2-596/11
2/1533/70/2012
04.10.2012 року м. Южне
Южний міський суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Котова В.Г.,
при секретарі - Слісаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Южне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення в договорі купівлі-продажу прав та обов'язків покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та визнання недійсним зазначеного договору в цій частині,-
Позивач звернулася до Южного міського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та залученого в якості співвідповідача ухвалою суду від 15.11.2011 року ОСОБА_3 про переведення в договорі купівлі-продажу прав та обов'язків покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та визнання недійсним зазначеного договору в цій частині, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.06.2009 року на її гроші в сумі 23500 доларів США була куплена у ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_1, оформлення якої було зроблено на її доньку - ОСОБА_2.
Договір купівлі-продажу вищевказаної квартири був посвідчений приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5 29.06.2009 року.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу квартири відбувся, але сторона як покупець ОСОБА_2 вказана невірно, покупцем слід було записати позивача.
На той час вона працювала у м. Южне у КЗ «Южненська міська лікарня»з 01 вересня 2009 року по 03 червня 2010 року, що підтверджується записом у її трудовій книжці.
Дочка ОСОБА_2 грошей для купівлі цієї квартири не мала, а позивач, щоб купити цю квартиру, продала свої об'єкти нерухомості, а саме:
- 30.06.2009 року квартиру АДРЕСА_2;
- 16.07.2009 року житловий будинок АДРЕСА_3, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу.
Переїхати у м. Южне з Уманського району Черкаської обл. вона була вимушена за станом здоров'я.
Саме після переїзду до м. Южне, продажі своїх квартири та житлового будинку, вона купила квартиру АДРЕСА_1 за свої 23500 доларів США, а оформила на свою доньку - ОСОБА_2 для того, щоб її, як хвору людину, могла доглядати її донька та для того, щоб не переоформляти в подальшому документи на цю квартиру себе на дочку, вона вирішила відразу зробити оформлення документів на квартиру на дочку, чим допустила помилку, так як з юридичними питаннями обізнана не була.
Позивач зазначає, що, як вбачається з наданих до суду документів, спірна квартира була придбана на її гроші та саме вона є власником цієї квартири по договору купівлі-продажу від 29.06.2009 року.
Частиною 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Таким реальним наслідком повинно було стати оформлення в БТІ технічного паспорту на цю квартиру саме на неї а не на дочку. Оспорюваний частково правочин -договір купівлі-продажу зазначеної квартири, не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, він не відповідає вимогам вищевказаної статті, так як він суперечить вказаним вище фактам і доводам.
Статтями 202, 203 ЦК України зазначено, що правочином визначається така дія особи, що спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою ст. 203 ЦК України.
У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 229 ЦК України встановлюються правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки: якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України).
Якщо недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому також припиняється.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, будь які юридичні факти.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Право власності є непорушним (ст. 321 ЦК України).
Згідно ст. 346 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ст.ст. 215, 216 ЦК України).
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ст. 229 ЦК України).
На підставі викладеного, позивач просить суд перевести в договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 29.06.2009 року права та обов'язки покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та визнати недійсним зазначений договір в цій частині.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення позову, пояснивши суду, що вищевказану квартиру вони з колишньою дружиною ОСОБА_2 придбали для своєї дитини на спільні кошти, а саме частину грошей на придбання квартири надала позивач ОСОБА_1, а другу частину надав він.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показала, що не знає за чиї гроші була придбана вищевказана квартира та хто саме її купував, бо вона не була присутня при здійсненні договору купівлі-продажу.
Вислухавши позивача, відповідачів, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволені позову требі відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 11.07.1998 року. Рішенням Уманьського міжрайонного суду Черкаської області від 24.12.2010 року цей шлюб був розірваний та ОСОБА_2 було відновлено дошлюбне прізвище -ОСОБА_2.
Згідно договору купівлі продажу від 29 червня 2009 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_4 однокімнатну квартиру під номером АДРЕСА_1.
Вказана квартира була оформлена на відповідача ОСОБА_2, що підтверджується копією технічного паспорту виданого КП "ЮМБТІ" в м. Южне від 25.06.2009 року.
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 08.12.2010 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.10.2011 року, було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали вищевказану квартиру під час шлюбу та за відповідачем ОСОБА_3 було визнано право власності на ? частки цієї квартири.
Згідно ст.368 ч.3 ЦК України, ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікову на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу).
При таких обставинах суд вважає, що у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення в договорі купівлі-продажу прав та обов'язків покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та визнання недійсним зазначеного договору в цій частині необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.10,60,79-89,212-215 ЦПК України, суд -
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про переведення в договорі купівлі-продажу прав та обов'язків покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та визнання недійсним зазначеного договору в цій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк -з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення -з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.Г.Котов