справа № 0670/1469/12
категорія 8.2.1
21 серпня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,
при секретарі - Янушевській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382301 від 31.10.2011 р.,-
встановив:
Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382301 від 31.10.2011 р., відповідно до якого підприємству збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 316693,00грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 158346,00грн.
В судовому засіданні представники Позивача свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі і зазначили, що в період з 10 по 14 жовтня 2011року уповноваженими особами Відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка підприємства з питань дотримання податкового законодавства у взаємовідносинах із ПП "Дакар" протягом липня 2011року. В ході перевірки, на думку представників Позивача, Відповідач безпідставно прийшов до висновку про нікчемність взаємовідносин підприємства з ПП "Дакар" та не визнав весь обсяг податкового кредиту підприємства сформованого за вказаний період у цих відносинах, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Представники Позивача вважають, що Відповідач безпідставно не врахував, що отримання від ПП "Дакар" бітуму та його подальше використання в діяльності підприємства підтверджується всіма необхідними бухгалтерськими документами. Окремі недоліки при укладанні угод із ПП "Дакар" та неправильне оформлення окремих бухгалтерських документів не може, на думку представників Позивача, бути підставою для невизнання всього податкового кредиту.
Представники Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили і пояснили, що дійсно в зазначений період відносно Позивача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка підприємства з питань дотримання податкового законодавства у взаємовідносинах із ПП "Дакар" протягом липня 2011року. В ході перевірки було встановлено відсутність належних бухгалтерських документів, які б підтверджували господарські відносини Позивача із ПП "Дакар" протягом липня 2011року щодо придбання бітуму. Надані під час такої перевірки документи не відповідали вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008року за № 281. Зазначене, на думку представників Відповідача, не давало законних підстав Позивачу для включення до свого податкового кредиту 316692,95грн. ПДВ, нібито сплаченого ПП "Дакар" в сумі вартості бітуму. Вказані порушення Позивачем вимог податкового законодавства стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі пункту 54.3 ст.54 та пункту 123.1 ст.123 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Рішення податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом оформляється шляхом винесення відповідного податкового повідомлення - рішення. До такого податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що в період з 10 по 14 жовтня 2011року уповноваженими особами Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Відповідача по даній справі, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Позивача по даній справі, з питань дотримання податкового законодавства у взаємовідносинах із ПП "Дакар" протягом липня 2011року. В ході перевірки було встановлено, що Позивачем було віднесено до свого податкового кредиту за липень 2011року 316692,95грн. ПДВ перерахованого ПП "Дакар" в сумі вартості бітуму.
Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області №0003382301 від 31.10.2011 р., підставою для його винесення були порушення Позивачем вимог пунктів 198.1,198.3, 198.6 статті 198 та пунктів 201.1,201.7 ст.201 Податкового кодексу України.
За приписами пунктів 198.1 та 198.3 ст.198 Податкового кодексу України у платника податків право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В судовому засіданні встановлено відсутність жодних господарських операцій Позивача у звітному періоді (липень 2011року) з ПП "Дакар" з придбання бітуму.
Доводи представників Позивача, що такі господарські операції були зумовлені договорами, укладеними Філіями Позивача з ПП "Дакар", судом не приймаються до уваги, так як вони ґрунтуються на неналежних доказах, виходячи із наступного.
Так, в судовому засіданні були досліджені договори про поставку нафтопродуктів, укладені протягом липня 2011року між ПП "Дакар" та різними філіями Позивача. Як зазначено в текстах вказаних договорів, покупцями бітуму були філії Позивача ( райавтодори та ДЄУ), а не Позивач. В договорах прямо зазначалися юридичні адреси і банківські реквізити філій, а не Позивача.
Більш того, як зазначено в Положеннях про зазначені філії Позивача, вони (філії) не мають статусу юридичної особи. В розумінні вимог ст.ст.91,92,95,202 ЦК України такі дії філій не можна розцінювати як такі, що спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків взагалі, та прав і обов'язків для Позивача. За правилами ч.2 ст.215 ЦК України зазначені договори є нікчемними і визнання таких договорів недійсними судом не вимагається.
Зазначене свідчить про відсутність господарських операцій Позивача з ПП "Дакар" протягом липня 2011року з придбання бітуму, а надані представниками договори про поставку бітуму є неналежними доказами таких господарських операцій.
Відповідно до вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України у податковій накладній як обов'язковим реквізитом в окремому рядку зазначається повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг. В наданих суду та досліджених в судовому засіданні податкових накладних, що слугували підставою Позивачу сформувати зазначений спірний податковий кредит, покупцями (отримувачами) бітуму та транспортних послуг з його перевезення Позивач не зазначався, а зазначалися його філії.
Доводи представників Позивача про отримання вказаного бітуму від ПП "Дакар" та використання його в господарській діяльності судом також не приймаються до уваги, так як вони також ґрунтуються на неналежних доказах, виходячи із наступного.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються правовими нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Як зазначено в ч.1 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Є загальновідомим, що бітум відноситься до нафтопродуктів, так як є продуктом, отриманим під час перероблення нафти. Єдиний та обов'язковий для всіх суб'єктів господарювання порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 ( надалі - Інструкція).
Як зазначено в пп. 5.4.1 Інструкції, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".
З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.
Всупереч зазначеним вимогам Інструкції ні під час проведення перевірки, ні в судовому засіданні Позивачем та його представниками не надано суду жодних товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН від ПП "Дакар" на адресу Позивача.
Надані суду товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН до уваги не приймаються, так відправником в них зазначено ПАТ "Линник", а вантажоодержувачем ТОВ "Ексапрофіт" (м.Сімферопіль) і без зазначення пункту розвантаження, тобто вони не можуть підтверджувати наявність господарських операцій Позивача з ПП "Дакар".
Суд критично оцінює такж надані суду товаро - транспортні накладні, заповнені за формою, що затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. N 488/346. Вказані товаро - транспортні накладні є лише однією із форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля і не можуть підтверджувати відпуск, облік, транспортування та передачу нафтопродуктів від ПП "Дакар" до Позивача. Більш того, у вказаних товаро - транспортних накладних не заповнено цілий ряд реквізитів щодо способу визначення маси товару, коду товару, вантажо-розвантажувальні операції, та не зазначено яка матеріально відповідальна особа та на підставі якого документу і де отримала зазначений товар.
Суд не приймає до уваги як докази надані представниками Позивача видаткові накладні на отримання зазначеного бітуму від ПП "Дакар" представниками філій Позивача. Вказані видаткові накладні є сфальсифікованими.
Так, у видатковій накладній №365 від 02.07.2011року зазначається, що 02.07.2011 року від імені Філіалу "Малинський райавтодор" бітум в загальній кількості 12,5тон отримав ОСОБА_1 на підставі довіреності № 280777 від 02.07.2011року. Відповідно до журналу видачі довіреностей вказану довіреність видавали на іншу особу. Більш того, запис про видачу цієї довіреності зроблено після запису про видачу довіреності № 280776 від 26.07.2011року, що свідчить про те, що довіреність на отримання вказаного бітуму видавалася не 02.07.2011року, а не раніше ніж 26.07.2011року.
Аналогічно у видатковій накладній №364 від 02.07.2011року зазначається, що 02.07.2011 року від імені Філіалу "Житомирський райавтодор" бітум в загальній кількості 12,4тон отримав ОСОБА_2 на підставі довіреності № 88 від 01.07.2011року. Відповідно до журналу видачі довіреностей запис про видачу цієї довіреності зроблено після запису про видачу довіреності № 87 від 22.07.2011року, що свідчить про те, що довіреність на отримання вказаного бітуму видавалася не 02.07.2011року, а не раніше ніж 22.07.2011року.
Така невідповідність між датами довіреностей та датами записів в журналах про їх видачу встановлена судом при дослідженні інших видаткових накладних ( № 455 від 04.07.2011року, №574 від 22.07.2011року, інші).
У видаткових накладних № 452 від 02.07.2011року ( Філіал "Новоград-Волинський райавтодор"), № 453 від 04.07.2011року (Філіал "Романівський райавтодор"), № 454 від 04.07.2011року (Філіал "Чуднівський райавтодор"), № 579 від 23.07.2011року (Філіал "Ружинський райавтодор"), № 577 від 22.07.2011року (Філія "Новоград-Волинська ДЕД"), № 578 від 22.07.2011року та №580 від 23.07.2011року (Філія "Бердичівська ДЕД"), №609 від 28.07.2011року (Філіал "Попільнянський райавтодор") та інших взагалі не зазначено ні номера довіреностей на отримання вказаного бітуму, ні матеріально - відповідальної особи, яким вони видавалися, ні дати їх видачі.
У видатковій накладній №581 від 23.07.2011року (Філія "Зарічанський ДЕД") зазначається, що 23.07.2011року від імені Філії бітум в кількості 11,62тон отримав Струк (ініціали відсутні) на підставі довіреності № 83 від 23.07.2011року. Відповідно до журналу видачі довіреностей запис про видачу цієї довіреності зроблено після запису про видачу довіреності № 82 від 01.09.2011року, що свідчить про те, що довіреність на отримання вказаного бітуму видавалася не 23.07.2011року, а не раніше ніж 01.09.2011року. Крім цього, за тим же самим номером 83 було видано дві різні довіреності на різні особи та за різними датами.
Суд вважає також безпідставними доводи представників Позивача про те, що враховуючи особливості діяльності підприємства бітум зберігався виключно на двох Філіях, так як в підтвердження зазначених доводів суду не було надано жодних належних доказів.
За приписами п.6.1 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.
Відповідно до вимог п.14.4 Інструкції матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.
На вивезення таких нафтопродуктів автотранспортом також оформлюється ТТН на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.
Жодних із зазначених документів суду представниками Позивача не було надано.
Суд не приймає також до уваги висновок про наявність господарських операцій між Позивачем та ПП "Дакар", що міститься в довідці Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська. Такий висновок податковим органом зроблено виключно за наявності розрахунків філій Позивача з ПП "Дакар" та без дослідження відповідних бухгалтерських документів саме Позивача, в тому числі без дослідження навіть товаро-транспортних накладних, які не були надані ПП "Дакар", про що прямо зазначені в самій довідці.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність документів бухгалтерського та податкового обліку, які б підтверджували наявність господарських операцій саме Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з ПП "Дакар" з придбання протягом липня 2011року бітуму на загальну суму 1900157,70грн., в тому числі 316692,95грн. ПДВ, що виключало право Позивача на включення зазначено суми податку на додану вартість до свого податкового кредиту за липень 2011року.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003382301 від 31.10.2011 р. Державної податкової інспекції у м. Житомирі винесено на підставі та у спосіб визначений законом, в межах повноважень та із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування - відсутні.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382301 від 31.10.2011 р. відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 27 серпня 2012 р.