справа № 0670/4286/12
категорія 10.1
26 вересня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. ,
при секретарі - Шевчук Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Відділу Державної автомобільної інспекції в Житомирській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області
про визнання дій неправомірними та стягнення 4850,00 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області, Відділу Державної автомобільної інспекції в Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та стягнення примусово сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4850,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок купівлі автомобіля марки Renault Latitude Dynamique 2,0 CVT за ціною 19400,00 грн., при реєстрації якого в реєстраційному відділі Державної автомобільної інспекції у Житомирській області ним сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4850,00 грн. (3 % вартості автомобіля). Крім того зазначає, що обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів. Оскільки позивач вважає, що не є платником збору у разі відчуження автомобіля, тому жодних підстав для його сплати не було.
Позивач в судове засідання не прибув, згідно письмової заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначений порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі юридичними та фізичними особами при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. Крім того зазначив, що вказані кошти зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України. Оскільки кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, вимога позивача про повернення сплаченого збору є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Представник Управління Державної автомобільної інспекції УМВС в Житомирській області в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Проаналізувавши досліджені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
20 червня 2012 р. позивач придбав автомобіль Renault Latitude Dynamique 2,0 CVT за ціною 194000,00 грн. на підставі Договору купівлі - продажу автомобіля №39/12 від 20.06.2012 року.
21 червня 2012 р. при реєстрації вказаного автомобіля в органах ДАЇ позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % від вартості автомобіля в сумі 4850,00 грн., що підтверджується квитанцією № 69 від 21 червня 2012 р.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Однак, відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок) платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів є особа, яка набула право власності на автомобіль.
Зокрема, приписами пункту 12 Порядку встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом, зокрема, купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до пункту 13 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (п. 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи у співвідношенні із нормами законодавства вбачається, що обов'язок сплати судового збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні).
На підставі викладеного суд зазначає, що позивач не є платником збору з відчуження автомобіля, відповідно сплачені ним кошти в сумі 4850,00 грн., що складають 3% від вартості автомобіля, є такими, що сплачені без наявності законних підстав.
Суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання неправомірними дій відділу Державної автомобільної служби в Житомирській області, які полягали у зобов'язанні сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4850,00 грн. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 14 Порядку визначено, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів щодо примусового зобов'язання управлінням ДАІ у Житомирській області сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-162 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4850,00 грн. через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області.
Присудити ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 139,49 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Сичова
Повний текст постанови виготовлено: 28 вересня 2012 р.