21.09.2012 Справа №1915/14886/2012
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної Державної інспекції з питань праці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, приватного підприємця, жительку АДРЕСА_1,
за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із протоколу № 19-01-020/0321 про адміністративне правопорушення від 03 вересня 2012 року, під час перевірки головним державним інспектором праці Територіальної Державної інспекції з питань праці у Тернопільській області Шевчук Ю.Н. здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 було встановлено, що заробітна плата найманим працівникам виплачується два рази на місяць готівкою без належного бухгалтерського оформлення, що є порушенням ч. 2 ст. 110 КЗпП України та ст. 30 Закону України «Про оплату праці»; при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать їм від підприємства, в день звільнення не проводиться в порушення вимог ст. 116 КЗпП України; трудовими договорами з найманими працівниками обумовлено оплату праці у розмірі мінімальної заробітної плати, однак оплата праці найманих працівників проводиться у розмірах вищих, ніж обумовлено договорами, та не проводиться повідомлення працівників про розміри оплати праці та утримань із неї, чим порушено вимоги ст. 110 КЗпП України та ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»; графік надання щорічних відпусток найманим працівникам не розроблено і до відома працівників не доведено, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 79 КЗпП України та ч. 9 ст. 10 Закону України «Про відпустки»; заробітна плата виплачується найманим працівникам два рази на місяць, однак через відсутність платіжних відомостей на виплату заробітної плати неможливо встановити проміжок часу, через який здійснюється виплата, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці»; табелем обліку робочого часу працівників за червень 2012 року та трудовим договором від 17.06.2012 р. засвідчено факт допуску до роботи ОСОБА_3 в якості продавця непродовольчих товарів з 17.06.2012 р. без належного оформлення з нею трудових відносин, що суперечить вимогам ст. 21 КЗпП України; трудовий договір між працівником і фізичною особою був укладений, однак у центрі зайнятості зареєстрований 25.06.2012 р. або на 9 день після укладення, що суперечить вимогам п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП КУкраїни.
У судовому засіданні порушник ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала в повному обсязі та щиро розкаялася.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме протоколом про адміністративне правопорушення №19-01-020/0321 від 03.09.2012 року, актом перевірки № 19-01-020/0480 за дотриманням законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 15.08.2012 року, трудовим договором № 19011202513 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 17.06.2012 р., що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, додатком №1 до трудового договору №19011202513 від 17.06.2012 р. між працівником і фізичною особою, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, платіжною відомістю № 1/12 від 23.06.2012 р. на виплату авансу із заробітної плати за червень 2012 р., платіжною відомістю № 2/12 від 23.07.2012 р. на виплату авансу із заробітної плати за липень 2012 р., розрахунково-платіжними відомістями заробітної плати за травень-липень 2012 року працівників, що працюють в ПП ОСОБА_1
За даних обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, а також інші порушення вимог законодавства про працю, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, а тому вважає, що на неї слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави.
Керуючись ст.ст. 41, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в доход держави в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо