справа № 0670/5159/12
категорія 12.3
05 вересня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М. ,
при секретарі - Донських Т.Л.,
з участю позивача, представників відповідача ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про стягнення компенсації, середнього заробітку за затримку розрахунку,-
встановив:
В серпні 2012 року колишній працівник КРУ в Житомирській області ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просив стягнути з відповідача компенсацію за затримку виплати заробітної плати з 16 вересня 2010 року по 12 жовтня 2011 в сумі 18,38 грн. та зобов'язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16 вересня 2010 року по 12 жовтня 2011 року. Зазначав, що з вини відповідача з ним не було проведено повного розрахунку при звільненні у вересні 2010 року, він змушений був подавати позов про стягнення заборгованості до суду, і лише у жовтні 2011 року відповідач доплатив йому 310,24 грн.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, пояснили, що на час звільнення позивача заборгованості перед ним не рахувалось, про борг в сумі 310,24 грн. сторони дізнались лише у 2011 році, а затримка з виплатою вказаної заборгованості сталася через те, що спір з цього питання вирішувався судом. Крім того, представники відповідача посилались на пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що до 15 вересня 2010 року ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника відділу організаційної роботи КРУ в Житомирській області, правонаступником якого на теперішній час є відповідач по справі.
Наказом КРУ в Житомирській області від 15 вересня 2010 року №281-о ОСОБА_1 звільнено з займаної посади.
Підозрюючи, що при звільненні йому виплачені не всі належні суми, позивач у жовтні 2010 року звернувся до відповідача за відповідними документами про оплату праці, а у травні 2011 року - з позовом до Корольовського райсуду м.Житомира про стягнення недоплаченої заробітної плати за дні перебування у відрядженні у червні 2010 року.
Відповідачем проведено перевірку правильності нарахування ОСОБА_1 заробітної плати та встановлено, що за червень 2010 року позивачеві недоплачено 310,24 грн. заробітної плати у зв'язку з помилкою, допущеною при нарахуванні зарплати за дні відрядження. У зв'язку з цим проведено відповідний перерахунок, в результаті якого позивачу платіжним дорученням від 12 жовтня 2011 року №1341 додатково перераховано кошти в сумі 310,24 грн.
Відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159, компенсація застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, незалежно від наявності вини роботодавця. У зв'язку з цим відповідач, як правонаступник КРУ в Житомирській області, зобов'язаний нарахувати і виплатити позивачеві компенсацію за весь час затримки виплати йому зарплати за червень 2010 року в сумі 310,24 грн.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Із змісту цих правових норм випливає, що обов'язок по виплаті середнього заробітку покладається на роботодавця лише в тому випадку, коли ним допущена затримка виплати нарахованих звільненому працівникові сум. В даному випадку 310,24 грн. зарплати за червень 2010 року позивачеві на день звільнення не було нараховано, і спору з приводу їх нарахування на той час також не існувало. Винна поведінка роботодавця, як умова відповідальності за ст.117 КЗпП України, мала місце з часу отримання ним відповідної претензії позивача. Як вбачається з письмових доказів та пояснень сторін, копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження за позовом про стягнення спірної суми відповідач отримав 24 травня 2011 року, і до 12 жовтня 2011 року не виплачував ним же самим визначеної суми заборгованості. Саме цей період суд розцінює як час затримки розрахунку. Наявність в провадженні суду справи за позовом про стягнення спірної суми не перешкоджала відповідачеві виплатити її без рішення суду.
Враховуючи те, що при звільненні позивач отримав 4720,95 грн., заборгованість в сумі 310,24 грн., стосовно якої мала місце затримка, становить 6,17% від загальної суми, на яку він мав право при звільненні (5031,19=4720,95+310,24). Отже, і розмір відшкодування за час затримки розрахунку суд визначає пропорційно частці, яку спірна сума становила в загальній сумі виплати при розрахунку (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці ").
Строк звернення з позовом до суду ОСОБА_1 пропустив з поважної причини, тому він поновлений судом. Такою причиною є помилкове відкриття 11 травня 2011 року провадження в справі за аналогічним позовом Корольовським райсудом, який виправив свою помилку і закрив провадження в справі лише 26 липня 2012 року. Після цього до окружного адмінсуду з позовом ОСОБА_1 звернувся без істотної затримки-через 4 дні. При зверненні з позовом до Корольовського райсуду ОСОБА_1 строк не пропустив, оскільки для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП, перебіг строку звернення до суду починається лише з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку (п.25 названої вище постанови Пленуму ВС України, рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року N 4-рп/201, справа N 1-5/2012).
Керуючись КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, ст.ст. 158-163 КАС України, суд-
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Державну фінансову інспекцію в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з затримкою виплати 310,24 грн. зарплати за період з 16 вересня 2010 року по 12 жовтня 2011 року.
Зобов'язати Державну фінансову інспекцію в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за затримку частини розрахунку при звільненні з 24 травня 2011 року по 12 жовтня 2011 року 6,17 % його середнього заробітку щомісячно.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.М. Ракалович
Повний текст постанови виготовлено: 11 вересня 2012 р.