Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10835/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 55 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Козаченка А.В.
при секретарі Широбокові І.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_3 була власницею 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з чим 25.02.2008р. розпорядилася залишити у спадок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках кожній, належні їй 2/3 частини вищевказаної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 померла.
В жовтні 2001 року позивачі звернулися до Ворошиловського районного суду м.Донецька з позовом про визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно.
16.11.2011р. ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька визнана мирова угода, при цьому, 07.12.2011р. Ворошиловським районним судом м. Донецька винесена ухвала про виправлення описки в ухвалі від 16.11.2011р.
У відповідності до вищезазначених ухвал Ворошиловського районного суду м. Донецька визнано право власності, зокрема, на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та на 1/3 частини цієї квартири за ОСОБА_1
Для реєстрації права власності позивачі звернулися до КП БТІ м. Донецька, але рішенням відповідача від 18.07.2012р. позивачам відмовлено у реєстрації права власності, оскільки подані документи не відповідають законодавчим вимогам.
Позивачі вважають дане рішення відповідача неправомірним, оскільки позивачами були виконані усі умови, встановлені п.2.1, п.2.4 та Додатком 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на інших речових прав на нерухоме майно, а саме, відповідачу було надано заяву про державну реєстрацію прав, паспорт, правовстановлюючий документ на нерухоме майно (рішення суду) та сплачені кошти за проведення державної реєстрації права власності.
На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.07.2012р. про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно; зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права власності за кожним з позивачів на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька про визнання мирової угоди у порядку спадкування 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1. з внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права власності за кожним з позивачів на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька про визнання мирової угоди у порядку спадкування 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1. з внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.62), а також надав до суду письмові заперечення (а.с.42-43) згідно яких просив відмовити в задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 була власницею 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру №4896 від 08.08.1995р., свідоцтвом про право на спадщину та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.12.2010р. (а.с.10-14).
Згідно Заповіту від 25.02.2008р. ОСОБА_3 розпорядилася залишити у спадок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках кожній, належні їй 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8).
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.11.2011р., котра набула чинності, визнана мирова угода укладена 10.11.2011р. між ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Цією ж ухвалою суду закрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності (а.с.27).
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.12.2011р., котра набула чинності, внесені виправлення у вищевказану ухвалу Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.11.2011р. в частині умов укладеної мирової угоди (а.с.28-29).
Як вбачається з вищезазначених ухвал Ворошиловського районного суду м. Донецька, були визнані умови мирової угоди, укладеної 10.11.2011р. між ОСОБА_1, яка також діє в інтересах ОСОБА_2, та ОСОБА_4, згідно яких, зокрема, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частини цієї ж квартири.
Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи (а.с.46-56), з метою державної реєстрації права власності на вищезазначені частини об'єкту нерухомості ОСОБА_1 звернулася до відповідача.
Рішенням відповідача від 18.07.2012р. у державній реєстрації було відмовлено у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають законодавчим вимогам (а.с.6).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач посилається на ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.2.1, п.2.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
У розумінні ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини першої ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №57/6445 з наступними змінами та доповненнями, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Комунальним підприємствам Бюро технічної інвентаризації державою делеговані повноваження щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Основними видами діяльності відповідача є технічна інвентаризація та облік об'єктів нерухомого майна, ведення державного реєстру правовстановлюючих документів, державна реєстрація переходу права власності на нерухоме майно тощо.
Таким чином, КП БТІ м. Донецька є суб'єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені обов'язки щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вiд 01.07.2004р. №1952-IV (далі за текстом - Закон України №1952), Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 (далі за текстом - Тимчасове положення №7/5).
Згідно ст. 3 Закону №1952, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.16 Закону №1952, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Згідно ст.17 вказаного Закону №1952, державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №1952, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Згідно ст.24 Закону №1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Також, суд зазначає, що згідно п.1.2 Тимчасового положення №7/5, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення №7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно п.1.7 Тимчасового положення №7/5, реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.
Пунктом 2.1 Тимчасового положення №7/5 передбачено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.
Відповідно до п.2.2. Тимчасового положення №7/5, заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.
Пунктом 3.1 Тимчасового положення передбачено, що з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації.
Згідно п.3.5 Тимчасового положення, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є додатком 2 до Тимчасового положення №7/5, і до нього віднесена, зокрема, ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди (п.11 додатку 2).
Як вже зазначалось, ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.11.2011р., котра набула чинності, визнана мирова угода укладена 10.11.2011р. між ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.27).
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.12.2011р., котра набула чинності, внесені виправлення у вищевказану ухвалу Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16.11.2011р. в частині умов укладеної мирової угоди (а.с.28-29).
Згідно вищезазначених ухвал Ворошиловського районного суду м. Донецька, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частини цієї ж квартири.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що у відповідача виник обов'язок зареєструвати право власності на вищевказане нерухоме майно за позивачами, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір у розмірі 32,19 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» про зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.11.2011р. про визнання мирової угоди у порядку спадкування 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1., з урахуванням виправлень, внесених ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.12.2011р.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.11.2011р. про визнання мирової угоди у порядку спадкування 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1., з урахуванням виправлень, внесених ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.12.2011р
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 32,19 грн.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01.10.2012 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.