Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10938/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Куденков К.О.
при секретарі Афоніної Г.Р.
за участю представників сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя
про визнання протиправними дій
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя (надалі - відповідач) про визнання недостовірною інформації, визнання протиправними дій.
У судовому засіданні від 19.09.2012р. позивачем надана заява про зміну та уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати протиправним включення позивача до категорії ризику «високий» в плані проведення перевірок платників страхових внесків за перший квартал 2012 року, затвердженого наказом відповідача від 22.12.2011р. № 442.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтоване присвоєння йому категорії ризику «високий» на підставі відомостей, що не відповідають дійсності.
Позивач у судовому засіданні від 27.09.2012р. адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну та уточнення позовних вимог, задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на отримання від Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі інформації, що позивач використовував працю найманих працівників протягом четвертого кварталу 2006р. та протягом 2007 року. Відповідач зазначає, що до Пенсійного фонду України за відповідний період платником не була надана звітність (страхові внески не нараховувались та не сплачувались). Відповідачем було направлено до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі запит з актом звірки на позивача, в результаті якого встановлено, що платник не надавав звітність за 2004-2007 роки (страхові внески не нараховувались та не сплачувались), що знайшло своє відображення у довідці Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі від 18.01.2012р. №23/10/17-112-/ДСК.
Представник відповідача у судове засідання від 27.09.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у наданих до суду письмових запереченнях заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя, про що зазначено у повідомленні про взяття на облік фізичної особи-підприємця від 26.11.2007р. №18656/14.
Із матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що позивач у 2011 році знаходився на спрощеній системі оподаткування.
22 грудня 2011 року відповідачем прийнято наказ № 442 «Про затвердження плану перевірок на І квартал 2012 року», яким затверджено план перевірок платників страхових внесків на І квартал 2012 року.
Із вказаного наказу вбачається, що він прийнятий на виконання Постанови правління Пенсійного фонду України від 1 грудня 2008 року N 21-1 «Про порядок оформлення результатів перевірок, що здійснюються органами Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2008 р. за N 1226/15917, та на підставі ст. 64 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 5 Закону України від 5 квітня 2007 року N 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. N 775 «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування».
Згідно витягу із затвердженого наказом від 22.12.2011р. № 442 Плану проведення перевірок платників страхових внесків з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду на І квартал 2012 року, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 включено до плану перевірки на лютий 2012 року, період, що перевіряється: 01.01.2004р. - 31.01.2012р., при цьому ступінь ризику позначена як «висока», причина включення до плану зазначена як «не нараховують та не сплачують єдиний внесок (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших державних органів чи третіх осіб).
До суду не надано довідки Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі від 18.01.2012р. №23/10/17-112-/ДСК, проте, суд не приймає посилання відповідача у наданих до суду запереченнях на наявність довідки Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі від 18.01.2012р. №23/10/17-112-/ДСК, оскільки вказана довідка була складена після включення позивача до категорії ризику «високий» в плані проведення перевірок платників страхових внесків за перший квартал 2012 року, затвердженого наказом відповідача від 22.12.2011р. № 442.
Наданий до матеріалів справи акт Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя від 20.02.2012р. №44/22 складений після включення позивача до категорії ризику «високий» в плані проведення перевірок платників страхових внесків за перший квартал 2012 року, затвердженого наказом відповідача від 22.12.2011р. № 442.
Також, відповідачем не надано до суду доказів отримання від Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м. Маріуполі, до моменту включення позивача до категорії ризику «високий» в плані проведення перевірок платників страхових внесків за перший квартал 2012 року, затвердженого наказом відповідача від 22.12.2011р. № 442, інформації, що позивач використовував працю найманих працівників протягом четвертого кварталу 2006р. та протягом 2007 року.
Суд зазначає, що Постанова правління Пенсійного фонду України від 1 грудня 2008 року N 21-1 «Про порядок оформлення результатів перевірок, що здійснюються органами Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2008 р. за N 1226/1591, на підставі якої прийнято наказом від 22.12.2011р. № 442, втратила чинність згідно п. 2 Постанови правління Пенсійного фонду України від 31.03.2011 року N 9-1 «Про затвердження Переліку питань для здійснення планових перевірок органами Пенсійного фонду України та форми Акта, що складається за їх результатами», яка набрала чинності 20.05.2011р.
Також, Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. N 775 «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» втратила чинність згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. N 233 «Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка набрала чинності 18.03.2011р.
Таким чином, на момент включення позивача до категорії ризику «високий» в плані проведення перевірок платників страхових внесків за перший квартал 2012 року, затвердженого наказом відповідача від 22.12.2011р. № 442, вказані нормативно-правові акти втратили чинність.
Суд зазначає, що згідно п.3 «Критеріїв, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. N 775, яка втратила чинність на момент прийняття наказу від 22.12.2011р. № 442, встановлено, що до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться ті, що:
1) використовують працю найманих осіб без нарахування страхових внесків;
2) не подають територіальним органам Пенсійного фонду України відомості, передбачені законодавством;
3) систематично порушують встановлені строки сплати страхових внесків;
4) не нараховують та не сплачують страхові внески (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших державних органів чи третіх осіб).
Відповідно до пп.1 п.4 «Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 р. N 233, встановлено, що до платників єдиного внеску з високим ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, що: використовують працю найманих осіб без нарахування єдиного внеску; не подають органам Пенсійного фонду України передбачені законодавством звіти і відомості; систематично порушують установлені строки сплати єдиного внеску; не нараховують та не сплачують єдиний внесок (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших органів державної влади або третіх осіб).
Суд зазначає, що згідно наданого позивачем витягу з Плану проведення перевірок платників страхових внесків з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду на І квартал 2012 року, підстава для включення позивача до плану проведення перевірок із ступенем ризику «високий», станом на момент прийняття наказу від 22.12.2011р. № 442 , була зазначена, як не нарахування та не сплата єдиного внеску.
Позивач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Згідно пункту 4.6 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 N 21-5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України27 жовтня 2010 р. за N 994/18289, встановлено порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування (фізичні особи-підприємця, які обрали спрощену систему оподаткування).
Так, зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.
Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.
Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний рік.
Таким чином, на момент прийняття наказу від 22.12.2011р. № 442, та відповідно, включення позивача до категорії ризику «високий» в плані проведення перевірок платників страхових внесків за перший квартал 2012 року, у позивача не сплинув граничний строк нарахування та сплати єдиного внеску за 2011 рік.
Слід зазначити, що із наданої відповідачем картки особового рахунку фізичної особи підприємця - позивача (ДРФО НОМЕР_1), який обрав спрощену систему оподаткування, вбачається, що 20.01.2012р. нараховано 4 010,30 грн. єдиного внеску на підставі звіту, вказана сума була своєчасно сплачена, та недоїмки з єдиного внеску не виникало.
Крім того, своєчасність сплати єдиного внеску за 2011 рік підтверджується наданими позивачем квитанціями, із яких вбачається, що позивачем сплачувались щомісячні платежі згідно 4.6 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що, також, підтверджується наведеною карткою особового рахунку.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали
Статтею другою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що у наданих запереченнях відповідачем не наведено належного обґрунтування включення позивача до плану проведення перевірок із встановлення категорії ризику «висока» із підставою - не нараховують та не сплачують єдиний внесок.
Надані відповідачем до суду документи також не підтверджують обґрунтованості включення позивача до плану проведення перевірок із встановлення категорії ризику «висока» із підставою - не нараховують та не сплачують єдиний внесок.
Таким чином, відповідачем безпідставно включено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризику «високий» в плані проведення перевірок платників страхових внесків за перший квартал 2012 року, затвердженого наказом відповідача від 22.12.2011р. № 442.
На підставі наведеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог
Згідно доданої до позовної заяви квитанції позивачем сплачено 32,19 грн. судового збору.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним включення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризику «високий» в плані проведення перевірок платників страхових внесків за перший квартал 2012 року, затвердженого наказом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя від 22 грудня 2011 року № 442.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок судового збору
3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 27 вересня 2012 року, складання постанови у повному обсязі - 2 жовтня 2012 року.
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.