Постанова від 16.07.2012 по справі 0670/3818/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3818/12

категорія 5.2

16 липня 2012 р. час прийняття 17:50 м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участю секретаря Дворнікової А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представників відповідача Дубініна В.Л., Дячука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 до Житомирської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування рішення від 22.05.2012 № КТ-101-0467-2012, визнання дій протиправним, визнання незаконною та скасування картки відмови в митному оформленні та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

15 червня 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Житомирської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, з такими позовними вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Житомирської митниці про визначення коду товару від 22.05.2012 №КТ-101-0467-2012;

- визнати протиправними дії Житомирської митниці щодо відмови в митному оформленні автомобіля марки - Opel/Vauxhall, модель - Vivaro, номер кузова НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4 С535917, 2005 року виготовлення, колір - сірий, який раніше був у вжитку з об'ємом двигуна - 1870 см. куб., за кодом згідно УКТЗЕД №8704219900;

- визнати незаконною та скасувати картку відмови в митному оформленні товарів і транспортних засобів через митний кордон України №101000015/2/00008;

- зобов'язати Житомирську митницю здійснити митне оформлення автомобіля марки - Opel/Vauxhall, модель - Vivaro, номер кузова НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4 С535917, 2005 року виготовлення, колір - сірий, який раніше був у вжитку з об'ємом двигуна - 1870 см. куб., за кодом згідно УКТЗЕД №8704219900.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19 квітня 2012 року уповноважив ОСОБА_5 придбати на ім'я позивача автомобіль, розмитнити та перевезти цей транспортний засіб до місця проживання позивача тощо.

ОСОБА_5 придбав автомобіль та 16 травня 2012 року подав у Житомирську митницю вантажно-митну декларацію (далі - ВМД) та товаросупровідні документи на вантажний автомобіль марки - Opel/Vauxhall, модель - Vivaro, номер кузова НОМЕР_3. У графі 33 ВМД "код товару " згідно УКТЗЕД декларант вказав код НОМЕР_1, що відповідає вантажному автомобілю та в графі 31 ВМД "опис товару" теж зазначив, що це вантажний автомобіль.

Дана декларація була прийнята до митного оформлення, проте, 22 травня 2012 року відділом митних платежів Житомирської митниці прийнято рішення № КТ-101-0467-2012, згідно якого ввезений автомобіль позивача класифіковано відповідно до УКТЗЕД за кодом 8703329030, тобто, як вантажопасажирський автомобіль та видано картку відмови в митному оформленні №101000015/2/00008.

Позивач вважає, що код товару визначений відповідачем неправильно, посилається на лист Держмитслужби України від 19.02.2011 №11/1-10.16/2720-ЕП, у якому класифіковано транспортні засоби згідно з вимогами УКТЗЕД і особливості автомобіля повністю відповідають ознакам коду товарної позиції 8704, тобто, вантажному автомобілю.

Також посилається, в підтвердження правильності визначення декларантом ОСОБА_5 коду товару, на висновок спеціаліста №352 ПП ОСОБА_6, який підтверджує те, що автомобіль є саме вантажним.

У зв'язку з наведеним просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та підтвердила обставини на які посилається позивач у позовній заяві, і просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, надали в судове засідання заперечення на позов, вважають позовні вимоги необґрунтованими з огляду на таке.

Під час здійснення процедур митного контролю та митного оформлення було встановлено факт невірної класифікації транспортного засобу у ВМД, поданій ОСОБА_5 Вказують на те, що у випадку, коли є розбіжності у наданих до митного оформлення документах, та результати митного огляду не дають однозначної відповіді задекларованого як вантажний автомобіля, а декларантом не надані документи від заводу-виробника про те, що автомобіль конструктивно виготовлений заводом - виробником у вантажному варіанті, такі автомобілі класифікуються у товарній позиції 8703 за УКТЗЕД, як вантажопасажирські автомобілі. За результатами опрацювання пакету документів, провівши митний огляд Житомирська митниця прийняла рішення про визначення коду товару товару від 22.05.2012 № КТ-101-0467-2012, яким віднесено транспортний засіб до товарної підкатегорії 8703329030 згідно УКТЗЕД як вантажопасажирський автомобіль-фургон. Зазначають, що посилання позивача на висновок спеціаліста №352 ПП ОСОБА_6 є сумнівними, так як вказаний висновок здійснено спеціалістом 31.05.2012, тоді як 23.05.2012 транспортний засіб був вилучений та переданий на склад митного органу (протокол про вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0252/101060000/2012 від 23.05.2012). Дозвіл на здійснення дослідження транспортного засобу Житомирською митницею не надавався. Вважають висновок спеціаліста №352 від 31.05.2012 фіктивним. Тому просять відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки відповідач діяв в межах наданих повноважень та відповідно до законодавчих норм.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. До суду повернулися два конверти, якими ОСОБА_5 направлялися судові повістки, із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 38, 82). Відповідно до частини 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вирішив провести розгляд справи за відсутності третьої особи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення у зв'язку з таким.

16 травня 2012 року декларантом ОСОБА_5 до Житомирської митниці подано ВМД № 101060000/2012/007392 з метою митного оформлення транспортного засобу - вантажного автомобіля, марки - Opel, модель - Vivaro, номер кузова НОМЕР_3, двигун №F9Q, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3 (а.с. 16-17). Одержувачем у ВМД було вказано ОСОБА_4. У графі 31 ВМД декларант вказав, що це вантажний автомобіль, а в графі 33 код товару зазначив код НОМЕР_1 згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) як вантажний автомобіль.

У зв'язку із тим, що у працівника митної служби виникло спірне питання щодо правильності класифікації та коду товару він підготував запит №7392 від 16 травня 2012 року до відділу митних платежів (а.с. 103). На зворотній стороні вказаного запиту є відмітка, про те що декларанта ОСОБА_5 ознайомили під підпис з необхідністю надання додаткової інформації про фірму-виробника щодо типу кузова та документів заводу виробника.

Декларантом було надано товаросупровідні документи: посвідчення на допуск до експлуатації транспортного засобу від 22.11.2005 № Р18 582281, видане в Королівстві Бельгія (а.с. 104-109). Інших документів декларантом не було надано.

Суд звертає увагу на те, що у сертифікаті відповідності (а.с.18), зареєстрованому у реєстрі за № UA1.182.0070846-12, виданому органом із сертифікації, вказано, що виробником транспортного засобу є Німеччина "Adam Opel Ag Automobilfabrik" а не Королівство Бельгія.

22 травня 2012 року на підставі вказаного запиту №7392 відділом митних платежів Житомирської митниці прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-101-0467-2012 (а.с. 11-12). У висновку документу зазначено, що код товару встановлено 8703329030 і це є вантажопасажирський автомобіль-фургон: -Opel/Vauxhall, модель - Vivaro, номер кузова НОМЕР_3; загальна кількість місць,включаючи місце водія, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу-6 (в наявності-3); тип кузова-фургон (у лівій і боковій панелі за місцем водія наявне вікно; у правих зсувних дверях та задніх дверях наявні вікна; у внутрішньому просторі транспортного засобу позаду водія відсутня перегородка, наявні місця для встановлення пристроїв безпеки та наявні чотири отвори в панелі підлоги; у внутрішньому просторі транспортного засобу позаду місця водія наявні сліди демонтованого оздоблення); тип двигуна- дизельний; двигун F9Q; робочий об'єм двигуна -1870 см.куб.; потужність-60 кВт; вантажопід'ємність-0,948т; маса в разі максимального завантаження-2,70т; такий, що був у використанні; колісна формула-4х2; -календарний рік виготовлення-2005; модельний рік виготовлення-2005; колір-сірий; дата введення в експлуатацію - 22.11.2005; країна виробництва - DЕ.

На підставі вказаного рішення було прийнято картку відмови в митному оформленні товарів і транспортних засобів через митний кордон України №101000015/2/00008 (а.с. 8).

У зв'язку із тим, що під час знаходження транспортного засобу під митним контролем на складі тимчасового зберігання ОСОБА_5 здійснив неправомірну операцію з вищевказаним транспортним засобом, що знаходиться під митним контролем, а саме змінив його стан, без дозволу митного органу, щодо декларанта ОСОБА_5 за вчинені правопорушення Житомирською митницею складено протокол про порушення митних правил №0252/101060000/2012 від 23 травня 2012 року (а.с. 121-122) та 23 травня 2012 року вилучено транспорний засіб позивача про що складено протокол та опис предметів (а.с. 116-118).

Досліджуючи правомірність спірного рішення суд враховує наведене нижче.

В силу ч.1 ст.40 Митного кодексу України (редакція чинна на момент спірних правовідносин) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст.87 Митного кодексу України (надалі - МК України) декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери.

За змістом п.15 ч.1 ст.1 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митне оформлення відповідно до ч.1 ст.72 МК України розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Частиною 1 ст.81 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Положеннями Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року N 443/2247, передбачено, що в графі 33 вантажної митної декларації проставляється код товару згідно з УКТЗЕД.

Статтею 311 МК України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомі-десяті знаки цифрового коду. Структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД виключає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Класифікація товарів полягає в їх віднесенні митними органами до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян згідно із ст.313 МК України.

Розділом XVII УКТЗЕД як додатку до Закону України "Про Митний тариф України" до товарної позиції 8703 віднесено автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажно-пасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, а саме код товару 8703329030 в цій позиції визначено за транспортними засобами, що використовувались понад 5 років; до товарної позиції 8704 віднесено - моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, код товару НОМЕР_1 в цій позиції визначено за транспортними засобами, що використовувались.

Отже, спір виник щодо віднесення імпортованого позивачем автомобіля до типу вантажного чи вантажно-пасажирського, які класифікуються за різними кодами товарної номенклатури Митного тарифу.

Правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, які є додатком до Закону України "Про Митний тариф України", встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Розділ XVII та група 87 не містить приміток, які б могли вплинути на вирішення спірного питання, а тому за основу необхідно брати найменування товарних позицій (вантажний та вантажно-пасажирський).

Згідно з правилом 4 Основних правил інтерпретації класифікації товарів товар, який не може бути класифікований за положеннями правил 1-3, класифікується товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільш подібні тим, що розглядаються.

З метою однозначної класифікації окремих транспортних засобів Держмитслужбою України Начальникам регіональних митниць направлено лист від 16.05.2011 за №11.1/2-16/7598-ЕП "Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД», відповідно до якого багатоцільові транспортні засоби можуть класифікуватись згідно з вимогами УКТЗЕД у товарній позиції 8703 або 8704 в залежності від конструктивних особливостей транспортного засобу.

Моторні транспортні засоби (далі - МТЗ) за призначенням поділяються на такі основні групи: пасажирські, вантажні, спеціальні. Деякі пасажирські МТЗ характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що вони сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів. Такі ознаки враховуються лише у випадку, коли МТЗ має повну масу не більш як 5 т і має єдиний замкнутий внутрішній простір, який включає одну зону для водія і пасажирів і другу зону, яка може бути використана для перевезення як пасажирів так і вантажів. Так, багатоцільовий транспортний засіб типу фургон ("вантажопасажирський автомобіль-фургон"), означає транспортний засіб, що має максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір якого може без конструктивних змін використовуватись для перевезення як людей, так і вантажів (багажу). "Конструктивними змінами", вважаються такі зміни конструкції салону автомобіля, які здійснені шляхом виконання спеціальних операцій, наприклад, розрізання, зварювання, свердлення, та які не передбачені конструкцією автомобіля, розробленою заводом-виробником. Кузов, випущений заводом виробником для конкретної моделі моторного транспортного засобу (кузови типу легкових автомобілів, кузови типу фургон, призначені для перевезення пасажирів), конструктивно виробляються в одному варіанті та обов'язково мають місця для кріплення сидінь (наприклад отвори, направляючі або спеціальні пристосування для встановлення сидінь). Такі місця, отвори і пристосування які можуть бути використані для кріплення або встановлення сидінь, вважаються "доступними". "Недоступними" вважаються місця, отвори, пристосування для встановлення сидінь, які саме завод-виробник обладнує таким чином, щоб запобігти їх використанню, наприклад, шляхом заварювання, наварювання на них стикових накладок або встановлення подібних нерухомих деталей (елементів, які не можуть бути зняті за допомогою звичайних інструментів, наприклад, викрутки чи ключів). У разі наявності в МТЗ доступних місць, отворів, пристосувань для встановлення сидінь, такі МТЗ не вважаються вантажними. МТЗ, випущений заводом-виробником у відповідності до товарознавчої експертизи у вантажному варіанті шляхом закриття доступних місць для кріплення сидінь будь-якими матеріалами, які знімаються за допомогою звичайних інструментів і, таким чином, являються доступними, вважається вантажопасажирським або пасажирським.

Так, відповідно до вищезазначеного листа моторні транспортні засоби типу фургон, з одним переднім рядом сидінь (кількість місць біля водія не більше 2-х) з суцільнометалевим кузовом і єдиним внутрішнім простором, які зазвичай мають повну масу транспортного засобу не більш як 5 тонн класифікуються в товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД за умови одночасного виконання вимог:

a) внутрішній простір моторного транспортного засобу не має стаціонарно встановлених місць для сидіння пасажирів та пристосувань для їх кріплення чи встановлення, не має пристроїв безпеки та місць для їх встановлення (наприклад, ременів безпеки або місць для їх кріплення і пристосувань для встановлення ременів безпеки), за винятком сидінь типу лавок уздовж бортів автомобіля, які складаються, також без пристроїв безпеки та місць для їх встановлення, в задній зоні позаду водія і передніх пасажирів. Під місцями для встановлення сидінь або ременів безпеки вважаються місця, в які можуть бути закріплені пристосування для встановлення пристроїв безпеки або встановлені сидіння;

b) відсутність вікон в двох бокових панелях задньої частини кузова (відстань від спинки сидіння водія до задньої стінки автомобіля). Вікнами у МТЗ вважаються отвори із склом або отвори, закриті вставками з інших матеріалів за допомогою болтів, шляхом заварювання тощо;

с) відсутність в зоні задньої частини кузова ознак комфорту і внутрішнього оздоблення (килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички та інше).

Однак, автомобілі типу фургон товарної позиції 8704 з одним рядом сидінь (водій та поряд не більше двох пасажирів), можуть мати наступні конструктивні ознаки:

a) простір салону позаду водія може бути без перегородки;

b) в задній частині кузова можуть бути в наявності двері з вікнами;

c) в бокових панелях кузова можуть бути двері з вікнами (двері можуть бути з різних сторін кузова);

d) вантажна частина кузова може мати освітлення;

е) в разі відсутності дверей, в задній панелі (задньою панеллю кузова вважається задня стінка кузова) кузова може бути вікно.

Як видно з матеріалів справи, при огляді автомобіля, ввезеного позивачем, працівниками митного органу встановлено: наявність пристроїв, властивих для транспортних засобів, які призначені для перевезення пасажирів: отворів для кріплення сидінь та місць для кріплення пасків безпеки у задній зоні салону позаду зони для водія і передніх пасажирів.

В судовому засіданні представником позивача не заперечувався факт наявності отворів для кріплення сидінь та місць для кріплення пасків безпеки, однак, заперечувався факт про наявність слідів демонтажу комфорту і оздоблення внутрішнього простору всього салону транспортного засобу.

Характеристики вказаних ознак: наявність отворів для кріплення сидінь та місць для кріплення пасків безпеки, та сліди демонтажу внутрішнього оздоблення видно також і при візуальному огляді фотографій зазначеного автомобіля, які містяться в матеріалах справи, отже, відповідно до методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД внутрішній простір автомобіля позивача може без конструктивних змін використовуватись для перевезення як людей, так і вантажів (багажу).

Суд не приймає в якості доказу доводам позивача висновок спеціаліста №352 ПП ОСОБА_6 від 31 травня 2012 року, у якому визначено, що тип автомобіля позивача відноситься до категорії вантажні автомобілі, по тій причині, що суд встановив багато неточностей у цьому висновку: спеціаліст фактично не оглядав транспортний засіб так як 31 травня 2012 року автомобіль позивача був на складі митниці, встановив відсутність отворів для кріплення сидінь та верхніх місць для пристроїв безпеки, хоча в судовому засіданні встановлено протилежне, а також вказав, що колір автомобіля білий, натомість в дійсності є сірим.

Також, позивач посилається в якості доказу на довідку №0038 від 28 травня 2012 року, надану ВАТ "Житомир-Авто", який є офіційним дилером на території України щодо транспортних засобів торговельних марок Opel, у якій вказані характеристики транспортного засобу Опель Віваро, однак, цей доказ судом не приймається так як в ньому чітко не зазначено відносяться до вантажних чи ні такі автомобілі і лист не стосується позивача жодним чином, бо адресатом в ньому є директор ПЮФ ЦЮД "Дігест" (а.с. 13).

Крім того посилання позивача на лист Держмитслужби України від 19.02.2011 №11/1-10.16/2720-ЕП "Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД" суд не вважає доречними, так як цей лист втратив чинність 16 травня 2011 року.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з тим, що митним органом рішення про визначення коду товару від 22.05.2012 №КТ-101-0467-2012 прийняте відповідно до наданих повноважень та у спосіб передбачений законом, отже відсутні підстави для визнання дій відповідача протиправними, визнання незаконним та скасування картки відмови в митному оформленні та зобов'язання відповідача вчинити дії з митного оформлення автомобіля.

Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставним та не підлягають задоволенню.

За змістом ст. 94 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову, судові витрати позивачу з Державного бюджету України не повертаються.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Житомирської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення від 22.05.2012 № КТ-101-0467-2012, визнання дій протиправним, визнання незаконним та скасування картки відмови в митному оформленні та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст постанови виготовлено: 23 липня 2012 р.

Попередній документ
26261581
Наступний документ
26261586
Інформація про рішення:
№ рішення: 26261584
№ справи: 0670/3818/12
Дата рішення: 16.07.2012
Дата публікації: 04.10.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: