Справа № 227/2390/12
Провадження №11/0290/1042/2012
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гончарук-Аліфанова О.Ю.
Доповідач Слободян К.Б.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді Слободяна К.Б.
суддів: Кривошеї А.І., Мішеніної С.В.
з участю прокурора Миколайчука Д.Г.
адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4,
потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши 03 жовтня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь при розгляді справи судом 1-ї інстанції, адвоката ОСОБА_2 в інтересах потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на постанову Хмільницького міськрайонного суду від 7 серпня 2012 року, якою кримінальну справу відносно
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України,
з середньою освітою, одруженого, пенсіонера,
за ст. 115 ч. 1 КК України направлено прокурору Вінницької області для проведення додаткового розслідування, -
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_3 біля 21.00 год., знаходячись поблизу АДРЕСА_2, у якому проживала ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, вступив з останньою у суперечку на побутовому ґрунті. Після чого, прагнучи виразити свою зверхність та довести вірність своїх суджень, прийшовши до будинку ОСОБА_7 продовжив конфлікт.
При цьому, ОСОБА_4, усвідомлюючи те, що ОСОБА_7 є особою похилого віку, нехтуючи правилами співжиття та нормами моралі, маючи умисел на позбавлення її життя, прикладаючи максимум зусиль, умисно наніс їй близько 10-ти ударів руками та ногою по голові і тулубу, спричинивши закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів у м'які покрови голови відповідно скронево-тім'яно-потиличній ділянці справа, суб-арахноїдального крововиливу відповідно скронево-тім'яній ділянці правої півкулі, закриту тупу травму грудей у вигляді крововиливів у м'які покрови по передній та бічним поверхням, поперечного перелому грудини відповідно 3-му міжребіррю, переломів ребер з обох боків по передньо-пахвиним лініям без ушкодження пристінкової плеври, синці, садна та рани обличчя, садно на лівій руці, від яких вона впала на підлогу у кімнаті.
Потім ОСОБА_4 з метою доведення свого умислу до кінця, накинувши на голову потерпілої ковдру та обхопивши обома руками шию задушив її.
Смерть ОСОБА_7, відповідно до висновків судово-медичної експертизи №34 від 07.05.2012 та додаткової судово-медичної експертизи №90 від 11.06.2012, настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї руками.
При попередньому розгляді справи, за клопотанням адвоката обвинуваченого ОСОБА_4- ОСОБА_3, суд, керуючись ст. 246 КПК України, з підстав допущених під час досудового слідства порушень вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, спрямував справу на додаткове розслідування, мотивуючи своє рішення тим, що згідно обвинувальних документів, передбачених ст. ст. 132, 223 КПК України, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення, яке не є конкретним за змістом, в ньому не зазначену одну з основних обставин, що підлягає доказуванню в кримінальній справі -мотив злочину, що є безумовним порушенням його права на захист, що, в свою чергу, відповідно до вимог КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, тягне за собою повернення справи на додаткове розслідування зі стадії її попереднього розгляду.
Крім того, досудовим слідством невірно з'ясовані відомості про потерпілих, так, відповідно до постанови від 30.03.2012 року, потерпілим визнаний ОСОБА_5, а в обвинувальному висновку, потерпілим зазначений ОСОБА_5, який таким не визнавався. Дані обставини також суперечать вимогам ст. 132, 223 КПК України про зміст процесуальних документів обвинувачення.
На думку суду, під час додаткового розслідування необхідно усунути зазначені недоліки, прийняти міри для поновлення порушеного права на захист та поновлення прав потерпілого.
В апеляції прокурор Новаківський О.Г., який брав участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції, посилаючись на незаконність та невмотивованість постанови суду, просить її скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд. Доводи, викладені в апеляції, прокурор мотивує тим, що постанова про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 132 КПК України, так як в ній вказано місце, час, спосіб, мотиви, наслідки злочину, відомості про потерпілого, а також інші обставини, які відомі слідству. При цьому, слідство проведено уповноваженою на те особою, обвинувачення ОСОБА_4 пред'явлено, обвинувачений забезпечений правом на захист, у зв'язку з чим, не було достатніх підстав направляти кримінальну справу з попереднього розгляду на додаткове розслідування.
В апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зазначає про те, що помилка в анкетних даних потерпілого не є підставою для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування. Що стосується відсутності мотиву злочину, то він вказаний як в постанові про притягнення в якості обвинуваченого, так і в обвинувальному висновку, а саме: неприязні стосунки на побутовому ґрунті. На думку адвоката, можна погодитись з судом у тому, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки більш тяжкого злочину -п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки після побиття ним потерпілої і спричинення чисельних переломів, остання заявила, що звернеться до правоохоронних органів, тобто з метою приховування злочину. Однак постанова суду є передчасною. У зв'язку з зазначеними обставинами, просить скасувати зазначену постанову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступи в судових дебатах прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію і просив скасувати постанову суду; адвоката ОСОБА_2 та потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, які також підтримали апеляцію і просили скасувати постанову суду; адвоката ОСОБА_3, яка проти апеляцій заперечувала і просила постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. ст. 132, 223 КПК України в постанові про притягнення в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку обов'язково зазначаються всі обставини справи: місце, час, спосіб, мотиви, наслідки злочину, всі зібрані у справі докази, відомості про потерпілого, а також інші обставини, які відомі слідству.
Відповідно до п. 2 ст. 64 КПК України обов'язковому доказуванню у кримінальній справі підлягає винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, тому встановлення мотиву злочину і зазначення його в процесуальних документах є обов'язковим.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення, яке не є конкретним за змістом, в ньому не зазначена одна з основних обставин, що підлягає доказуванню в кримінальній справі, а саме мотив злочину, що є безумовним порушенням права обвинуваченого на захист, що згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування»тягне за собою повернення справи на додаткове розслідування зі стадії її попереднього розгляду.
Крім того, досудовим слідством невірно з'ясовані відомості про потерпілих. Так, відповідно до постанови від 30.03.2012 року (т. 1, а.с. 228) потерпілим визнаний ОСОБА_5, а в обвинувальному висновку потерпілим зазначений ОСОБА_5, який таким не визнавався (т. 4, а.с. 135), що також суперечить вимогам ст. ст. 132, 223 КПК України про зміст процесуальних документів.
Тому, на думку колегії суддів, висновок суду про необхідність повернення справи на додаткове розслідування саме зі стадії її попереднього розгляду є підставним.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмільницького міськрайонного суду від 07 серпня 2012 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України на додаткове розслідування -без змін.
Судді:
Згідно з оригіналом: