за віком;
зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи із розміру встановленого ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2010 року, з врахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Піщананського районного суду Вінницької області від 28.02.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, а постанову суду першої інстанції -скасувати, з наступних підстав.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом України.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому, колегія суддів не може погодитися з висновками суду щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01.01.2010 року по 09.08.2010 року.
Також, відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
У зв'язку зі зверненням позивача до суду 10 лютого 2011 року колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 09.07.2007 року по 09.08.2010 року, залишити без розгляду.
Відповідно до ст.ст.11, 99 КАС України, права позивача на одержання підвищення до пенсії, як дитині війни підлягають захисту з 10.08.2010 року по 31.12.2010 року.
За таких умов, у випадку часткового задоволення позовних вимог розподіл судових витрат має здійснюватись в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 94 КАС України, тобто пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов, задоволено частково, на користь позивача має бути присуджено 1,70 грн. сплаченого судового збору.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови Піщанського районного суду Вінницької області та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області задовольнити частково.
Постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в частині, поданій поза межами шестимісячного строку на звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України, тобто за період з 09.07.2007 року по 09.08.2010 року, залишити без розгляду.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити повністю.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі меншому ніж передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Піщанському районі Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 10.08.2010 року по 31.12.2010 року із врахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1,70 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Білоус О.В.
Залімський І. Г.