17.12.08р.
Справа № 30/153-08
За позовом: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
До відповідача: відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Про стягнення 9998,25 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Мартинов В.В., довіреність від 20.06.2007 року № 85-163 юр, провідний юрисконсульт бюро з претензійно-позовної роботи
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) звернулося до господарського суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) 9998,25 грн. перерахунку страхових виплат, виплачених Фондом потерпілому.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу у справі за позовом Байрака Володимира Костянтиновича до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнено з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Байрака Володимира Костянтиновича в рахунок не нарахованих та не виплачених сум втраченого заробітку 9998,25 грн. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу мотивовано недостовірним перерахунком потерпілому на виробництві -Байраку Володимиру Костянтиновичу сум відшкодування шкоди, внаслідок чого виникла недоплата сум відшкодування шкоди. Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати суму, стягнену за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, оскільки недостовірний перерахунок здійснено саме відповідачем до передачі особової справи потерпілого позивачу. При передачі справи потерпілого позивачу підприємство повинно надавати довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого. Роботодавець несе відповідальність за достовірність даних в документах про суму виплат потерпілому. Позивач продовжує щомісячно виплачувати страхові суми в тому розмірі, в якому їх здійснювало підприємство -роботодавець. Позивач зазначає, що відповідно до "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом. Оскільки позивач відшкодував шкоду потерпілому, вважає, що має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування.
При цьому позивач посилається на ст. ст. 225, 228 Господарського кодексу України, ст. ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішенням суду у цивільній справі, на яке посилається позивач, особою винною в недостовірному перерахунку сум відшкодування шкоди визнано Державне підприємство "Рудоуправління імені Кірова", м. Кривий Ріг, на якому працював потерпілий. Відповідач зазначає, що ні Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ні Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачають право страховиків, яким є позивач, на звернення з регресними вимогами до страхувальників. Відсутність такого права випливає з самої суті соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Закон, встановлюючи перелік джерел фінансування Фонду, не передбачає в якості джерел фінансування коштів, отриманих за регресними вимогами. Страхувальник несе відповідальність лише за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до законодавства.
Розгляд справи відкладався з 25.11.2008 року на 17.12.2008 року.
У судове засідання, яке відбулося 17.12.2008 року представник позивача не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Неявка представника позивача, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представником відповідача не заявлялося.
За погодженням представника відповідача у судовому засіданні 17.12.2008 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19.02.2007 року у справі за позовом Байрака Володимира Костянтиновича до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнено з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Байрака Володимира Костянтиновича стягнуто, в тому числі, одноразово недоплату по страховим виплатам за період з 01.12.2003 року по 01.12.2006 року в сумі 9998,25 грн.
Рішенням суду встановлено, що Байрак Володимир Костянтинович тривалий час працював у шкідливих умовах на шахті "Північна" ДП РУ ім. Кірова у якості підземного бурильника, в результаті ушкодив здоров'я та у 1996 році йому було встановлено професійне захворювання -пиловий бронхіт І ст.
04.07.1996 року Байрак Володимир Костянтинович був оглянутий у МСЕК, де йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності (з 14.06.1999 року -безстроково).
ДП РУ ім. Кірова наказом №1147 від 10.12.1996 року Байраку Володимиру Костянтиновичу призначено відшкодування шкоди в розмірі 70 грн. 83 коп.
Рішенням суду встановлено, що відшкодування шкоди потерпілому Байраку Володимиру Костянтиновичу проводиться в меншому розмірі внаслідок заниження Державним підприємством Рудоуправління ім. Кірова коефіцієнту фактичного підвищення тарифних ставок.
У зв'язку з неправильною виплатою страхових сум з 01.12.2003 року по 01.12.2006 року утворилася заборгованість позивача перед Байраком Володимиром Костянтиновичем в сумі 9998,25 грн.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області була сплачена сума 9998,25 грн., що підтверджується відміткою на виконавчому листі від 02.03.2007 року ( а. с. 5).
Сплачену суму позивач вважає своїми збитками, які виникли з вини відповідача, що є причиною виникнення спору.
З матеріалів справи не вбачається, що відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" є правонаступником Державного підприємства Рудоуправління ім. Кірова в частині спірних правовідносин.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 року позивача було зобов'язано надати докази правонаступництва відповідачем ДП "Рудоуправління ім. Кірова" (шахти "Північна") в частині спірних правовідносин.
Доказів правонаступництва Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" Державного підприємства Рудоуправління ім. Кірова в частині спірних правовідносин позивач не надав.
Як встановлено судом Байрак Володимир Костянтинович отримував відшкодування шкоди від Державного підприємства Рудоуправління ім. Кірова, під час роботи на шахтах якого втратив працездатність, до передачі особової справи позивачу. Цивільна справа розглянута Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу 19.02.2007 року без участі відповідача.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача заявлені безпідставно, як до неналежного відповідача.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про охорону праці" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок по відшкодуванню шкоди потерпілим на виробництві з 01.04.2001 року покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Страхування від нещасного випадку, як зазначено в преамбулі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі -Закон), є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
Згідно ст. 2 Закону, сфера дії цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, а також на осіб, право яких на отримання на відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно ст. 6 Закону суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд.
За ст. 1 та ст. 5, підпунктом "в" пункту 1 ст. 21, ч.1 ст. 25, ст.ст. 28, 34 Закону на страховика, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, покладено обов'язок повного та своєчасного відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку та проведення усіх видів страхових виплат і соціальних послуг.
Стаття 46 Закону визначає систему фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Одним із джерел фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків є внески роботодавців, які визначаються відповідно до страхових тарифів, диференційованих по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, та які встановлюються законом (ст. 47 Закону). Сума страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 Закону; створення відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 17 Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування; покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.
Таким чином, починаючи з 01.04.2001р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків та його виконавчі дирекції уповноважені Законом на здійснення страхових виплат застрахованим особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Роботодавці приймають участь у фінансуванні Фонду соціального страхування від нещасних випадків та не відповідають окремо перед Фондом у вигляді відшкодування витрат Фонду по кожному страховому випадку.
Сума, сплачена позивачем за період з 01.12.2003 року по 01.12.2006 року не може бути збитками позивача, оскільки обов'язок її сплатити за цей період, покладено Законом саме на позивача. Правомірність покладення на позивача обов'язку по відшкодуванню недоплати по страховим виплатам потерпілому (Байраку Володимиру Костянтиновичу) визначена рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19.02.2007 року, яке набрало законної сили.
За ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок -це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла шкоду.
З огляду на вищенаведене заявлена до стягнення сума у розмірі 9998,25 грн. не може бути збитками позивача та не підлягає стягненню з відповідача.
Суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин ст.ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України з огляду на те, що визначальним у спірних правовідносинах є законодавство про страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, яке складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів, та яке, визначаючи страховика, як особу, відповідальну за відшкодування шкоди потерпілому, не передбачає право зворотної вимоги цієї особи до страхувальника.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 18.12.2008 року)