справа № 0670/4306/12
категорія 10.1
27 вересня 2012 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарі - Лисайчуку А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області
про визнання протиправним та скасування рішення № 4 від 13.02.2012 року,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у Черняхівському районі Житомирської області №4 від 13.02.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що пенсійним фондом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню, оскільки п.12 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що у разі оскарження вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу, нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до Пенсійного фонду або позову до суду. Зазначив, що пенсійний фонд не мав права нараховувати пеню на період часу, коли рішення фонду оскаржені до суду та по ним не прийнято судові рішення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. при цьому пояснив, що на момент прийняття оскаржуваного рішення він вже не мав статусу фізичної особи-підприємця.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що відповідач під час винесення оскаржуваного рішення діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством. При цьому пояснила, що оскаржуваним рішенням до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1,55 грн. та нарахована пеня у розмірі 43,64 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за квітень 2004 року і нарахована пеня за несвоєчасну сплату штрафних санкцій, застосованих рішеннями №№ 57, 58 від 11.05.2004 року та №№ 313-318 від 12.11.2009 року, яки позивач не до Пенсійного фонду, не до суду не оскаржував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Як встановлено судом, рішенням Управління пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області №4 від 13.02.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 1,55грн. та нараховано пеню в розмірі 610,51грн. за період з 20.09.2004 року по 27.01.2012 року.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ГУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64\8663 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, зокрема накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки і в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Управління пенсійного фонду України в Черняхівському районі про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків узгодженого зобов'язання №32 від 11.05.2004 року застосовано штраф у розмірі 12,13грн., №57 від 11.05.2004 року донараховано 145,00грн. та застосовано 170,00грн. штрафу та №58 від 11.05.2004 року застосовано штраф у розмірі 13,80грн. та нараховано пеню у розмірі 2,90грн.
Рішеннями Управління пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №313 від 12.11.2009 року за несвоєчасну сплату страхових внесків до позивача застосовано штраф у розмірі 11,57грн. та нараховано пеню у розмірі 231,44грн. за період з 20.05.2004 року по 11.11.2009 року, №314 від 12.11.2009 року - штраф у розмірі 13,12грн. та нараховано пеню у розмірі 263,59грн. за період з 20.04.2004 року по 11.11.2009 року, №315 від 12.11.2009 року - штраф у розмірі 13,13грн. та нараховано пеню у розмірі 264,48грн. за період з 22.03.2004 року по 12.10.2009 року, №316 від 12.11.2009 року - штраф у розмірі 13,12грн. та нараховано пеню у розмірі 266,60грн. за період з 21.02.2004 року по 14.09.2009 року, №317 від 12.11.2009 року - штраф у розмірі 16,37грн. та нараховано пеню у розмірі 341,52грн. за період з 21.05.2004 року по 14.09.2009 року.
Вказані рішення до Пенсійного фонду та в судовому порядку позивачем не оскаржувалися, що останній підтвердив в судовому засіданні.
Відповідно до додатку 14 Інструкції в рішенні про застосування фінансових санкцій необхідно зазначати період, за який застосовано фінансову санкцію та нараховано пеню. Тобто у рішенні обов'язково зазначається період, з якого починається розрахунок фінансової санкції та пені, точніше дата виникнення боргу, який погашається та дата його погашення, тобто дата останнього платежу, на який нараховуються фінансові санкції та пеня.
Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, яка формується за даними звітів платника, розрахованих самостійно та інших узгоджених зобов'язань в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми автоматично зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до пояснень представника відповідача, розрахунку фінансових санкцій та пені (а.с.33), картки особового рахунку (а.с. 34-40) встановлено, що рішенням №4 від 13.02.2012 року до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1,55 грн. та нарахована пеня у розмірі 43,64 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за квітень 2004 року і нарахована пеня у розмірі 566,87 грн. за несвоєчасну сплату штрафних санкцій, застосованих рішеннями №№ 57, 58 від 11.05.2004 року та №№ 313-318 від 12.11.2009 року фінансові санкції та пеня за 2004-2009 роки у позивача виникла в результаті несвоєчасної сплати страхових внесків.
Згідно ч. 6 ст. 18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п.12 ст.106 Закону, нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
У разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Враховуючи те, що позивачем в судовому засідання не надано будь-яких доказів на підтвердження оскарження рішень №№ 57, 58 від 11.05.2004 року та №№ 313-318 від 12.11.2009 року до Пенсійного фонду або в судовому порядку, недоїмка по раніше застосованим фінансовим санкціям та пені є узгодженою, в зв'язку з чим рішення №4 від 13.07.2012 року є правомірним і скасуванню не підлягає.
Що стосується посилання позивача на те, що на момент прийняття рішення №4 від 13.02.2012 року він не був підприємцем, то суд їх до уваги не приймає, оскільки ця обставина спростовується спеціальним витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.26, 53), відповідно до яких ОСОБА_1 станом на серпень 2012 року знаходився в стані припинення підприємницької діяльності, хоча 25.10.2006 року до Єдиного державного реєстру і внесений запис щодо рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності, а відповідно до ч. 17 ст. 47 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Натомість, відповідач належними і допустимими доказами довів ті обставини на яких ґрунтуються його заперечення.
Зважаючи на все вищевикладене, підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 02 жовтня 2012 р.